Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
РОСІЯ КЛИЧЕ
Безоплатні квитки на транспорт, матеріальна допомога, робота й помешкання — це все обіцяє Москва росіянам, які живуть за кордоном, якщо вони вирішать повернутись на свою історичну Батьківщину. І в цьому є певна відмінність від попередньої політики, коли Росія намагалась закріпити росіян в місцях їхнього проживання і через них впливати на місцеву політику й економіку.
Спеціальна програма для репатріантів, яку підготував Кремль і яка вступила в дію, покликана врятувати країну від демографічної катастрофи.

Президент Путін, підписуючи закон «Про політику держави щодо співвітчизників за кордоном» виправив помилку, якої він припустився на початку свого правління. Тоді, у 2002 році, на пропозицію Кремля Дума модифікувала закон про громадянство, змушуючи репатріантів, які хочуть повернутись на батьківщину, проходити тривалу і складну процедуру натуралізації. Але вражена різким зниженням кількості громадян і напливом багатомільйонної хвилі іммігрантів з Китаю, Закавказзя та Центральної Азії влада змінила свою стратегію.

Демографічний «хрест»
За останні 14 років кількість росіян зменшилась на 15% (понад дев'ять мільйонів). За прогнозом ООН, до 2050 року населення РФ зменшиться з нинішніх 142 мільйонів до 113, може й навіть до 96 мільйонів осіб.
Обезлюднюються насамперед корінні російські регіони на півночі європейської частини країни. Люди масово втікають з Сибіру і Далекого Сходу. На цих казково багатих мінеральною сировиною територіях, разів у 35 більших за Україну, залишилось вже тільки 35 мільйонів жителів. У далекосхідному регіоні, який межує з Китаєм, лише п'ять мільйонів російських громадян.
На думку фахівців, державам колишнього СРСР загрожує феномен, що має назву «російський хрест» — хрест на графіках демографів утворюється, коли крива народжуваності, що різко падає, перетинається з різко спрямованою вгору кривою смертності. Цей «хрест» навис передовсім над росіянами, й не загрожує мусульманським народам, які живуть у РФ. У кавказьких республіках, у Дагестані й Інгушетії кількість народжень на кілька десятків відсотків вища, ніж кількість смертей.
Тривалість життя громадян країни коротка — чоловіки живуть у середньому лише 58 років, тобто майже на двадцять років менше, ніж західноєвропейці. Дві з трьох вагітностей завершуються абортами. Нечисленні подружжя народжують другу дитину.
Володимир Путін, шукаючи порятунку перед демографічною катастрофою, обіцяв росіянкам, що за народження другого нащадка держава виплачуватиме 250 тисяч рублів (трохи більше 9 тисяч доларів), тобто стільки, скільки середній росіянин заробляє протягом двох років.

Місце виберуть за тебе
Кремль вдався до методів, які вже багато років використовують Німеччина та Ізраїль, тобто намагається залучити зовнішні демографічні резерви. Мас-медіа підкреслюють, що за кордоном живе 33 мільйони росіян, з них тільки в країнах СНД — понад 18 мільйонів. Костянтин Затулін, депутат і директор Інституту країн СНД, підрахував, що на території колишнього СРСР за кордонами Росії нині опинилося 15 мільйонів осіб, які вважають себе росіянами. Цього цілком достатньо, аби заселити ними, наприклад, райони Сибіру й Далекого Сходу, які межують з Китаєм.
Росія хоче насамперед повернути колишніх громадян радянських республік, які опинились за межами батьківщини після розпаду СРСР. Закон про співвітчизників за кордоном, який набирає чинності, обіцяє їм мало не все. Росія готова платити за авіаквитки в економкласі, спальні місця в потягу або в каюті другого класу річкового корабля чи третього класу на морському судні. Родина з трьох осіб може за кошт держави вислати з колишнього місця поселення до нового тритонний контейнер зі своїм майном, а більша родина має право на десятитонний контейнер.
На новому місці репатріанти отримають піврічну допомогу для безробітних і повне соціальне забезпечення. Вони також можуть розраховувати на допомогу держави в разі придбання житла. І що найважливіше — на громадянство їм треба чекати місяць, а не п'ять років, як це зазначено в законі від 2002 року.
Проте репатріанти не можуть оселятись там, де найбільше хочуть, тобто у багатій Москві чи Петербурзі. На них чекають головним чином безлюдні прикордонні регіони й Сибір, де відчувається брак робочих рук.
Сто п'ятдесят тисяч осіб хоче прийняти до себе в шість разів більший від України, але населений всього трьома мільйонами Красноярський край. 100 тисяч осіб запрошує до себе оточений країнами Євросоюзу Калінінградський анклав, де наразі мільйон населення.
Ще на 100 тисяч очікує залитий хвилею нелегальних емігрантів з Китаю далекосхідний Приморський край.
Але це може статися не одразу. У бюджеті Росії на наступний рік на програму репатріації визначено п'ять мільярдів рублів (понад 150 мільйонів доларів). Як підрахували експерти з Федеральної еміграційної служби, цих грошей вистачить на переселення і облаштування на новому місці щонайбільше 40 тисяч осіб. У наступних роках репатріаційний бюджет має щороку зростати приблизно на 20%.

Хто не спокуситься?
«Не можна сподіватися на те, що до Росії в масовому порядку почнуть переселятись росіяни з прибалтійських країн. Щоправда, у Москві багато говорять про переслідування російської меншості в Латвії чи Естонії, але насправді молодим росіянам живеться тут набагато краще, а старші отримують у два рази вищу пенсію, ніж ту, яку можуть отримувати на історичній батьківщині. Тому вони не переїдуть. Я навіть про це не думаю», — запевняє Сергій Бачур, інженер з Риги.
А ось Ольга Орлова з українського Алчевська думає інакше: «Я і моя доросла дочка напевно переїхали б до Москви. Там більше заробляють і в найбільші морози на цілі тижні не виключають опалення, як було цієї зими в нас. Але в Москві нас не чекають і не хочуть».

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:
  • «БОЛІВАРСЬКИЙ» КУРС БІЛОРУСІ
  • ЩЕ ОДНА «СВЯЩЕННА» ВІЙНА

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».