Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
РОБОЧИЙ САМІТ З ДАЛЕКОСЯЖНИМИ НАСЛІДКАМИ
Глави держав і урядів 25 держав — членів Євросоюзу провели в Брюсселі зимову сесію Європейської Ради — повноважного форуму цієї організації.

З приводу очікувань більшості західноєвропейських лідерів, які зібрались на саміті, найкраще висловився прем'єр Люксембургу Жан-Клод Юнкер: «Треба навести лад удома, перш ніж запрошувати нових мешканців». Одною з головних тем стало розширення ЄС. Першого січня 2007 року в спільноту вступають Румунія і Болгарія, отже, члени організації обмінялись думками щодо її подальшого розвитку. Учасники саміту дійшли висновку, що темп розширення треба узгоджувати із здатністю ЄС до абсорбції нових членів. Політики погодились, що розширення було успішним, тож переговори з тими країнами, з якими вони почались, триватимуть далі, але ЄС утримуватиметься від визначення дати наступного розширення. Голова Єврокомісії Хосе Мануель Баррозу сказав: «Ми визнали, що частина громад Європейської спільноти не бажає подальшого розширення ЄС. Тому ми мусимо краще пояснювати нашим громадянам, у чому полягає вигода від розширення Євросоюзу». На думку голови Єврокомісії, кожне наступне розширення не повинно загрожувати ні якості, ні ефективній діяльності спільноти. Болгарія і Румунія завершать п'яту хвилю розширення ЄС й до вирішення проблеми Євроконституції прийому нових членів уже не буде. Це поганий знак для Хорватії, яка, на думку деяких експертів, набагато більше готова до членства в ЄС, ніж Болгарія чи Румунія.
Важливим питанням залишаються подальші переговори про вступ до ЄС Туреччини. Однак напередодні саміту відбулись події, які збурили пристрасті у зв'язку із позицією уряду країни і грецько-турецькими відносинами, головною проблемою яких є питання розділення Кіпру, яке було зініційоване свого часу Туреччиною. Тепер Кіпр — член ЄС, але досі є поділеним.
Тому глави МЗС країн, що належать до ЄС, напередодні саміту на засіданні в Брюсселі підтримали рекомендації Єврокомісії щодо часткового призупинення переговорів з Туреччиною через її відмову виконати так званий «протокол Анкари» про поширення митного союзу з ЄС на його десять нових членів, разом з республікою Кіпр. Перемови з Туреччиною тривають від жовтня, тож саміт схвалив рекомендації Єврокомісії щодо припинення дискусії за вісьмома з 35 пунктів порядку денного. Усі вони стосуються виконання Анкарою обов'язків щодо Кіпру у сфері вільного обігу товарів, послуг, капіталів, риболовлі, сільського господарства, транспорту, митниці і торгівлі. Ще на початку листопада Єврокомісія дала Туреччині місяць, якраз до початку саміту, на виконання зобов'язань з відкриття для Кіпру своїх морських та повітряних портів. Цієї вимоги Анкара не виконала, а Євросоюз відмовився прийняти компромісну пропозицію Туреччини — відкрити Кіпру один аеропорт й один морський порт тільки в разі припинення міжнародної ізоляції аеропорту Ерджан і морського порту Мараш на території невизнаної Турецької Республіки Північного Кіпру. Турецька влада не раз заявляла, що відкриє Кіпру свої морські й повітряні порти тільки після визнання Північного Кіпру.
Загалом — звичайна робоча зустріч, учасники якої обговорювали заходи, спрямовані на організацію боротьби з міжнародним тероризмом, а також запобігання проникненню незаконних емігрантів з одночасним посиленням контролю за зовнішніми кордонами Євросоюзу.
Важливим питанням, яке обговорювали під час засідання, було запровадження єдиної зовнішньої політики у сфері енергетики, і зокрема питань енергетичної співпраці з Росією.
Учасники зустрічі спробували розблокувати переговори про підписання нового договору про партнерство і співпрацю між ЄС і Росією, які заблокувала Польща через неконструктивну політику Москви у двосторонніх торгових відносинах та небажання РФ підписувати Енергетичну хартію. Партнери Польщі в ЄС висловили розуміння цієї позиції, і тепер (очевидно, під тиском Німеччини та Франції) Росія веде пошук формули, яка дасть змогу розпочати переговори. В цілому позиція Польщі надзвичайно важлива для утвердження рівноправних відносин у межах ЄС, крім того, Росії нагадали, яке століття за вікном. Одночасно відбувся певний перегляд позиції так званої «старої Європи», яка не звикла з належною повагою ставитись до держав Центральної і Східної Європи, але після розширення змушена дедалі частіше зважати на ці країни.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель висловила переконання, що складнощі у відносинах між Польщею і Росією скоро будуть подолані.
Професор Ірина Бусигіна, провідний російський германіст і дослідник проблем європейської інтеграції, заявила, що «рішення, безумовно, буде знайдене і договір підпишуть, але він лише зафіксує нинішню ситуацію. Європейська лояльність з боку Німеччини рано чи пізно виявиться сильнішою за орієнтацію на добрі відносини з Москвою. Тим більше, що час влади Шредера минув».
Тому нинішній саміт можна вважати таким, який визначить темп і напрям руху Євросоюзу на найближчі півроку, коли в ЄС головуватиме Німеччина. Одним з пріоритетів буде нова східна політика організації, яку розробило німецьке міністерство закордонних справ.
Завершення Україною підготовки до вступу у Світову організацію торгівлі відкриває нові можливості щодо формування зони вільної торгівлі з Євросоюзом. Це є сприятливим фактором у контексті головування Німеччини і принципової позиції Польщі в цій організації.
Перед самітом президент Польщі Лєх Качинський не приховував незадоволення тим, що ЄС хоче узалежнити темп розширення від внутрішніх реформ і «здатності приймати нових країн». Однак він визнав, що атмосфера в ЄС наразі не найкраща для розширення. «Тільки Польща і Литва згадували в процесі дискусії про європейську перспективу для України, Грузії і Молдови. Перебування поза Євросоюзом послаблює 47-мільйонний народ України. А Грузія об'єднує обидва світи, Європу з регіоном, який має багато нафти і газу»,— заявив президент Польщі.
Його фактично підтримав європейський комісар Оллі Рен, назвавши розширення Євросоюзу «м'яким інструментом демократичної й економічної трансформації для розширення простору миру і свободи».

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:
  • НА ПОРОЗІ СОТ
  • ДИКТАТОРІВ СУДЯТЬ БЕЗ ДАВНОСТІ ЧАСУ

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».