ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА НАУКА
ДЕФІЦИТ ЙОДУ СЬОГОДНІ — ДЕФІЦИТ ІНТЕЛЕКТУ ЗАВТРА
Існують проблеми, про які не слід забувати і в часи найбільшого політичного напруження, бо вони безпосередньо торкаються майбутнього України, кожного її громадянина. Саме такою є проблема йододефіциту, яку фахівці відносять до стратегічних для нашого суспільства. Поширення йододефіцитних недуг серед населення і створення надійного бар’єра на їх шляху стало темою чергового засідання Прес-клубу Національної академії наук і Національної й Київської спілок журналістів України.

Мізерний, але всесильний
Корисна інформація. Йод — неорганічний хімічний елемент, який належить до групи галогенів (буквально «сільнароджуючі»). Це тверда темно-сіра кристалічна речовина з металевим блиском. За повільного нагрівання кристали утворюють пари фіолетового кольору з різким запахом. Вдихати їх небезпечно, можна отримати опік і отруїтися. Внаслідок високої хімічної активності в природі йод зустрічається винятково у вигляді сполук. У невеликій кількості сполуки йоду містить морська вода, більше його в морепродуктах, деяких видах водоростей, які зустрічаються, зокрема, в Чорному морі. Проте загальний уміст йоду в земній корі незначний — 0,0001%. Під час вивчення властивостей йоду доведено, що цей елемент потрібний для нормальної життєдіяльності організму.
Авторитетні вчені та медики, зокрема директор Інституту медицини праці АМН України, академік НАНУ і АМНУ Юрій Кундієв й директор Інституту ендокринології та обміну речовин АМН України, член-кореспондент НАНУ і АМНУ Микола Тронько наголошують: конче потрібно у найстисліші терміни ліквідувати проблему йододефіциту (нестачу його в організмі людини), бо вона є реальною загрозою зниження інтелектуального потенціалу нації, а також продуктивності праці. Результати медичних обстежень населення з різних куточків України свідчать, що з роками проблема дефіциту йоду загострилась: якщо раніше від неї потерпали переважно жителі гірських районів, де ґрунт, вода, рослини містять мало цього елемента, то нині це є типовим явищем на всій території держави. За прогнозом учених, коли така ситуація й далі триватиме, протягом наступних десяти років в Україні народиться близько півмільйона людей зі зниженим рівнем інтелекту, що, у свою чергу, призведе до значних втрат генофонду та соціально-економічних збитків.
Чому один хімічний елемент, у разі його нестачі, фатально шкодить організмові людини?
Відомо, що людина — надскладний високоорганізований живий організм, де всі процеси взаємопов’язані, а зв’язок здійснюється певними регуляторними механізмами, які розвинулися в процесі еволюції й допомагають існувати в середовищі, що постійно змінюється, а також адекватно реагувати на ці зміни. Одним із важливих регуляторів є гормони (від гр. «надаю руху», «спонукаю») — біологічно активні органічні речовини, що виробляються залозами внутрішньої секреції. Коли в організм надходить недостатня кількість йоду, порушується робота однієї з таких залоз, а саме щитоподібної.
Додаткова інформація. Щитовидка є однією з найважливіших залоз внутрішньої секреції. Про це свідчить, зокрема, висока інтенсивність обміну речовин у ній. Щитоподібна залоза насичена кровоносними судинами, через які протягом години проходить уся кров, що є у кровоносній системі. До того ж, вона має унікальну здатність вбирати йод, який несе кров. Завдяки цьому йод, що надходить в організм людини, концентрується саме у щитовидці. Зв’язуючись зі специфічними білками щитовидної залози, неорганічний йод швидко переходить в органічну форму, а потім такі йодовані сполуки використовуються для синтезу гормонів щитовидки, зокрема тироксину. В свою чергу, тироксин, зв’язуючись із білками крові, транспортується до різних органів і регулює їхню роботу. Таким чином, під контролем щитоподібної залози перебувають усі основні фізіологічні функції організму: обмін білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, солей, води, швидкість обміну речовин. Коли потреба організму в йоді не задовольняється, функція щитовидки знижується (цей стан називається гіпотиреозом): унаслідок захисної реакції залоза збільшується за розміром, а здатність її до синтезу гормонів зменшується. Виникає захворювання, відоме як зоб. У хворого порушується загальний обмін речовин і енергії, з’являються набряки, сонливість, порушення пам’яті, спостерігається підвищена втомлюваність тощо. Надзвичайно небезпечним є зниження функції щитоподібної залози у дітей: виникають тяжкі порушення психіки, затримка фізичного розвитку. Ще страшніший вроджений гіпотиреоз: малюк народжується з різко виявленими змінами головного мозку, які не лікуються. Ця найтяжча форма гіпофункції щитовидної залози має назву «кретинізм» і розвивається за вживання менше, ніж 20 мг йоду на добу.

Чорнобиль піддав жару
Чимало мовиться про те, що стан щитоподібної залози у дітей і дорослих в Україні значно погіршився після чорнобильської катастрофи. Наводять вражаючі цифри. За кожною з них — реальна біда, конкретне людське життя, котре, як це не банально, дається лише раз. Водночас цифри доводять, що йододефіцитні недуги мають масовий характер. За офіційними даними, нині в Україні 1,5 млн осіб мають патології, пов’язані з недостатністю йоду, з них 500 тис. — діти. На підставі проведених в Україні досліджень експерти ЮНІСЕФ (Дитячий фонд ООН) установили: в нашій країні щороку народжується 143 тис. людей з вадами, спричиненими йододефіцитом. За десять років, у разі бездіяльності влади, громадськості ця цифра зросте до 1,5 мільйона. Це приблизно населення Харкова. Враховуючи особисту біду цих людей, їх рідних, потрібно згадати й про колосальні економічні витрати, пов’язані з утриманням таких хворих, адже вони повністю або частково непрацездатні. Тому йододефіцит, на переконання академіка Миколи Тронька, — надзвичайно важлива медико-соціальна проблема. Наразі в Україні третина людей живе на територіях із гострим дефіцитом йоду. 15–20% населення цих місць страждає на «ендемічний зоб» (виникає внаслідок недостатньої кількості йоду в ґрунті, рослинах, воді). Наступні цифри можна розглядати як наслідок цього явища: негативний вплив високого рівня захворювання на зоб призводить до значного зниження рівня працездатності хворих, окрім того, щороку народжується понад 50 тис. немовлят зі зниженим інтелектом, а близько 1000 дітей мають страшний діагноз «кретинізм». Навіть помірний йододефіцит (споживання йоду менше 50 мкг на добу) у вагітних жінок призводить до порушень у формуванні головного мозку дитини і значної втрати інтелекту. У цьому криється величезна небезпека, бо відновити структуру головного мозку неможливо, отже, неможливо й підвищити інтелект такої дитини. Не менш небезпечним є те, що 26% жінок в Україні (це потенційні матері) нічого не знають про існуючий дефіцит йоду та необхідність його вживання і лише 30% отримують достатню кількість цього елемента. Отож учені не перебільшують, закликаючи рятувати націю.

Сіль проблеми
Який вихід? Йододефіцитні недуги відомі багатьом країнам світу, там із ними ведеться активна боротьба. Широкого використання набув метод масової йодної профілактики. Як універсальний профілактичний засіб, Всесвітня організація охорони здоров’я запропонувала всім країнам застосовувати йодовану харчову сіль і, таким чином, запобігати хворобам, що виникають через нестачу цього хімічного елемента. Чимало країн світу переконались у доцільності такого підходу. Показовим з цієї точки зору є приклад Німеччини. Страхові компанії країни підрахували, що для профілактики йододефіцитних захворювань треба витратити 860 млн доларів, а для їх лікування — $1 млрд. Цифри переконали і підштовхнули до оперативних дій. Відтак подібної проблеми в Німеччині наразі не існує.
Не применшуючи значення повноцінного харчування, лікарі й вчені наполягають на тому, що продукти, які містять йод, слід вживати щоденно. Українські медики твердять: перевага має бути за профілактикою йододефіцитних недуг. Існує ефективний, недорогий і безпечний спосіб запобігання йодного дефіциту шляхом вживання харчової йодованої солі. Доведено, що 5–7 г йодованої солі на добу є достатнім і надійним профілактичним засобом, що запобігає виникненню нестачі йоду в організмі. Тому за мету поставлено поширення вживання харчової йодованої солі на всій території України, вона має бути на столі навіть у найвіддаленішому селі, в кожній продовольчій крамниці. Незважаючи на відсутність дієвої підтримки з боку влади, роз’яcнювальна робота серед населення, допомога засобів масової інформації дають результати. Якщо 2000 р. йодовану харчову сіль вживало 1,5% населення, то нині її застосовує 30%. Проте заспокоюватись цим не можна, бо прогрес відбувається за рахунок мешканців Києва та кількох найбільших міст України.
Корисна інформація. Медики наголошують: потрібна адекватна йодна профілактика. Задля цього врахована специфіка України (наслідки аварії на ЧАЕС). Харчову сіль у нас йодують у дозі 20 мг, на відміну від 40 мг в інших країнах світу. Отже, передозування неможливе навіть для тих, хто полюбляє пересолене. Використання йодованої солі не виключає вживання морепродуктів. Йодована сіль не поступається звичайній своїм смаком, її можна додавати у будь-яку страву, використовувати для соління овочів. Єдине, що слід пам’ятати: в гарячі страви сіль з йодом додають за 2–3 хвилини до готовності, щоб йод не випаровувався, зберігав цілющі властивості. Не треба забувати, що вживання йодованої харчової солі — не лікування, а профілактика. Тому всі, хто страждає на зоб, інші хвороби, пов’язані з дефіцитом цього елемента, мають отримати спеціальні рекомендації лікаря.
Користь від профілактики йодованою сіллю є не тільки для здоров’я, а й економіки нашої країни. Відомо, що якість харчової солі в Україні найвища як на території колишнього СРСР, так і в усій Європі. Завідувач відділу гігієни харчування та безпеки їжі Наукового центру радіаційної медицини АМН України, доктор медичних наук, професор Гнат Матасар зазначив, що наша держава здавна експортує поварену сіль, причому партнери купують у нас як харчову лише йодовану, а не йодовану — тільки для потреб хімічної промисловості.
Що ж гальмує вирішення стратегічного для України питання? Існують достатні умови для повного забезпечення потреб населення всієї держави харчовою йодованою сіллю. Маємо відповідні підприємства (в тому числі завод, що виробляє йодуючий компонент KJO3). Процес йодування, за словами фахівців, недорогий. Потрібно лише зорганізувати попит, урегулювати цінову політику. Нині йодована сіль дорожча за звичайну, а вони не повинні конкурувати, інакше малозабезпечені, насамперед сільські жителі, оберуть звичайну сіль.

Природа подбала, а ми самі...
Як же надати проблемі боротьби з йододефіцитом справді загальнодержавного звучання?
Як розповів завідувач відділу Інституту ендокринології та обміну речовин доктор медичних наук Віктор Кравченко, медики у співдружності з вченими виступили з ініціативою створення Державної програми з ліквідації йододефіцитних захворювань на 2002–2005 рр. Програма була схвалена, під офіційним документом — підпис попереднього міністра охорони здоров’я Миколи Поліщука. Він як офіційний представник України взяв зобов’язання перед ВООЗ ліквідувати дефіцит йоду серед населення України до 2005 р. Прикро, що документ практично не змінив ситуацію. Компетентні фахівці не раз зверталися до Міністерства охорони здоров’я з конкретними пропозиціями. Невдовзі видавали окремі накази і тут же скасовували. Так, кілька років тому було видано припис головного державного санітарного лікаря про обов’язкове йодування солі. Та чиновники відмахнулися, мотивуючи відсутністю відповідного закону.
Група депутатів Верховної Ради України торік розробили законопроект «Про попередження станів і захворювань, спричинених йодною недостатністю», яким передбачено загальне облагородження харчової солі. За прогнозами авторів проекту, втілення закону в життя дасть змогу на 80% зменшити втрати, спричинені йододефіцитом. А тим часом йодування харчової солі вирішує не лише проблему захисту здоров’я, а й є ефективною інвестицією в економіку України. Розрахунки свідчать, що початкові капітальні та обігові витрати державного і приватного секторів протягом десяти років сягатимуть 6,3 млн доларів США, а додаткові витрати споживачів — близько одного американського цента на особу за рік. Підвищення продуктивності праці становитиме близько 1,28–3,84 млн доларів США. Кожний вкладений долар принесе в середньому 20–60 доларів прибутку.
На жаль, наступні політичні перипетії, пов’язані з парламентськими виборами і їхніми наслідками, загальмували проходження важливого законопроекту. За словами академіка НАНУ Сергія Комісаренка, надії творців закону пов’язані з діяльністю Національної Ради з охорони здоров’я при Президентові України.
Яке майбутнє, з огляду на невирішену проблему йододефіциту і реальну загрозу від неї розуму нації, чекає на Україну: дорослих, маленьких і ще ненароджених? Чи вразять інтелектом світ представники наступних поколінь? Хочеться сподіватися...

Віра АНДРІЄВИЧ
також у паперовій версії читайте:

назад »»»