ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
НЕ СПЛАЧУВАТИ ВНЕСКИ — СОБІ ДОРОЖЧЕ
Оскільки останніми роками поступово, але неухильно збільшуються пенсійні виплати, зростають і видатки з бюджету Пенсійного фонду. Наповнення його становить серйозну проблему. Тому посилюється роль платіжної дисципліни — своєчасної й в повних обсягах сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Однак, хоч як це прикро, протягом першого півріччя поточного року заборгованість платників до ПФУ зросла на 217,1 млн грн (по внесках — на 175,4 млн грн), причому найбільші темпи зростання заборгованості зі страхових внесків спостерігаються, зокрема, в Дніпропетровській, Чернігівській, Житомирській областях. Наша газета неодноразово писала про те, як ПФУ бореться з недоїмками, яких санкцій вживає до порушників платіжної дисципліни. Тепер подивимось на проблему в іншому ракурсі: чи вигідно самим платникам накопичувати борги і до чого це призводить? Роз’яснити ситуацію я попросила начальника Головного управління ПФУ в м. Києві Н. Вернигору.

— Надіє Федорівно, як на мене, від несплати страхових внесків потерпає не тільки Пенсійний фонд, його клієнти, а й самі неплатники. Чи я помиляюсь?
— Маєте рацію: допустити заборгованість по внесках, як мовиться, собі дорожче. Міркуйте самі. Недавньою перевіркою ЗАТ «Глорія» встановлено факт заниження фонду оплати праці в квітні, на який нараховуються страхові внески до Пенсійного фонду, в сумі 5000 грн. Що робити з таким страхувальником? За заниження суми заробітної плати відповідно до базового закону (п. 9.3 ст. 106) застосовується штраф у розмірі всієї суми заниження зарплати: донараховуються страхові внески в сумі 1690 грн (5000 грн х 33,8% = 1690 грн) і на цю суму застосовується штраф у розмірі 5% за кожний повний або не повний місяць, що становить — 1690 грн х 5% 3 міс. = 253,5 грн (п. 9.4 статті 106); за несвоєчасну сплату цієї донарахованої суми страхових внесків застосовується штраф у розмірі 20% затримки сплати (до 71 дня), що становить 338 грн. У результаті загальна сума штрафних санкцій за це порушення — 5591,5 грн.
Водночас на суми своєчасно несплачених страхових внесків (1690 грн) нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум за кожний день прострочення платежу, що сягає 119,99 грн (1690 грн х 0,1% х 71 день = 119,99 грн).
Отже, за заниження суми заробітної плати (5000 грн) страхувальник має сплатити суму донарахованих страхових внесків — 1690 грн і фінансову санкцію та пеню в сумі 5711,49 грн, що у 3,4 раза більше від суми донарахованих страхових внесків.
— Чи настає відповідальність, коли організація нараховує страхові внески на фонд оплати праці в повному розмірі, але робить перерахування з порушенням установлених термінів?
— Неодмінно! Ось приклад. За січень 2006 року на ТОВ «Перспектива» були нараховані страхові внески в сумі 300000 грн і термін сплати цих внесків — 20 лютого 2006 року. Організація сплатила кошти 28 лютого 2006 року в сумі 300000 грн, тобто із затримкою на вісім днів. За це порушення застосовується фінансова санкція, яка становить 10% суми своєчасно несплачених страхових внесків: 30000 грн (300000 грн х 10% = 30000 грн) (п. 9.2 статті 106). Крім того, за порушення терміну сплати страхових внесків на вісім днів нараховується пеня в розмірі 0,1% зазначеної суми, розрахована за кожний день прострочення платежу. 300000 грн х 0,1% х 8 днів — 2400 грн. Таким чином, за порушення терміну сплати страхових внесків на вісім днів організація додатково має сплатити 32400 грн фінансових санкцій та пені. Ці ж кошти сплачуються за рахунок прибутку організації...
Часто при цьому потерпають деякі державні підприємства або акціонерні товариства м. Києва, які провадять свою діяльність за довгостроковими договорами (замовниками можуть бути як інші підприємства, так і державні).
Розраховуються із такими підприємствами за укладеними угодами за виконані роботи здебільшого наприкінці поточного місяця або на початку наступного.
Скажімо, підприємство не одержало своєчасно коштів від замовників і сплатило внески не 20, а 30-31 числа. В цьому разі теж належить сплатити фінансову санкцію. Приміром, ЗАТ «Центр-сервіс» на заробітну плату працівників нарахував страхові внески до Пенсійного фонду: за лютий — 245 тис. грн; за квітень — 260 тис. грн. 20 числа, наступного за звітним місяцем, кошти від замовників не надійшли, підприємство не перерахувало страхові внески, виникла недоїмка, відповідно 245 і 260 тис. грн. Потім надійшли кошти, підприємство розрахувалось з Пенсійним фондом: за лютий — 31 березня (з порушенням терміну на 11 днів); за квітень — 2 червня (з порушенням терміну на 12 днів). У даному разі підприємству автоматично нараховується фінансова санкція (відповідно до п. 9,2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») 10% суми своєчасно несплачених страхових внесків: за лютий — 245 тис. грн х 10% = 24,5 тис. грн; за квітень — 260 тис. грн х 10% = 26 тис. грн. Як наслідок, підприємство погіршує свій фінансовий стан лише за два місяці на 50,5 тис. грн. Отже, на 50,5 тис. грн зменшився прибуток підприємства. Тим часом ці кошти можна було б використати на потреби підприємства, його працівників.
— Невже порушники пенсійного законодавства не знають, що накопичувати борги — собі дорожче? Як їх заохотити сплачувати внески в повному обсязі й вчасно?
— Пояснити їх втрати й можливі здобутки. Скажімо, юридичні особи — платники єдиного податку нараховують заробітну плату всім працюючим, які в трудових відносинах із установою, а відповідно на фонд оплати праці нараховуються страхові внески. Крім того, цією категорією платників до Пенсійного фонду через органи Державного казначейства перераховується 42% сплати єдиного податку. Якщо сума сплаченого єдиного податку місяць у місяць перевищує суму нарахованих страхових внесків, цю різницю за заявою повертають платникові. За рахунок цієї різниці переплати можна збільшити заробітну плату кожного працюючого.
Наприклад. У організації ТОВ «Орбіта» працює 36 осіб. Нарахований фонд оплати праці на рік — 220780 грн. Середньомісячна зарплата одного працюючого — 511,06 грн. Нараховані внески на ФОП — 74623,64 грн (220780 грн х 33,8% = 74623,64 грн).
За рік перераховано 125000 грн (42% єдиного податку, з якого 74623,64 грн ураховується в сплату страхових внесків, а решта 50376,36 грн — переплата, котру треба повернути платникові).
— Але ж яким чином можна збільшити заробітну плату кожного працюючого?
— Дуже просто. Сума переплаченого єдиного податку 50376,36 грн відповідає 149042,48 грн фонду оплати праці (50376,36 грн: 33,8%); відповідно цьому фонду оплати праці середньомісячна заробітна плата одного працюючого може становити 345 грн (149042,48 : 12 : 36 осіб.). Отже, заробітна плата одного працюючого на місяць може сягати: 511,06 грн + 345 грн = 856,06 грн.
— Виходить, сумлінність у сплаті внесків приносить, якщо можна так сказати, певні дивіденди?
— Безперечно!
— Але ж порушують пенсійне законодавство конкретні службові особи. Які санкції застосовуються до них особисто і щоб вони виграли, аби були законослухняними?
— Відповідно до п. 16 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду за порушення пенсійного законодавства на посадових осіб накладають адміністративні стягнення у вигляді штрафу в розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у таких випадках: якщо вони подають несвоєчасно (до 20 числа наступного за звітним періодом), не за встановленою формою звіти щодо страхових внесків, коштів Пенсійного фонду або подають недостовірні відомості, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, та іншої звітності й відомостей, передбачених цим законом; приховують (занижують) суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески; порушують встановлений порядок нарахування, обчислення й терміни сплати страхових внесків; порушують встановлений порядок використання та проведення операцій з коштами Пенсійного фонду; перешкоджають працівникам виконавчих органів Пенсійного фонду зробити перевірки.
За будь-яке правопорушення, вчинене особою протягом поточного року вдруге, застосовується адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На відповідну суму й полегшується їхній гаманець... Якби вони були законослухняними, гроші б залишалися в кишенях.
— До порушників застосовуються й фінансові санкції?
— Так, скажімо, за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків, у тому числі донарахованих — штраф у розмірах: 10% — у разі затримки їх сплати у термін до 30 календарних днів включно; 20% — у разі затримки їх сплати у термін до 90 календарних днів включно; 50% — у разі затримки їх сплати у термін понад 90 календарних днів. За несплату (неповну або несвоєчасну сплату) авансових платежів зі страхових внесків — штраф у розмірі 50% сум несплачених або сплачених несвоєчасно авансових платежів; за неведення в установленому порядку обліку сум заробітної плати, інших виплат, доходу, на які нараховуються страхові внески, відсутність первинних документів про обчислення та сплату страхових внесків — штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн), а в разі повторного протягом року такого порушення — у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 грн).
— Мабуть, все-таки декого чомусь не дуже лякають суми адміністративних і фінансових санкцій. Може, законодавцям варто переглянути, так би мовити, параметри адміністративної й фінансової відповідальності службових осіб у бік їх збільшення? Може б це подіяло?
— Можливо. Але, як на мене, люди мають бути відповідальними, розуміти, що ці кошти потрібні людям, пенсіонерам, і відповідно діяти. Самі ж будуть пенсіонерами — ця гірка чаша нікого не мине.
— Дякую, Надіє Федорівно, за змістовну й цікаву розмову.

Інтерв’ю провела Лідія РУТА
також у паперовій версії читайте:

• ПРО ДОДАТКОВУ ВІДПУСТКУ МАТЕРЯМ ІЗ ДІТЬМИ

назад »»»