Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ВІЙСЬКО
ПРОКУРОРИ БЕЗ РОБОТИ НЕ СИДЯТЬ
Незабаром мине 15 років, як Україна має власні Збройні сили, а різні правопорушення й навіть злочини, зокрема корупція та хабарництво, «дідівщина» продовжують їх «роз’їдати», як іржа залізо. Це, звісно, не може не позначитись на боєготовності частин і підрозділів, моральному кліматі в них.

Про найрезонансніші злочини останнього часу, заходи, що вживаються військовими прокуратурами для наведення в армії правопорядку, я попросив розповісти державного радника юстиції третього класу Юрія Війтєва — начальника Головного управління нагляду за додержанням законів у Збройних силах та інших військових формуваннях Генеральної прокуратури України.
— Усі наші зусилля спрямовуються на зміцнення законності й правопорядку у військових формуваннях держави,— говорить Юрій Миколайович.— Особливу увагу звертаємо на забезпечення соціального і правового захисту військовослужбовців й членів їхніх сімей, економічних інтересів держави, здійснюємо нагляд за дотриманням законодавства щодо збереження та використання військового майна, зокрема озброєння, бойової техніки й боєприпасів, вибухових речовин, їх утилізації, законності відчуження земельних ділянок і військових містечок.
— Яка, Юрію Миколайовичу, нині криміногенна ситуація у Збройних силах України?
— За шість місяців цього року в системі Міністерства оборони зареєстровано 442 злочини, що на 7 відсотків більше, ніж за аналогічний період 2005-го. Кількість тяжких і особливо тяжких злочинів поменшала на 8 відсотків. Натомість побільшало злочинів, пов’язаних із корупцією,— з 60 до 85 і хабарництвом — з 11 до 19.
— Мабуть, самі офіцери не завжди є взірцем для підлеглих у виконанні вимог законів України, військових статутів.
— Мені соромно про це говорити, але й замовчувати подібні факти теж, гадаю, не можна: з 453 осіб, котрі скоїли у першому півріччі поточного року злочини, 51 відсоток — командири й начальники різних рівнів, серед яких — 121 офіцер. Злочини, різні надзвичайні події в січні— червні призвели до загибелі 34 осіб, з яких 25 були вояками. Так, нещодавно військовим прокурором Одеського гарнізону порушено кримінальну справу стосовно прапорщика В.
— У чому його звинувачують?
— Під час досудового слідства з’ясували, що прапорщик, виконуючи обов’язки старшого наряду, не контролював несення підлеглими служби. Користуючись його недбалістю, військовослужбовці вживали спиртні напої. Більше того, він не тільки не припинив «веселощі», а й пиячив разом із ними. Дійшовши «кондиції», прапорщик пішов спати, залишивши нетверезих вояків за столом, які теж позасинали. Вночі, внаслідок контакту з електричною плиткою, що використовувалась для опалення приміщення, загорівся одяг одного з військовослужбовців. Він отримав термічні опіки голови, шиї та інших частин тіла ІІ–ІІІ ступенів. Загалом ними було уражено майже 90 відсотків шкіри і потерпілий, попри вжиті лікарями Одеського військового госпіталю заходи, помер. Звісно, винен найперше він сам, але коли б прапорщик сумлінно, як того вимагають статути, виконував свої службові обов’язки, трагедії не сталось би.
— Свого часу на шпальтах деяких видань точилися дискусії навколо доцільності існування військових прокуратур. Дехто звинувачував їх у тому, що вони цілком залежать від міністра оборони, тому займаються лише незначними справами, аби, як писала одна газета, «не псувати міністрові настрою». Злочини ж, до яких причетні високопосадовці, коли йдеться про корупцію, викрадення зброї, не розслідують...
— Внесу ясність: ми, військові прокурори, не залежимо від (за всієї поваги до нього) міністра оборони. Не траплялось, щоб Анатолій Гриценко давав мені якісь поради чи рекомендації стосовно розслідування певних злочинів. Мої начальники — генеральний прокурор, його заступники, а головний орієнтир — власна совість.
Своєю діяльністю ми псуємо настрій багатьом посадовим особам: така вже наша робота. Останнім часом розкрито чимало резонансних злочинів, зокрема щодо викрадення зі сховища однієї з військових частин двох переносних зенітно-ракетних комплексів. Зловмисники, за рішенням суду, відбувають покарання. Затримавши викрадачів, мої колеги, гадаю, попередили ще тяжчий злочин, бо ж не для колекції вони їх поцупили, а щоб продати.
Багато розслідувано й надалі розслідуватимуться інші резонансні кримінальні справи. Приміром, стосовно деяких посадових осіб, які протягом 2003–2004 рр. викрали й реалізували через засновані ними комерційні структури пально-мастильні матеріали на суму понад два мільйони гривень, а також поцупили у Південному оперативному командуванні військове майно на більше ніж 10,5 мільйона гривень.
Головним управлінням нагляду за додержанням законів у Збройних силах та інших військових формуваннях Генеральної прокуратури України викрито посадових осіб МО й Донецького казенного заводу хімічних виробів, які, зловживаючи службовим становищем, завдали державі збитків на 13 мільйонів гривень. За цією кримінальною справою триває слідство.
— Ви говорили про обстоювання прав військовослужбовців і працівників Збройних сил, зокрема тих, що стосуються соціально-правового захисту.
— Так, ми працюємо в цьому напрямі. Коли суттєво скорочуються Збройні сили, припиняють існування військові частини, питання соціального захисту людей в погонах набули особливої актуальності. Бо, на жаль, серед командирів і начальників усіх рівнів є й такі, які не переймаються долею підлеглих і вони не дотримуються вимог чинного законодавства, що регулює проходження ними служби, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Тому доводиться допомагати людям у відстоюванні їхніх законних інтересів. Лише за шість місяців поточного року за результатами прокурорських перевірок працівники військових прокуратур порушили 117 кримінальних справ, більшість з яких надіслано до суду. Зокрема, щодо невиплати заробітної плати, охорони здоров’я, праці тощо.
Особлива увага — проблемі позастатутних відносин, тобто «дідівщини»: у першому півріччі зареєстровано 60 злочинів, пов’язаних із цим ганебним явищем. До суду надіслано 61 кримінальну справу, в яких фігурують 73 особи.
— «Дідівщина» була в колишній Радянській армії, є вона і в українському війську. Як людина, котра віддала правоохоронній діяльності десятки років життя, скажіть: коли, нарешті, проводжаючи синів на службу, їхні батьки будуть за них спокійні, знаючи, що там їх ніхто не скривдить?
— Самими тільки репресивними заходами з «дідівщиною» ми не покінчимо. Хоча, звичайно, роль правоохоронних органів у вирішенні цієї проблеми вельми важлива. Проте нам мають допомагати і командири, передовсім офіцери. Переважна більшість з них сумлінно виконує покладені на них обов’язки щодо збереження життя, здоров’я підлеглих, дбає про створення для них належних умов служби. Але є й такі, з мовчазної згоди яких «діди» надто вільно себе почувають. Саме через це серед молоді знижується престиж військової служби і чимало юнаків, готових виконати свій конституційний обов’язок, з небажанням ідуть служити. А то й всіляко намагаються уникнути призову.
Хто б і що не казав про армію, але не вона, так би мовити, «виховує дідів»: вони виростають у суспільстві. Коли повсюди домінуватимуть справжні цінності, коли наші діти виховуватимуться на ідеалах гуманізму, тоді й казармених хуліганів позбудемось. Принаймні їх значно поменшає.
— Відомо, що в результаті злочинних дій деяких посадовців держава зазнає великих економічних збитків. Чи військові прокурори якось причетні до їх відшкодування?
— На виявлені порушення законності військові прокурори внесли відповідному командуванню та іншим керівникам понад три тисячі документів прокурорського реагування. За результатами їхнього розгляду до відповідальності притягнуто понад 3,7 тисячі осіб і відшкодовано близько 53 мільйони гривень, з яких 12,7 мільйона — до державного бюджету. Військовими прокуратурами за шість місяців поточного року в порядку адміністративного, цивільного та господарського судочинства заявлено понад дві тисячі позовів, із яких понад половину задоволено. Лише рішенням Господарського суду Луганської області (за позовом заступника генерального прокурора України до ТОВ «Линос») в інтересах держави реально відшкодовано заподіяних збитків на суму 32 мільйони гривень.
також у паперовій версії читайте:
  • ДЕСАНТНИЦЯ НЕ РОЗГУБИЛАСЯ
  • ПАРК ОЗБРОЄНЬ І ТЕХНІКИ ОНОВЛЮЄТЬСЯ

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».