ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
І... ТИША
Схоже, що десятиденний термін, який, нарешті, сплив з моменту виходу найпринциповішої парламентської фракції СПУ з коаліції демократичних сил, дещо вгамував пристрасті у Верховній Раді. Принаймні, коли учора на засіданні спікер Олександр Мороз повторно оголошував про створення коаліції № 2, завивання сирен не було. З іншого боку, такий його крок засвідчив: неокоаліціянти таки не були впевненими на всі сто у своїй попередній легітимності. Цього разу головуючий навіть зачитав прізвища усіх, хто записався до так званої антикризової коаліції.

За той час, поки тривав «розбір польотів», вона знову поповнилась трьома депутатами з БЮТу. Перебіжчиками на цей раз стали депутати Борзих, Зубець і Толстенко. Двоє перших мають непоганий досвід зміни політичних уподобань. Так, Олександр Борзих свого часу вийшов із фракції НДП (коли та втратила проурядовий статус). А Михайло Зубець свого часу запам’ятався активістам Аграрної партії, котра згодом переродилася у Народний блок Литвина.
Для «Нашої України» повторне оголошення про формування коаліції стало поштовхом до офіційного переходу в опозицію. Причому рішення фракції про це з трибуни оголосив Анатолій Кінах — людина, котру часто називали прихильником так званої «широкої коаліції». Щоправда, він і тепер багато говорив про необхідність консолідації суспільства, незалежно від того, яка політична сила при владі. А ще не утримався від чергової шпильки у бік видозміненої Конституції, котру завжди недолюблював: «Ми дозволили, щоб з 1 січня хаотично і безсистемно запрацювала конституційна реформа. До того ж, в умовах відсутності Конституційного Суду»,— констатував «нашоукраїнець».
Юлія Тимошенко, попри учорашню «легітимізацію» неокоаліції, продовжує іменувати її незаконною й каже про парламентський переворот. За її словами, політична нелегітимність полягає у тому, що виборці КПУ і особливо СПУ й в страшному сні не могли побачити своїх лідерів в одній упряжці з «регіоналами». Правову нелегітимність пані Тимошенко обґрунтовує тим, що уряд перебуває у відставці навіть не 60 днів, а півроку (з 10 січня, коли йому висловив недовіру попередній склад парламенту). А моральна нелегітимність нової коаліції — «у сформуванні її на хабарах і зраді»,— каже Юлія Володимирівна.
Однак усе це не заважає БЮТу претендувати на посаду віце-спікера Верховної Ради. Як повідомив бютівець Василь Онопенко, на цю посаду висуватиметься Олександр Турчинов. Бютівське право на віце-спікерство підтвердив і «нашоукраїнець» Микола Катеринчук.
Утім, схоже, що остаточно від ідеї дострокових виборів Верховної Ради активісти «Нашої України» та БЮТу ще не відмовилися. Так, Юлія Тимошенко закликала 150 депутатів Верховної Ради з двох фракцій (разом їх навіть більше) скласти мандати. За такої умови діяльність Верховної Ради буде нелегітимною. Така норма у законодавстві справді існує. Але річ у тім, що першим особам БЮТ і «Нашої України», окрім цього, доведеться ще й переконати кандидатів, що стоять у передвиборних списках нижче за чинних парламентарів, оголосити про вихід зі списків і небажання бути депутатами. Очевидно, що це, за умови нинішньої політичної «принциповості», доведеної деякими «нашоукраїнцями» та бютівцями, котрі приєдналися до коаліції, просто неможливо. До того ж, і цього замало. Бо потенційних парламентських «штрейкбрехерів» не відпустить депутатська більшість. Адже закон такий, що згода 226 депутатів на позбавлення людини мандата потрібна навіть тоді, коли народний депутат помер.
Навіть незважаючи на це, Микола Катеринчук вважає, що тільки розпуском Верховної Ради можна спинити «навалу антидемократичних сил, які рвуться до влади і прагнуть політичного реваншу». «Але це — компетенція Президента і на сьогодні у нього ще залишається така можливість,— додає він.— Внесення кандидатури Януковича до парламенту як урядового керівника сильно позначиться на електоральних уподобаннях усієї «помаранчевої» команди, у тому числі і щодо загальної підтримки дій глави держави». За його словами, «Наша Україна» не в захваті від того, як неокоаліціянти пропонують опозиції формувати парламентські комітети. Адже опозиційна діяльність у Верховній Раді має полягати в тому, щоб контролювати владу і якомога критичніше до неї ставитись. Більше того, пан Катеринчук застерігає: не вийшло б так, що керівні посади в «опозиційних» комітетах отримають ті, хто за кілька днів перебіжить до коаліції. Власне, щось подібне у парламентах попередніх скликань (особливо четвертого) траплялося.
Тим часом учора неокоаліціянти повторно запропонували на посаду глави уряду Віктора Януковича. Чи то пак, підтвердили своє попереднє висування. Відтак не зрозуміло, з якого моменту слід розпочинати відлік 15 днів, відведених Президентові на роздуми. Хоча яке це має значення? У будь-якому разі ці 15 днів спливуть пізніше, ніж 60-денний термін, відведений Конституцією на формування Кабінету Міністрів. Так що підстави для розпуску Верховної Ради після 24 липня у Віктора Ющенка залишатимуться. На відміну від політичного рішення, якого, схоже, поки так і немає. Остаточно ділити комітети парламентарі мали намір після 16.00...

Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:

• РОЗПУСКАТИ?.. НЕ РОЗПУСКАТИ?..
• КНЯЗЕВИЧ: ІСНУЮТЬ ДВА ШЛЯХИ
• БІЛЬШІСТЬ УКРАЇНЦІВ СХИЛЬНА ДО КОМПРОМІСУ
• ЯНУКОВИЧА — В ПРЕМ'ЄРИ

назад »»»