ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПРОБЛЕМА
Є КАНДИДАТ НА УКРАЇНСЬКУ СИЛІКОНОВУ ДОЛИНУ?
Країна, яка випереджаючими темпами не розвиває у себе чинники інтелектуального капіталу, не може розраховувати на більш-менш гідне місце у світовій спільноті. Вдалим прикладом поєднання економічних стимулів із концентрованим високопродуктивним інтелектуальним капіталом може слугувати найбільша в США науково-технічна зона Веллс («Силіконова долина»).

Силіконова долина в Каліфорнії є одним із символів технологічного лідерства Сполучених Штатів, світовим центром комп’ютерного, програмного й Iнтернет-бізнесу. Це не тільки місце розташування значної кількості хай-теківських компаній (Силіконова долина здійснює 20 відсотків світового виробництва обчислювальної техніки) та унікальної концентрації наукових кадрів (нині у Силіконовій долині працює один мільйон осіб, у 400 тисяч із яких є, принаймні, ступінь бакалавра), а передовсім комплекс соціальних і управлінських технологій інвестиційного успіху.
Завчасно говорити про створення в нашій країні у найближчій перспективі структур, які за своїми параметрами діяльності могли б стати на рівень Силіконової долини, але є в світі позитивний досвід, що має велику перспективу застосування на теренах України. Як, скажімо, на Закарпатті.

Скарб, дарований природою
Романтикам і заповзятим мандрівникам Закарпаття найшвидше запам’ятається величними гірськими хребтами, що впираються своїми вершинами прямо в небо. Найвища їх точка, що водночас є найвищою вершиною Українських Карпат,— красуня Говерла. Знаходиться вона на території Карпатського біосферного заповідника, екосистеми якого віднесені до найцінніших на планеті й з 1993 року входять до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.
Закарпаття є одним із наймальовничіших куточків України. Область межує з чотирма країнами — Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, а на північному і південному сході — з Львівською та Івано-Франківською областями. По суті, це — своєрідне вікно України в Європу. Хоча Закарпаття є одним із найменших регіонів України (територія — 12,8 тис. кв. км, населення — понад 1 млн чоловік), та значення цієї благодатної місцевості величезне. Саме тут, у осередді Європи (поблизу села Ділове Рахівського району знаходиться географічний центр континенту), значною мірою формується клімат не лише України, а й Старого світу. Адже близько 80 відсотків території краю займають гори, утворюючи з південного заходу на південний схід Верховинський Вододільний хребет, Горгани, Свидовець, Чорногора, Полонинський хребет, Рахівський масив, Вулканічні Карпати. Закарпаття від інших регіонів відділяють Яблуницький, Вишківський, Ужоцький, Верецький та Воловецький перевали.
В останнє десятиріччя неабияка увага громадськості прикута до врятування довкілля, і передусім природи Карпат, які, за визначенням Всесвітнього фонду природи, належать до 200 найвизначніших теренів, що залишились на землі й внесені до Міжнародного реєстру. Карпатами нині володіють сім великих держав: найбільше території Карпат — 55 відсотків належить Румунії, Словаччині — 17, Україні — 11, Польщі — 10, Угорщині — 4, Чехії — 3, Австрії — 1 відсоток. Ліси, які є найбільшим багатством краю, займають понад 50 відсотків території, різноманітні за породним складом залежно від вертикальної поясності. На низовині ростуть дубово-грабові ліси, у передгір’ях — дубові й дубово-букові, у горах на висоті від 800–1000 м над рівнем моря — букові, а хвойні (ялиця біла, ялина) — на висоті до 1300–1500 метрів. Довершують ландшафт субальпійські та альпійські луки-полонини. На території області протікає 9429 річок і потоків. У краї виявлено понад 360 родовищ і джерел цілющих мінеральних вод.
Рельєф, географічне розташування, ліси, мінеральні води, помірно-континентальний клімат, багатовікові традиції та самобутня культура багатонаціонального населення краю створюють унікальний рекреаційний і соціальний потенціал. На його основі існує і має перспективу поступового розвитку санаторно-оздоровчий комплекс світового рівня.

«Політика мудра тоді, коли приваблює бізнес»
Ні для кого не секрет, що Закарпаття щоразу потерпає від природних стихій. Населення краю вважає, що повені, буревії, інші «вибрики» природи — наслідок бездумного вирубування лісів у Карпатах. Такої думки й деякі вчені, позаяк природа — цілісна система взаємних процесів: порушиться один — зміниться інший. Якщо надмірно вирубуємо ліс і неправильно відновлюємо його, то буреломи — не остаточний результат. Усе це призводить до дисбалансу водного режиму: збільшується поверхневий стік опадів, що в свою чергу посилює ерозію, наростають паводки.
Попри все це, на Закарпатті щороку заготовляють чимало деревини. На те він і ліс, аби рубати, а відтак насаджувати. Якщо вести лісове господарство розумно, то шкода від вирубувань мінімальна. Та, на жаль, ми використовуємо лише «вершки» з лісу — деревину, залишаючи напризволяще відходи. А розмови про повне використання дарів лісів (ягід, грибів, лікарських трав), на жаль, й далі зостаються балачками.
Пригадалась цьогорічна нарада з питань розвитку лісового господарства, котру провів у Івано-Франківську Президент України. На переконання Віктора Ющенка, розроблення і реалізація нової програми розвитку лісового господарства мала б розпочатися з інвентаризації лісового господарства для визначення єдиного органу, який від імені держави виступав власником лісових угідь. На думку Президента України, лісогосподарська галузь має також скерувати свої зусилля на організацію «новітнього ринку продажу деревини». Йдеться про налагодження більш глибокої переробки замість нарощування обсягів експорту сирої деревини, що зокрема передбачає легалізацію малих підприємств, а відтак легалізацію робочих місць. Крім того, нова програма передбачає комплекс заходів боротьби з незаконним вирубуванням і розкраданням лісу. Одним із головних завдань програми розвитку лісового господарства має бути розвиток його інфраструктури для зацікавлення бізнесменів і туристів.
«Політика урядовця мудра тоді, коли вона приваблює бізнес», — сказав тоді В. Ющенко, закликавши місцеву владу Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської, Чернівецької областей до активного проведення конкурсів із відведення землі для малого й середнього бізнесу...
Програма розвитку лісового господарства України є. Нею передбачено збільшення площі лісів із нинішніх 15,7 до 20 відсотків, реформування лісопереробних господарств, створення прозорого ринку деревини, збільшення кількості робочих місць тощо. На жаль, програма здебільшого не виконується. Й далі у багатьох лісгоспах вирубування лісів переважає над закладенням нових плантацій.

Його величність кластер
Нещодавно в Ужгороді на спеціалізованому семінарі фахівці лісогосподарської й деревообробної сфер обговорювали нову для України пропозицію застосування так званого кластерного аналізу. Фахівці гарантують, що такий метод міг би забезпечити Закарпаттю піднесення на кшталт знаної в світі Силіконової долини. Найголовніше, що потрібно для нормального розвитку регіону,— чітка та повна інформація про наявні ресурси, реальну потужність підприємств, а також фахові аналітичні прогнози щодо потенційних шляхів ефективної роботи галузі.
Саме про таку схему побудови комплексного аналізу йшлося на вступному семінарі до проекту «Кластерний аналіз лісового господарства, деревообробної та меблевої промисловості Закарпатського регіону України». Його організатором став Швейцарсько-український проект розвитку лісового господарства FORZA, знаний у краї через низку втілених ініціатив у цій сфері.
Поняття «кластер» означає певну сукупність. У світі концепція кластерного аналізу з’явилася наприкінці 80-х років минулого сторіччя та дала змогу системно і всеохоплююче оцінити певну галузь. Найвдалішим прикладом стала згадувана Силіконова долина в США, де шляхом такого аналізу було встановлено найоптимальніший розвиток саме цього конкретного регіону з його ресурсами, проблемами й перевагами.
Кластерний аналіз може бути корисним не лише для економіки загалом і потужних підприємств, а й для кожної окремої сім’ї, наприклад, стосовно можливості поліпшення добробуту через використання дарів лісу — грибів, ягід, лікарських рослин тощо. Про це на семінарі розповів доктор Торстен Мрозек, старший консультант Міжнародного інституту менеджменту лісової екосистеми та використання лісових ресурсів Університету Монстера (Німеччина). Він також зауважив, що у світі збільшується потреба на продукцію з деревини і послуги, пов’язані з лісом. Проте на ринках загострюється конкуренція, а стандарти та обмеження щодо ведення лісового господарства стають все більш жорсткими. Тому концепція кластерного аналізу (нині широко застосовується в інших сферах промисловості) є надважливою для лісового господарства. Комплексний аналіз усіх можливостей галузі та імовірних наслідків від різних способів використання її ресурсів забезпечують конкурентоспроможність господарств, їхню ефективність, сприяють розвиткові економіки регіону загалом і добробуту місцевого населення.

Безлад грає на нечисті руки
Щодо конкретних умов Закарпаття, то впровадження кластерного аналізу визнано фахівцями як злободенне, позаяк хаотичність даних про реальний стан справ у лісогосподарській та деревообробній галузях, відсутність аналітичних оцінок і прогнозів аж ніяк не сприяють розвитку краю. Приміром, щороку в області заготовляють близько мільйона кубометрів деревини. Кластерний аналіз мав би відповісти на запитання: як по-ґаздівському застосовувати цей ресурс? Чи варто, скажімо, підтримувати інвестиційну пропозицію про створення потужного деревообробного підприємства і що це може спричинити.
Результати аналізу доведуть, якими мають бути підприємства, аби забезпечити стабільний розвиток сфери та економіки регіону. Про це на семінарі розповів завідувач кафедри технології виробів із деревини Львівського національного лісотехнічного університету Орест Кійко. Чи вистачить лісу, чи будуть конкурентоспроможними підприємства, чи отримає користь місцеве населення — усі ці відповіді дає фаховий кластерний аналіз фахівцям і органам влади у багатьох країнах світу. Черга — за Україною, котра, можливо, розпочне впровадження такого досвіду саме із Закарпаття.
Ерік Обрегольцер, координатор проекту від Швейцарського фонду розвитку та міжнародного співробітництва «Інтеркорпорейшн» запевнив, що фахівці зі Швейцарії й Німеччини готові безплатно надати Закарпаттю практичну допомогу із упровадження кластерного аналізу.
«Певна річ, йдеться не про сліпе копіювання іноземного досвіду, адже ми усвідомлюємо, що концепцію слід адаптувати до місцевих умов»,— акцентував пан Обергольцер.
Міжнародний радник Проекту FORZA Хілмар Хіольмі висловив переконання, що проведення кластерного аналізу у лісогосподарській сфері приведе до стабільного розвитку економіки Закарпаття. Набутий тут досвід можуть перейняти інші регіони України.
Створення і успішна діяльність в Україні структур випереджаючого розвитку, основою яких є постійно зростаючий сукупний людський потенціал,— нова парадигма поступу суспільства в гідне майбутнє. Основним елементом такого руху має стати створення структур пріоритетного розвитку нового типу — так званих соціополісів — територій або організаційних структур, що працюють у принципово новій, соціалізованій економіці, мають особливий правовий статус, поєднують економічні переваги вільної економічної зони інтелектуального типу з комплексною стратегією випереджаючого гуманітарного і соціального розвитку. Соціополіс — концентратор інтелектуального потенціалу суспільства, застосованого в процесі економічного розвитку на базі організації сучасної високоефективної індустрії інформаційних технологій, орієнтованої на участь у світовому розподілі праці (так званому аутсорсингу). Загальновизнано, що майбутня успішна економіка буде економікою переважання якісно нового капіталу, безпосередньо пов’язаного з якістю людської особистості та ефективністю соціальної організації (про що свідчить досвід розвинутих країн і держав, що демонструють високі темпи розвитку).

Іван ДМИТРІВ, Закарпатська область
також у паперовій версії читайте:

назад »»»