Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ВІЙСЬКО
«БУЛАТ» «АБРАМСУ» — НЕ КОНКУРЕНТ, АЛЕ...
Із появою ракетно-ядерної, іншої високоточної зброї деякі військові теоретики заявили, що «танки й артилерія — це зброя минулого». Та час, що сплив, довів протилежне: впродовж останніх десятиліть у світі відбулися десятки збройних конфліктів. Практично жоден із них не обходився без використання бронетехніки, зокрема танків. Свідченням того, що їх ще надто рано «списувати у відставку», може слугувати те, що США, Німеччина, інші провідні країни світу не лише не згортають виробництва своїх «Абрамсів» і «Леопардів», а й всіляко поліпшують їхні тактико-технічні характеристики.

Україна — визнаний світовий лідер у танкобудуванні: продукція Харківського конструкторського бюро з машинобудування ім. А. Морозова (ХКБМ) добре знана далеко за її межами. Скажімо, у Пакистані, який в роки незалежності придбав у нас кілька сотень Т-80. Це в умовах жорсткої конкуренції з відомими західними фірмами. Звичайно, своїми успіхами значною мірою маємо завдячувати військово-промисловому комплексу (ВПК), що дістався нам у спадок від колишнього Союзу. Йдеться про харківський завод ім. В. Малишева і харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе, які спеціалізувались, крім виготовлення мирної продукції, й на випуску танків.
За останні 15 років чимало підприємств ВПК перепрофільовано на випуск іншої продукції, або взагалі перестали існувати. Були серед них і ті, що стосувалися танкобудування. Проте, на щастя, чимало з них знайшли своє місце в нових реаліях. Зокрема, згадувані два харківських заводи. «Малишівці» переконливо продовжують доводити, що вони не лише не втратили свого науково-виробничого потенціалу, а й зміцнили його. Підтвердженням цього є їхній танк Т-84, котрий, як стверджують незалежні експерти, не лише не поступається за своїми характеристиками перед закордонними аналогами, а й за певними показниками перевищує їх. Проте харків’яни не спиняються на досягнутому, продовжуючи вдосконалювати свою продукцію. До речі, на базі Т-84 вони створили нову машину — «Ятаган», який брав участь в тендері на поставку до Туреччини і, за словами начальника Центрального бронетанкового управління Збройних сил України полковника Сергія Бруля, показав себе як перспективний. Щоправда, призначений він для експорту. Принаймні поки що.
Танк обходиться для платників податків у солідну копійку. Маю на увазі розроблення й випуск нових зразків. Тому більшість країн світу, в тому числі й на Заході, намагаються модернізувати свою бронетехніку, яка, звісно, з часом старіє. Україна — не виняток. Для цього вона має достатні можливості, володіючи цілою мережею танкоремонтних заводів, зокрема в Києві, Львові, Харкові, Житомирі, Миколаєві. До речі, саме на них були модернізовані танки, які згодом придбав Пакистан. А ще — бронетранспортери, експортовані до Йорданії.
Цікавий факт: кілька наших Т-84 придбали американці. Звичайно, що Пентагон не має наміру переозброюватись на ці машини, але їх характеристиками зацікавилися, як бачимо, і за океаном.
...У середині 80-х років однією з основних ударних одиниць танкового парку Радянської армії був Т-72. Зважаючи на високі тактико-технічні характеристики цієї унікальної машини, він ще довго перебуватиме на озброєнні як українського війська, так і армій багатьох держав світу — колишнього Варшавського договору, Близького Сходу, Індії, Африки. Адже СРСР експортував понад 20 тисяч одиниць цієї техніки. Та вона теж потребує модернізації. У тому числі на наших підприємствах, що дасть змогу їм самим модернізуватись за виручені кошти.
Експорт бойової техніки — це добре, бо приносить прибутки, скаже читач, прочитавши ці рядки. Але ж треба думати і про власне військо, точніше, його технічне оснащення. І матиме рацію. Адже 60–70 відсотків озброєнь і військової техніки експлуатуються 15 і більше років, у тому числі танки. Гріх, здавалось би, маючи таку потужну виробничу базу, не переозброїти власну армію.
Проте усе впирається в кошти чи в їх відсутність. Міністерство оборони з цієї причини останнім часом придбало лише кілька танків Т-64БМ «Булат». Так, він не є принципово новою машиною: це добре модернізований Т-64, здатний розвивати швидкість до 60 кілометрів як по шосе, так і по ґрунту, на озброєнні має 125-міліметрову гармату, 12,7 мм зенітний кулемет, 7,62 мм спарений кулемет, протитанковий ракетний комплекс. Отже, «до зубів озброєний і надто небезпечний» для противника. Якщо Програма розвитку озброєння і військової техніки належно виконуватиметься, то цього року, принаймні про це мріють у військовому відомстві, 40–50 «Булатів» надійдуть до частин і підрозділів наших Збройних сил. Звичайно, танкісти мріють про Т-84 — машину, яка може скласти гідну конкуренцію «Абрамсу» і «Леопарду». Під час її виготовлення застосовувались найновітніші технології, які на 50–70 відсотків підвищують захист машини від засобів вогневого ураження. Т-84 виготовляється винятково на вітчизняних підприємствах, що є суттєвим, бо виключаються колізії, подібні до тих, що пов’язані з реалізацією спільного українсько-російського проекту з виробництва літака
Ан-140... Однак Т-84 надто дорого коштує, принаймні для нашого МО, і сподіватись, що незабаром він масово надходитиме на озброєння ЗС України, не доводиться.
також у паперовій версії читайте:
  • «НЕ ШКОДУЄМО, ЩО ВИПАЛО СЛУЖИТИ...»
  • СОЦІАЛЬНІ ПРАВА «УРІЖУТЬ»?..

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».