Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СІМ’Я
ЧОМУ МОЛОДЬ УНИКАЄ ЗАКОННОГО ШЛЮБУ?
Чорноокій Марійці вже три роки. Батьки в неї є. Але тато чомусь не поспішає оформляти законний шлюб із мамою дівчинки. Як і не хоче надати доньці своє прізвище, прописати (нині — зареєструвати) її у свою квартиру. Молоду маму це вельми бентежить. Однак вона продовжує таке життя. Чому?

Кажуть, що серед молоді так званий цивільний шлюб — це модно. Начебто і живуть сім’єю, тобто ведуть спільне господарство, виховують дітей — і водночас у будь-який момент можуть розбігтися.
Знаю ще одну сім’ю, де синові незабаром виповниться шість років. Молодий тато ніяк не погоджується запросити його матір до Палацу одруження. Каже, штамп у паспорті для нього нічого не означає. «Тим паче, ходімо!»— наполягає дружина. Але на жодні вмовляння жінки він не зважає. А та хоче бути законною дружиною, щоб у дитини був «справжній» батько.
Чого бояться такі батьки? Відповісти на це запитання спробували працівники Українського державного інституту проблем сім’ї та молоді. Вони провели не одне соціологічне дослідження щодо соціально-психологічної готовності хлопців і дівчат до сімейного життя.
Сім’я — це, як відомо, осередок суспільства. А суспільство, яке прагне до економічного процвітання, зацікавлене, щоб родини були міцними й здоровими.
Анкетування проводили серед тих, кому виповнилось 18. Виявилося, що 73 відсотки респондентів вважають, що шлюб дає змогу людині бути щасливою, наповнює життя особливим значенням і змістом. Лише 17 відсотків відповіли, що шлюб — застарілий спосіб організації родини.
Сім’я, точніше «міцна сім’я», для молодих українців посідає пріоритетне місце в ієрархії їхніх цінностей. Так вважає 88 відсотків опитаних. Потім іде здоров’я (85%), діти (82), матеріальне забезпечення (78), кохання (72%).
Однак не у всіх мрії про тривале кохання і міцну родину збуваються. Про це свідчить збільшення кількості сімейно-побутових конфліктів, розлучень, зниження народжуваності, зменшення турботи про виховання своїх спадкоємців.
Що, на думку молодих, потрібно для щасливого шлюбу? Взаємоповага і підтримка один одного (84%), наявність дітей (83), взаєморозуміння і терплячість (80), подружня вірність (79%). Так, нічого незвичайного, але іноді важко цього досягти!
Які функції сім’ї, на думку молодих людей, найважливіші? Народження дітей, задоволення потреби в любові, особисте щастя, почуття захищеності. Щодо інших сімейних функцій, то думки чоловіків і жінок розділилися. Жінки віддають перевагу веденню домашнього господарства, матеріальній підтримці неповнолітніх дітей, духовному спілкуванню й розвитку особистості членів родини. Чоловіків більше приваблює задоволення сексуальних потреб, організація раціонального відпочинку.
Пункт у одній з анкет: які проблеми майбутнього сімейного життя обговорюють молодята? Приблизно третина з них не обговорювала те, як створити сімейний затишок. Багато хто залишає поза увагою навіть такі традиційно важливі проблеми, як наявність житла і матеріальна забезпеченість. Це тоді, коли 59 відсотків молодят не задовольняє їхнє матеріальне становище, а 52 — не влаштовує житло. Недарма, мабуть, кажуть, що в молодих вітер у голові. Є й інша приказка: «Якби молодість знала, якби старість могла».
А от про організацію сімейного відпочинку, взаємини з друзями після весілля думає чимало юнаків і дівчат. Менш як половина респондентів назвала народження дитини, а 23 відсотки не обговорювали це.
Теми, яких уникали ті, що вступають у шлюб, потім стають причинами конфліктів, іноді навіть розлучень. Саме протягом перших п’яти років сімейного життя народжується 80 відсотків усіх немовлят. Тому перша «п’ятирічка» — найважча і найвідповідальніша для чоловіків. Чоловік і дружина пристосовуються один до одного, виявляються невідомі раніше звички, з’являються нові вимоги й потреби. Нарешті, підростають діти, а це — купа нових проблем. До того ж, не завжди вдало складаються стосунки з батьками. Не кожен готовий до відповідальності за родину, жертвувати своїми особистими інтересами задля неї.
Отже, фізично молоді люди готові до сімейного життя, але в соціальному аспекті ще часто-густо не дозріли до нього. Тому на перші п’ять років подружнього життя припадає дві третини розлучень.
Через що відбуваються сварки? Часто через те, хто і що виконуватиме по господарству. Цю причину сімейних конфліктів назвали 25 відсотків чоловіків і 28 — жінок. Молоді люди соціально не готові до самостійного сімейного життя ще й тому, що матеріально забезпеченими вважають себе тільки 2 відсотки опитаних молодих родин, а 46 — визначили своє матеріальне становище як критичне. Середній рівень забезпечення мають 52 відсотки молодих сімей. Однак 69 відсоткам допомагають грішми батьки, 73 — продуктами. Не все гаразд у молодих і з житлом. Тільки 34% молодих сімей мають власне окреме житло, 28 — винаймають квартиру або живуть у гуртожитку, 37 — разом із батьками чи іншими родичами. Це, крім усього іншого, позбавляє молодят можливості навчатися бути самостійними.
також у паперовій версії читайте:
  • ПІД ВІНЕЦЬ — У КАЙДАНКАХ?
  • У СУЧАСНОМУ ТЕМПІ
  • ПОЗНАЙОМИЛИСЯ... ПОМИЛКОВО
  • П’ЯТЬ ПРАВИЛ, АБИ СПОДОБАТИСЯ ЛЮДЯМ

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».