ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ТЕХНІКА
ВІД ГОСТОМЕЛЯ ДО ФАРНБОРО
Поточного місяця протягом тижня у Великій Британії проходив міжнародний авіаційно-космічний салон «Фарнборо-2006». Він належить до найбільших у світі виставкових заходів цієї тематики й посідає друге місце, поступаючись масштабами тільки аналогічному салону в Ле Бурже (Франція).

Серед численних учасників нинішньої виставки у Фарнборо були й підприємства та організації нашої держави, стенди яких об’єднано в національній експозиції України.
Але перш ніж ознайомити читачів «ДУ» з українськими учасниками «Фарнборо-2006», торкнемося деяких важливих проблем, які висвітлилися під час V міжнародного аерокосмічного салону «Авіасвіт-ХХІ» (відбувся в червні на розміщеному поблизу Гостомеля на Київщині аеродромі льотно-випробувальної бази Авіаційного науково-технічного комплексу імені О. Антонова) та після цієї виставки.

Ан-70: тернів більше, ніж троянд
Нагадаю, що порушниками спокою стали заяви спочатку командувача ВПС РФ генерала армії Володимира Михайлова, а потім — віце-прем’єра, міністра оборони РФ Сергія Іванова щодо незацікавленості Росії у подальшій участі в цьому проекті. Йдеться про спільну українсько-російську програму, сформовану свого часу для створення, випробування та організації серійного виробництва перспективного військово-транспортного літака короткого злету й посадки Ан-70.
По гарячих слідах згаданих заяв перший заступник міністра промислової політики України Олег Уруський пояснив: «У травні 2006-го наші урядовці надіслали російським колегам запит з цього приводу — тепер ми очікуємо на офіційну відповідь російської сторони».

Що ж було далі?
За кілька днів той самий Олег Уруський, який у Міністерстві промислової політики України курирує оборонно-промисловий комплекс і галузі, пов’язані з ОПК, розповів, що саме під час салону «Авіасвіт-ХХІ» у Києві засідала українсько-російська підкомісія з військово-технічного співробітництва (ВТС), яка працює в рамках комісії Ющенко — Путін. У протоколі засідання цієї підкомісії з ВТС відзначено деякі важливі питання, серед яких і комплекс наявних проблем щодо спільної програми Ан-70, з якої Росія поки що офіційно не вийшла.
Одна зі складових цієї проблеми — російський борг з оплати робіт, уже виконаних українськими творцями Ан-70. Цю заборгованість (у сумі 48,2 мільйона доларів США) Росія визнає, проте вже протягом кількох років ніяк не збереться повернути гроші українським партнерам.
У протоколі українсько-російської комісії з ВТС зафіксовано й питання щодо подальших випробувань дослідного зразка «сімдесятки», котрі раніше проводилися спільно, зусиллями двох держав, але останнім часом виконуються, на жаль, тільки українськими учасниками програми.
Ще одне питання стосовно Ан-70, яке потрапило до протоколу згаданої підкомісії, виникло через різні позиції російської й української сторін щодо розподілу інтелектуальної власності за проектом. Як розповів генеральний конструктор АНТК імені О. Антонова Дмитро Ківа, росіяни пропонують поділити інтелектуальну власність на те, що вже втілено в проекті Ан-70, у співвідношенні 50 на 50, тобто порівну.
— Ми з такою позицією принципово не згодні,— наголошує Дмитро Семенович.— Адже інтелектуальна власність на Ан-70 належить нашому АНТК, де був створений літак. А інтелектуальна власність на двигуни Д-27, якими його оснащено, належить їхньому розробникові — запорізькому машинобудівному конструкторському бюро «Прогрес». Жодними нормативними документами не передбачено передавати комусь право інтелектуальної власності на ті «ноу-хау», які реалізовано в літаку Ан-70 та двигунах Д-27, оскільки воно захищене відповідними патентами та авторськими свідоцтвами. До речі, українська сторона зі свого боку також не
претендує на інтелектуальну власність, що належить тим російським підприємствам й організаціям, які зі своїми розробками беруть участь у програмі зі створення Ан-70.
Що ж до подальших льотних іспитів Ан-70, то, як зауважив Дмитро Ківа, хоча раніше в спільних робочих документах з цього питання, схвалених представниками обох сторін, була зазначена необхідність таких випробувань, проте для їхньої практичної реалізації російська сторона фактично нічого не робить, по суті,— додав Дмитро Семенович,— триває тихе торпедування програми.
А перший заступник міністра промислової політики України Олег Уруський поінформував, що на згаданому засіданні українсько-російської підкомісії з ВТС у Києві сторони домовилися про те, що надалі обговорення комплексу питань про долю проекту щодо Ан-70 відбуватиметься в рамках підкомітету з безпеки, очолюваного міністрами оборони обох країн, які згодом мають запропонувати цю проблему на розгляд президентів України і Росії...
Коли це станеться, невідомо. Росії (яка віддає перевагу військово-транспортній модифікації власного, суто російського проекту літака Іл-76МФ, а не українсько-російського Ан-70) поспішати з виходом зі спільної програми щодо «сімдесятки» немає сенсу. Залишаючись де-юре — хоча й суто формально — у програмі Ан-70, Російська Федерація може ще довго не конкретизувати своєї офіційної відповіді на запит уряду України й не сплачувати згаданого боргу тощо.
Якщо ж російська сторона все-таки офіційно вийде з проекту щодо Ан-70, то, як зазначили й Дмитро Ківа, й Олег Уруський, в Україні розглядатиметься питання про трансформування програми з її нинішнього міждержавного статусу в такий, за яким проект реалізовуватиметься в нашій країні, «сімдесятки» складатимуть на київському заводі «Авіант» — за коопераційних поставок комплектувальних (вузлів й агрегатів) для Ан-70 з українських і російських підприємств, які є партнерами творців цього літака.
Хочеться сподіватися, що уряд РФ не дасть команди російським підприємствам й організаціям припинити постачання в Україну того, що потрібно для спорудження літаків цього типу (зокрема, два Ан-70 мають бути збудовані на «Авіанті» для наших Збройних сил). Як наголошує Дмитро Ківа, якщо Росія зовсім вийде з програми Ан-70, то це завдасть шкоди й матеріальних збитків не тільки українській, а й російській авіабудівній промисловості.

Наші пропозиції зацікавили європейців
Так уже сталося, що якраз у часовому проміжку між двома міжнародними виставками — салоном «Авіасвіт-ХХІ» в Україні та салоном «Фарнборо-2006» в Англії — на початку липня 2006-го в Авіаційному науково-технічному комплексі імені О. Антонова побувала делегація військового штабу Європейського Союзу. Ця делегація, яку очолював генеральний директор військового штабу ЄС генерал-лейтенант Жан-Поль Перручі, ознайомилася з програмами, які нині виконує АНТК, та з його можливостями. Гостям продемонстрували різні літаки, створені в цьому конструкторському бюро,— машини цивільного й військового призначення. Серед інших показали найбільший у світі за вантажністю транспортний Ан-225 («Мрія»), регіональний пасажирський літак нового покоління Ан-148, військово-транспортний Ан-70, а також ті важкі транспортні літаки Ан-124-199 («Руслан»), які не раз використовувалися раніше й нині залучені до операцій, здійснюваних в інтересах ЄС і НАТО (зокрема, за програму SMLIS»).
Як повідомили в прес-службі Авіаційного науково-технічного комплексу імені О. Антонова, керівництво АНТК і делегація військового штабу ЄС обмінялися думками щодо можливих напрямів розширення взаємодії. АНТК висловив ініціативу про об’єднання зусиль європейських країн у реалізації програми оперативного реагування на надзвичайні ситуації. Основними завданнями авіатранспортної складової цієї програми є доставка медикаментів, одягу, продуктів харчування та інших гуманітарних вантажів до місця надзвичайної події, а також евакуація постраждалих і гасіння пожеж з повітря. Для цього АНТК пропонує багатофункціональний літак Ан-32П, який уже довів свою високу надійність, економічність та ефективність під час виконання різноманітних завдань, поставлених замовниками, зокрема гасіння пожеж в Україні, Іспанії та Португалії, а також у повсякденній експлуатації у високогірних районах, в умовах жаркого клімату тощо. Ці пропозиції зацікавили європейців.

В англійському небі і на землі
— Серед українських експонатів на «Фарнборо-2006»,— зазначив Леонід Зворикін, генеральний директор державної корпорації «Вектор», яка є основним упорядником експозиції України на цій виставці,— можу відзначити, зокрема, літакобудівну корпорацію «Антонов» та трьох (з чотирьох) її учасників — АНТК імені О. Антонова, київський завод «Авіант» і Харківське державне авіаційне виробниче підприємство. Також у салоні беруть участь акціонерне товариство «Мотор Січ» із Запоріжжя (на заводі якого виробляють різноманітні двигуни для літаків і вертольотів), державне конструкторське бюро «Південне» з Дніпропетровська (де розробляють ракети-носії та космічні апарати), державна компанія «Укрспецекспорт» (яка здійснює експорт та імпорт продукції і послуг військового та спеціального призначення).
На стенді Авіаційного науково-технічного комплексу імені О. Антонова на «Фарнборо-2006», як повідомили нас у прес-службі АНТК, було представлено кілька програм. Одна з них стосується створення й виробництва регіонального турбореактивного лайнера Ан-148, друга — військово-транспортного Ан-70, третя — модернізації важкого транспортного літака Ан-124-100 (зокрема, підвищення його вантажопідйомності та поліпшення деяких інших параметрів) і перспектив відновлення серійного виробництва таких могутніх машин, на які є чималий попит на світовому ринку повітряних перевезень.
Стенд АНТК інформує про розгортання серійного виробництва регіональних турбогвинтових пасажирських літаків Ан-140, здійснюваного спільно українськими та російськими авіабудівниками, а також різноманітні можливості використання Ан-32, Ан-74 та інших типів і модифікацій літаків.
Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, за словами заступника генерального директора ХДАВП Сергія Арасланова, окрім макетів і моделей на стенді, під час салону «Фарнборо-2006» показало й справжній літак — Ан-140 у VІР-варіанті (з підвищеною комфортністю в салоні). Поруч з ним демонструвався й інший літак Ан-140, збудований на замовлення авіакомпанії «Якутія» — на самарському заводі «Авіакор» (у Росії) разом з ХДАВП, яке для цього постачає самарцям вузли і агрегати.

Вадим ФЕЛЬДМАН
також у паперовій версії читайте:

• «ВІТРОВІ ФЕРМИ»
• ГОЛОС, Я ТЕБЕ ВПІЗНАВ!
• ЛІТАК НА СОНЯЧНИХ БАТАРЕЯХ

назад »»»