ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА НАУКА
НАНОТЕХНОЛОГІЇ — ВІКНО В ІНШИЙ СВІТ
У світі на розвиток нанотехнологій спрямовується близько дев’ятьох мільярдів доларів. Витрати урядів сягають майже половини — 4,6 млрд доларів, а це свідчить про стратегічну важливість напряму.

З 18 млрд євро, які Європейське співтовариство виділяє на науку, на нанотехнології припадає 12 відсотків. Венчурні компанії нині від впровадження нанотехнологій отримують прибутку майже 18 млн доларів за рік.

Яке місце посідає Україна у світовому нанотехнологічному бумі? Відповідь на це питання шукали на міжнародній конференції «Кластерні та наноструктурні матеріали», яка щойно відбулася на базі Ужгородського науково-технологічного центру матеріалів оптичних носіїв інформації НАН України. Очолював оргкомітет конференції перший віце-президент — головний учений секретар НАНУ, академік Анатолій Шпак.
Учасники заходу представляли понад 90 організацій України, Литви, Південної Кореї, Польщі, Росії, Угорщини, Франції, Хорватії. Відзначимо, що розвиток нанотехнологій — на одному з верхніх рядків серед планів фундаментальних досліджень НАНУ. Це — комплексна програма «Наноструктурні системи, наноматеріали, нанотехнології».
У доповідях був проаналізований світовий рівень досягнень у галузі нанотехнологій. На підставі фундаментальних досліджень розширено уявлення про природу самоорганізації, будову й властивості наносистем, розглянуто перспективи створення нових класів матеріалів і новітніх технологій та застосування їх у різних галузях діяльності людини, таких як машино- і приладобудування, електроніка, медицина, інформаційна техніка, хімічна та нафтохімічна технології. Конференція відзначила дедалі вищий рівень досліджень в Україні, інтеграцію фізики, хімії, матеріалознавства, біології у вирішенні питань, що пов’язані з використанням нанорозмірних систем, виникнення міждисциплінарних наукових напрямів. Учасники дискусії підкреслили необхідність міжнародної координації зусиль у галузі, запропонували визнати за необхідне мати довгострокову дію комплексної програми «Наноструктурні системи, наноматеріали, нанотехнології» НАН України, удосконалювати систему підготовки й перепідготовки кадрів шляхом створення спеціалізованих кафедр в університетах, а також цілеспрямованого набору в аспірантуру.
Термін «нанотехнології» в 1974 році запропонував японський учений Норіо Танігуті для опису процесу побудови нових об’єктів і матеріалів за допомогою маніпуляцій з окремими атомами. Нанотехнології мають справу з об’єктами в одну мільярдну частину метра, тобто розміром з атом. Перші технічні засоби в цій галузі винайдено у швейцарських лабораторіях. А 1982 року створено растровий тунельний мікроскоп, автори якого (німець Герд Бінніг і швейцарець Гейнріх Рорер) відзначені в 1986 році Нобелівською премією з фізики. У 1986 році з’явився атомний силовий мікроскоп. На відміну від колишніх електронних приладів, за допомогою котрих можна було лише спостерігати мікросвіт, нанотехнологічні інструменти, які правильніше було б назвати нанозондами, дають можливість змінювати цей світ, будувати в ньому, як з цеглинок, молекули з будь-якими властивостями. За законами квантової фізики, будь-яке спостереження — це маніпуляція зі спостережуваним об’єктом. Наприклад, той, хто вимірює імпульс атома, вступає у взаємодію з ним і змінює його стан. У растрових мікроскопах спостереження й маніпуляція єдині, як пальці на нашій руці. Завдяки нанотехнологіям учені від аналізу вперше переходять до хімічного синтезу. Це якісна зміна у світі науки. Уперше людина привласнює собі функції Творця, дістає змогу створювати новий світ на основі біоорганіки, що поєднала хімію, фізику та молекулярну біологію.
Американський фізик, емігрант з Угорщини Едвард Теллер (1908–2003), творець водневої бомби в США й один з авторів так званої «стратегічної оборонної ініціативи», наголошував: «Той, хто раніше опанує нанотехнологією, посяде провідне місце в техносфері ХХІ сторіччя».

Григорій КОВТУН
також у паперовій версії читайте:

• ЯК СИН СЛІДОМ ЗА БАТЬКОМ СТАВ НОБЕЛІВСЬКИМ ЛАУРЕАТОМ, А ГЕНІАЛЬНИЙ МЕНДЕЛЄЄВ ЗАЛИШИВСЯ БЕЗ ПРЕМІЇ
• РОБОТИ, ДУЖЕ СХОЖІ НА ЛЮДЕЙ. ЗОВНІ
• НОВЕ ПРО РИМСЬКИЙ «СЛІД» В ОЛЬВІЇ

назад »»»