ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
АПОФЕОЗ БЛИЗЬКОСХІДНОГО КОНФЛІКТУ
Перебуваючи 30 липня в Ізраїлі, державний секретар США Кондоліза Райс наголосила, що на поточному тижні Рада Безпеки ООН має підготувати та розглянути проект резолюції про умови припинення вогню та спрямування до зони конфлікту миротворців.

Протистояння чим далі, то більше набуває рис серйозного регіонального зіткнення. Утім, коментатори звертають увагу на той факт, що, наприклад, в Іраку за день гине більше людей, ніж за тиждень ракетних обстрілів Ізраїлю та Лівану разом узятих. Але подібна арифметика може зацікавити лише тих, кому пощастило перебувати в цілковитій безпеці, а ізраїльтян і ліванців це особливо не втішає...
На тлі бойових дій точиться не менш запекла дипломатична боротьба за умови, на яких має бути укладене перемир’я. Умовою Ізраїлю є не лише політична, а й військова капітуляція руху «Хезболла». Натомість для керівника цього угруповання Хасана Насралли важливим є те, яким буде обмін військовополоненими. Сирія, зі свого боку, натякає на готовність вплинути на позицію ХАМАС та «Хезболли», якщо Ізраїль поступиться захопленими 1967 року Голанськими висотами. Але ізраїльські військові попереджають, що втрата контролю за цими стратегічними висотами означатиме суттєве зростання загрози національній безпеці.
Президент США Джордж Буш провів консультації з саудівцями, з якими його родину пов’язують давні нафтово-бізнесові зв’язки. Американці закликали Саудівську Аравію вплинути на Сирію, аби змусити її дистанціюватись від Ірану. Також було чітко підтверджено, що Буш послідовно підтримуватиме Ізраїль. Така позиція обурює деяких мусульман, що є громадянами США. Це на минулому тижні засвідчив інцидент зі стріляниною в єврейському культурному центрі в американському Сіетлі.
Здійснюючи близькосхідне турне, державний секретар США Кондоліза Райс наголошує, що на припинення вогню слід очікувати не раніше, ніж «Хезболла» втратить спроможність обстрілювати ракетами територію Ізраїлю. Оскільки, на думку військових експертів, у долині Бекаа на кордоні з Сирією «Хезболла» може переховувати від 12 до 25 тисяч снарядів та реактивних установок, аби досягти цього, треба вести інтенсивні бойові дії ще принаймні впродовж місяця, а то й трьох.
Водночас певні сподівання на позитивну роль у зоні конфлікту миротворчих сил країн НАТО зазнали серйозного удару після обстрілу ізраїльськими військами спостережного посту миротворців ООН та загибелі чотирьох «солдат миру». За цих обставин найближчою стратегічною метою ізраїльського командування, певніше за все, є створення підконтрольної території на Півдні Лівану, аби якщо не запобігти ракетним обстрілам своїх міст, то хоча б зменшити їхню інтенсивність.
Однак досвід перебування ізраїльської армії в 1982–2000 роках на Півдні Лівану засвідчив, що висока партизанська активність руху «Хезболла», яка навряд чи буде меншою і тепер, зрештою не лише не призвела до військового успіху, а й спричинилася до серйозної політичної проблеми. Нині, коли, за деякими даними, «Хезболла» має на своєму озброєнні ракети дальністю, що перекриває навіть Тель-Авів, а декотрі ракети можуть долетіти й до ізраїльсько-єгипетського кордону, витіснення «Хезболли» від лівансько-ізраїльського кордону не розв’язує проблеми безпеки громадян Ізраїлю. Навіть окупація всієї ліванської території тільки зробить ізраїльських військових мішенню для смертників, але не забезпечить військового успіху.
«Хезболла» тим часом пригрозило, що атакуватиме миротворців в разі їхнього розміщення на півдні Лівану. Ісламісти невдоволені можливістю надання миротворцям мандата на роззброєння угруповання, на чому рішуче наполягає Ізраїль.
Попри невизначеність становища в зоні конфлікту, Україна планує не лише надати гуманітарну допомогу Лівану, а й розглядає ймовірну участь своїх миротворців у можливих операціях ООН. Наразі Організація об’єднаних націй не домоглася розслідування причин загибелі своїх спостерігачів, й наполягає на продовженні місії ще на три місяці.
Натомість цивільний ліванський уряд занепокоєний масштабністю гуманітарної катастрофи в країні. Прем’єр-міністр Фуад Синьйора, який торік прийшов до влади внаслідок «кедрової» революції, вимагає від Ізраїлю компенсації за руйнування інфраструктури країни. Три тижні бойових дій вже завдали збитків більш як на мільярд доларів. Аналогічних втрат зазнає й економіка Ізраїлю.
Правові наслідки війни мали відгук і в Білому домі. Група американських громадян, вивезених з Лівану, вирішивши компенсувати збитки, подали позов до суду на державного секретаря Кондолізу Райс та міністра оборони Дональда Рамсфельда, які не подбали про їхню безпеку в Лівані. Правда, зробити це за нинішнього протистояння сторін навряд чи зміг би й апостол ідеалів ненасильства Махатма Ганді. Адже конфлікт, як кажуть у анекдоті,— із земельного питання, тобто хто кого закопає...

Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії читайте:

• МОСКВА—АНКАРА: НЕСПОДІВАНІ ПОВОРОТИ

назад »»»