ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПРОБЛЕМА
ГОЛОС НАРОДУ — ГОЛОС ПРАВДИ
Наші громадяни звикли до «гарячої» телефонної лінії Кабінету Міністрів. Адже завдяки їй можна поспілкуватись з міністром чи іншим керівником центральної виконавчої влади. Розповісти про наболіле, отримати роз’яснення з конкретного питання, а то й просто «випустити пар». Урядовцям таке спілкування з людьми допомагає відчути пульс життя, замислитись над тим, чи все робиться правильно у державі, чи не слід підкоригувати певні закони і владні рішення, аби люди жили краще.

Нещодавно на прямому зв’язку з громадянами була перший заступник міністра праці та соціальної політики Лідія Дроздова. Дзвінки лунали з усіх куточків України, питання були найрізноманітнішими. Проте найактуальнішою виявилась проблема пенсійного забезпечення, адже проект державного бюджету на 2007 рік містить чимало нововведень у цій сфері, які неоднозначно сприймаються у суспільстві.

Закони треба вдосконалювати
Валентина Олександрівна з Дніпропетровська вважає несправедливим пенсійне забезпечення працюючих інвалідів. Вона, маючи другу групу інвалідності, трудилась 39 років, тепер має першу. Отримує 394 грн трудової пенсії, лише 9 грн 96 коп. — доплати з догляду. Разом з іншими доплатами набігає 550 грн. Нині інваліди, які жодного дня не працювали, отримують таку саму пенсію. Валентина Олександрівна переконана, що треба збільшити доплату за догляд інвалідів, законодавчо врегулювавши всі нюанси.
Турбує її й проблема забезпечення інвалідів автомобілями. Її «залізному коню» — 20 років. Жінка стоїть у черзі на нове авто, і сподівалась його отримати. Та запровадили нові правила — в авточерзі враховується не марка автомобіля, а дата проходження черговиком медичної комісії. Не виключено, що такі ноу-хау можуть призвести до якихось маніпуляцій під час розподілу автомобілів. Тож чи можна проконтролювати правильність руху черги?
Лідія Дроздова зазначила, що з приводу нововведень у розподілі автомобілів для інвалідів чимало нарікань. Мінпраці теж не в захваті від таких рішень. Щодо можливості контролю за чергою, то до нього може вдатись кожен черговик. На жаль, у черзі за автомобілями — понад 180 тис. пільговиків. Аби забезпечити всіх авто, з держбюджету треба виділити 4 млрд. грн.
Людмила Олексіївна з Мелітополя стурбована тим, що уряд пропонує з наступного року обмежити пенсії працюючим пенсіонерам двома прожитковими мінімумами для непрацездатних. На підприємствах її міста переважно працюють люди передпенсійного віку та пенсіонери. Молодь не дуже охоче поповнює робітничі лави. Якщо запровадять такі обмеження, пенсіонери звільнятимуться з підприємств і нікому буде працювати. Адже тримають на виробництві літніх людей тоді, коли вони потрібні. Не секрет, що на промислових підприємствах не вистачає фахівців робітничих професій, інженерів, техніків. Якщо «обріжуть» пенсії працюючим пенсіонерам, переконана Любов Василівна з Луганська, вони підуть у «тінь» — отримуватимуть зарплату у конвертах і не платитимуть внесків до Пенсійного та інших страхових фондів.
Як зауважила перший заступник міністра, пропозиції уряду щодо обмежень пенсійних виплат працюючим пенсіонерам не затверджені Верховною Радою, що має врахувати суспільну думку. Наразі Україні більше, ніж 13 млн. пенсіонерів, із них близько 2 млн працюють. Більшість пенсіонерів отримують пенсію меншу від двох прожиткових мінімумів для непрацюючих (760 грн). Тож пенсійні обмеження стосуватимуться тих, хто отримує великі пенсії (їх лише 5%).

Народні гроші не завадило б лічити
Мешканка Севастополя Любов Іванівна обурена тим, як бездумно витрачають кошти у центрах зайнятості. Втративши роботу жінка зареєструвалась у службі зайнятості, де їй запропонували піти на курси екскурсоводів, які оплачувались ЦЗ (800 грн за слухача). Вона погодилась. Та невдовзі розчарувалась організацією занять. Більшість лекцій побудовані нецікаво, чимало приписок навчальних годин, керівники ЦЗ активно й безплатно користувались недешевими екскурсіями на кримське узбережжя. Найгірше те, що випускники курсів не можуть влаштуватись на роботу. Тож навіщо за рахунок страхових коштів плодити безробітних? Вчити і перенавчати людей треба під замовлення роботодавців.
Лідія Дроздова пообіцяла дати доручення керівникові Державної служби зайнятості на перевірку ситуації з навчанням безробітних у Севастопольському центрі зайнятості.
Чи не вплине переведення пенсіонерів силових відомств до загального Пенсійного фонду на їхнє пенсійне забезпечення і погашення боргів, цікавився Іван Андрійович із Миколаєва. Як пояснила перший заступник міністра, у Пенсійному фонді заборгованості з пенсій немає, а у силових відомств перед своїми пенсіонерами є. Тож ставиться питання про її погашення з держбюджету. Нині у пенсійному забезпеченні є певні диспропорції. Передбачається їх вирівняти, аби «силовики», лікарі, вчителі, інженери отримували гідні пенсії.
Михайла Івановича з Ізмаїла непокоїть те, що МСЕК ігнорує індивідуальні програми реабілітації інвалідів. Тобто у своїх висновках не зазначає цих програм, хоча Фонд соціального захисту інвалідів виділяє кошти на ці програми. Для інвалідів також слід активніше створювати робочі місця і передбачити для цього гроші у держбюджеті. Чітко обґрунтувати їх вартість, адже навіть на однакових підприємствах вона різна.
Лідія Дроздова запевнила, що з 1 січня 2007-го держава виділятиме кошти на навчання й перекваліфікацію інвалідів. Що стосується МСЕК, то в її роботі є недоліки. Комісія має не лише визначати відсоток втрати працездатності, а й турбуватись про медико-соціальну реабілітацію інвалідів.
Чи не підвищуватимуть пенсійний вік для жінок? — цікавилась Марія Петрівна з Києва. Адже про це давно говорять фахівці, стверджуючи, що жінки довше живуть після пенсії, на п’ять років раніше за чоловіків виходять на пенсію, тому після запровадження персоніфікованих пенсійних рахунків не зможуть накопичити собі коштів на гідну пенсію і опиняться за межею бідності. У західних країнах, нагадала Лідія Дроздова, люди виходять на пенсію на п’ять-сім років пізніше, ніж у нас. Проблему підвищення пенсійного віку неодноразово обговорювали у Мінпраці. Проте рішення буде прийнято з урахуванням думок науковців, експертних оцінок.

Із надією на турботу
Не відчуває ніякого соціального захисту і державної турботи інвалід першої групи з Вишгорода Сергій Іванович. Його старенький «Запорожець» давно вийшов із ладу. Відремонтувати його не можна. Нової машини ніяк не дочекається, другий рік не може поїхати до старенької матері. Найняти авто не вистачає грошей, бо отримує мізерну пенсію. Навіть телефонне спілкування доводиться обмежувати. Раніше воно обходилось у 15 грн., а нині — в 50. Подорожчали й поштові послуги. У під’їзді будинку, де мешкає інвалід, немає пандуса, як і в поліклініці. Зате в ній аж 40 слизьких мармурових сходів, на яких і здорова людина може стати інвалідом. Сергій Іванович пропонує знизити податки підприємствам, які б купували інвалідам машини.
Пільги для доброчинників — це добре, погоджуєься Лідія Дроздова. Але якщо фінансових пільг надто багато, хто наповнюватиме бюджет, із якого платяться, в тому числі й пенсії інвалідам. А їх у країні — 2,5 млн, із них понад 150 тис. дітей. Тож усі проблеми належить вирішувати комплексно. Сергію Івановичу перший заступник міністра пообіцяла посприяти у наданні матеріальної допомоги, аби він провідав матусю.
Методикою розрахунку пенсій обурювалася киянка Раїса Леонідівна. За радянських часів пенсіонери отримували 130 крб. Цих грошей їм вистачало і на харчі, і на ліки, і на цукерки онукам. За нинішніх 300—400 грн нормально не проживеш — ціни кусаються. Треба скасувати несправедливі диспропорції у пенсіях. Тоді б і на інших пенсіонерів грошей вистачило, не треба було б годинами стояти у принизливих чергах за субсидіями. Лідія Дроздова погоджується, що разючих диспропорцій у пенсійному забезпеченні не має бути. Нині уряд прагне врегулювати цю проблему.
У непросту і неприємну ситуацію потрапила Марія Захарівна з Хмельницька. Підприємство, на якому працювала жінка, заборгувало їй зарплату. Вона звернулась до суду, виграла справу, отримала борг. Тепер не може зробити перерахунок пенсії, бо підприємство не сплатило із заборгованої зарплати внески до Пенсійного фонду. Перший заступник міністра пообіцяла перевірити факти і допомогти.
На переконання Ніни Іванівни з м. Антрацит, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві має в газетах публікувати звіти про свою фінансову діяльність. Аби люди, які платять страхові внески, знали, на що витрачають їхні гроші. Незрозуміло жінці, навіщо об’єднувати всі страхові фонди в один. Як пояснила Лідія Дроздова, для економії коштів, людських ресурсів, часу, об’єднання інформаційної бази, оптимізації роботи.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ЩО ДОВІЧНО УВ’ЯЗНЕНИЙ ЗАБУВ НА ЛАВІ ПІДСУДНИХ?

назад »»»