ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОЛОГІЯ
НАДІЯ НА ОНУКІВ
На Сумщині налічується 208 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 158164 гектари, зокрема торік створено дев’ять нових — загальною площею 1400 гектарів. Площа заповідних територій області нині становить 6,6 відсотка від загальної території регіону (відповідний показник у державі — 4,5 відсотка). Робота з розширення заповідної зони не припиняється, оскільки практика доводить значну користь заказників для збереження та розмноження рідкісних видів флори й фауни.

— Нинішнього року проводимо організаційні роботи зі створення нового Національного природного парку «Тростянецько-Ворсклянського», який простягнеться від кордону з Російською Федерацією до кордону з Полтавщиною через Тростянецький, Великописарівський та Охтирський райони на площі понад 20 тисяч гектарів,— повідомив кореспондентові начальник управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації В’ячеслав Черненко.— Маємо на меті збереження Ворскли як однієї з найчистіших річок України та природних компонентів — лісів, луків, боліт з цінними популяціями рідкісних і типових видів рослин і тварин.
Новий екологічний центр стане базою для поглибленого наукового дослідження цієї території, її флори й фауни, а також для освітньо-виховної роботи. Набуде подальшого розвитку й упорядкування рекреаційно-туристична діяльність, що дасть змогу запобігти пошкодженню й знищенню тих чи інших компонентів живої природи. Адміністрація Національного природного парку налаштована на викорінення браконьєрства в усіх його проявах — збір рослин, ягід і плодів, вирубка дерев, виловлювання річкових «жителів», насамперед риби, полювання тощо, а також домогтися повного припинення або ж відчутного обмеження скидання неочищених водних стоків у річку Ворсклу.
На півночі Сумщини від 1999 року вже працює Національний природний парк «Деснянсько-Старогутський» загальною площею 16213 гектарів. Тож запитую начальника відділу управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації Юрія Скляра про досягнуті попередником Національного природного парку «Тростянецько-Ворсклянський» зрушення в збереженні і розмноженні рідкісних видів флори й фауни.
— Нас дуже насторожувало зменшення поголів’я лосів на території області,— відповів Юрій Леонідович.— До створення «Деснянсько-Старогутського» Національного природного парку лосі були великою рідкістю і на тій території. Нині маємо понад 20 особин.
Майже не траплявся й глухар. Цей вид, як відомо, занесений до Червоної книги. За даними останнього перепису, у парку налічується вже більш як 60 особин. Виросло поголів’я борової дичини — рябчиків, тетеруків, диких свиней, косуль, бобрів. На пасовищі відзначено появу чорних лелек (понад десяти особин). Птахи гніздувалися на території природного парку, тож мають прилітати сюди і надалі. У зв’язку зі зменшенням числа браконьєрів на Десні побільшало й риби. Зрозуміло, цей вид чи не найважче піддається облікові, однак чисельнішими стали гурти рибалок на берегах у цій місцевості — факт красномовний.
Побільшало ягід — чорниці, брусниці, малини. Розростаються колоніями плавун колючий, дифазиструм, лісова орхідея та інші види рідкісних рослин.
У Національному природному парку дозволяється відпочинок, збирання грибів та ягід, риболовля, навіть полювання, але все те не інакше як під контролем адміністрації, в обмежених кількостях і не на всій території, тобто частина площі має режим заповідника, де найкраще зберігаються рідкісні чи майже зниклі види.
— Чи правомірно припускати ймовірність повторення такого ж ефекту й у новому природному парку? — запитую далі Юрія Скляра.
— Цілком! — упевнено каже він.— Оскільки в ньому будуть наявні ті ж чинники: викорінюватиметься браконьєрство, буде обмежений в’їзд транспортних засобів, впорядковуватиметься природокористування. Можете мені повірити, так воно й буде. Наприклад, чорні лелеки обачливі у виборі місця гніздування: вони мають бути впевнені в безпечних умовах виведення потомства. Але й ці птахи обрали місцем поселення природний парк.
Відносно ж перспективи відчутного збільшення загальної площі об’єктів заповідного фонду у зв’язку зі створенням нового природного парку Юрій Леонідович не підтвердив моїх здогадів. Річ у тім, що до парку увійдуть уже наявні заповідники та заказники, котрі лише з’єднаються новими відведеними масивами. Але користь від того буде неабияка, оскільки види рослин, птахів і звірів вільніше переходитимуть з масиву на масив, таким чином, вони поширюватимуться на більшій території.
Коли автор цих рядків проходив курс навчання у радянській школі, йому там розповідали, що болото може лишити нас без хліба, через те його слід неодмінно осушити. Тепер під час численних екскурсій до об’єктів природно-заповідного фонду тамтешні співробітники пояснюють значення тих чи інших різновидів ландшафтів дещо інакше. Напевне, пов’язані з цим зміни у свідомості моїх онуків посприяють тому, що наші нащадки побачать живу природу, котра завдяки зусиллям екологів не зведеться до звуженого поняття «навколишнє середовище».

Віктор ТАРАСЕНКО,
Сумська область
також у паперовій версії читайте:

• ПРОГНОЗ ПОГОДИ НА 300 РОКІВ
• САМОВБИВЧЕ НЕХЛЮЙСТВО
• ЕКОЛОГІЧНИЙ ВСЕОБУЧ

назад »»»