ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ВИШЕГРАДСЬКИЙ БЛОК ПЕРЕД НОВИМИ ВИПРОБУВАННЯМИ
Трохи більше двох років минуло з часу вступу країн Вишеградського блоку — Польщі, Угорщини, Чехії та Словаччини до Європейського Союзу. Нині в кожній з цих держав виникли внутрішньополітичні проблеми, пов’язані з перевантаженням політичних систем в нових умовах жорсткої конкуренції з багатшими країнами ЄС. На думку багатьох аналітиків, ключовим питанням є підготовка національних економічних систем до запровадження спільної грошової одиниці — євро. Визначальним у зазначеному сенсі є подолання бюджетного дефіциту, а це потребує радикального скорочення соціальних зобов’язань держави, що неминуче призводить до соціально-політичної напруги, наслідком якої є відповідна реакція у всьому політичному спектрі.

Відучора Угорщина відзначає 50-річчя народного антикомуністичного повстання, урочистості триватимуть до 26 жовтня. Та ця історична подія захмарена хвилею протесту, що не спала після поразки угорських соціалістів на муніципальних виборах. Організатори мітингу перед угорським парламентом, які вимагають відставки прем’єр-міністра Ференца Дюрчаня, не збиралися переривати заходу на час урочистостей, на які прибуло чимало високопосадових іноземних гостей. Зрозуміло, що святкування 50-річчя угорського національного повстання може вплинути на політичну ситуацію в країні, населення якої майже навпіл розколоте щодо перспективи проведення дострокових парламентських виборів. Поки що протести відбувалися відносно мирно, але експерти припускають і жорсткіших варіантів протистояння, якщо опозиційні до угорських соціалістів партії не зможуть стримати своїх прихильників у рамках демократичних форм боротьби.
Проблема дефіциту демократії та довіри до політичної еліти, котра говорить виборцям неправду, вдарила й по Польщі. Минулого тижня партія «Самооборона» Анжея Леппера повернулася до коаліції з партією «Право і справедливість». Однак польська ліберальна опозиція звертає увагу на те, що з огляду на непослідовність коаліційних партнерів політична нестабільність триватиме, а це означатиме подальші економічні збитки, які неминуче заганятимуть соціальну ситуацію в ще гірше становище.
У Чехії, де цьогорічні парламентські вибори закінчилися фактично «внічию», тобто соціал-демократи та президентська партія «Громадянський форум» поділили депутатські мандати порівну, сформувати тривку коаліцію не вдається. Зазначену тенденцію підтвердили й вибори місцевих органів влади, які відбулися наприкінці минулого тижня. Чеський президент Вацлав Клаус намагається вгамувати пристрасті перманентними політичними консультаціями, попереджаючи парламентські партії, що їхня непоступливість може призвести до вуличних протестів з небажаними для демократії наслідками.
Непростою є внутрішньополітична ситуація й у сусідній Словаччині. Після парламентських виборів навесні цього року тут не склалася велика коаліція місцевих соціал-демократів та християнських демократів. Уряд соціал-демократа Роберта Фіцо, який спирається на парламентську підтримку партії колишнього словацького прем’єр-міністра Володимира Мечіара, котрий в ЄС має репутацію автократа, опинився в ізоляції в європейському соціал-демократичному русі. Крім того, сусідня Угорщина висловила невдоволення депортацією зі Словаччини великої групи угорських націоналістів, яких вважають причетними до організації недавніх антиурядових заворушень у Будапешті. Аналізуючи зазначені тенденції у центральноєвропейських країнах, британський тижневик «Економіст» звертає увагу на нестабільність політичних режимів. Наголошується, що «замість допомоги сміливим реформаторам, доводиться мати справу з нервовими та некомпетентними популістами». Політичні системи країн «нової» Європи виявилися неготовими до тягаря членства в Європейському Союзі.
Напруженням у внутрішньополітичному житті країн «нової» Європи невдоволені й Сполучені Штати. Це і не дивно, адже через внутрішню нестабільність зменшується рівень гарантій з боку місцевих урядів щодо позитивного розв’язання проблеми розміщення на території Польщі, Чехії та Угорщини американських військових баз протиракетної оборони.
Проте наступного року очікується посилення нестабільності, адже ЄС повернеться до обговорення проблеми першої спільної конституції. «Вишеградська четвірка», учасниками якої є Польща, Чехія, Угорщина та Словаччина, наполягає на вступі до Шенгенського простору в жовтні 2007 року, а це потребуватиме від урядів, наприклад Німеччини, Австрії, Фінляндії перегляду заборони на вільний рух робочої сили з центральноєвропейських країн. Отже, простих рецептів адаптації країн «нової» Європи до непростих умов існування в Євроспільноті немає і не може бути. Про це мусить пам’ятати, декларуючи європейський вибір, й Україна.
також у паперовій версії читайте:

• УКРАЇНА — РОСІЯ: ПОВЕРНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ПРАГМАТИЗМУ
• НАЩО КНДР ПРИМІРЯЛА «КЛУБНИЙ» ПІДЖАК?

назад »»»