Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
СПЕЦІАЛІСТ ПОТРЕБУЄ ПІДТРИМКИ
Часто у своїх листах до редакції, у телефонних зверненнях люди нарікають на роботу органів Пенсійного фонду: і черги там, і часом безлад, інспектори часто змінюються. От я й вирішила з перших уст дізнатися, як працюють люди у Пенсійному фонді, чому така плинність працівників, чому вони не завжди уважні до наших проблем. Із цими запитаннями звернулася до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Н. Вернигори.
— Надіє Федорівно, розумію, що в такій складній структурі, як Пенсійний фонд, не може не виникати проблем. Розумію, що через реформування пенсійної системи, наявність кількох десятків спеціальних пенсійних програм робота ваша значно ускладнилась. Все ж хочеться почути конкретно, в чому її складність.

— Приймаючи 2001 року пенсійні справи від органів соціального захисту, ми навіть не усвідомлювали складності роботи. Адже маємо бути водночас і психологами, і юристами, економістами і статистами. Крім того, ввічливими, коректними, доброзичливими. Та нас частенько лають, принижують ті, кого ми покликані захищати. Це — по-перше, по-друге, ми не підозрювали, що постійно вноситимуть зміни до законодавства як про призначення, так і перерахунок пенсій, і що це, в свою чергу, негативно позначиться на стабільності кадрового потенціалу. По-третє, набранням чинності Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Законом «Про внесення змін до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» призвело до значного збільшення обсягів виконуваних робіт як спеціалістами районних управлінь із призначення (перерахунку) пенсій, контролю за правильністю виконаної роботи, так і спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві. Бо, власне, кожну пенсійну справу треба розглядати під кутом зору двох законів (коли йдеться про пільгові пенсії): за базовим законом і спеціальним, аби розмежувати джерела фінансування щодо виплати пенсій із солідарної системи й за рахунок державного бюджету. Спеціаліст має прийняти документи, дати їм правову оцінку відповідно до законів і визначити право особи на призначення пенсії, а потім — призначити її за допомогою програмного забезпечення АСОПД/Комтекст згідно із названими законами.
Коротше кажучи, фахівець мусить витратити на призначення (перерахунок) пенсії в п’ять разів більше часу, ніж раніше. Я так детально про це розповідаю, щоб ви зрозуміли: наша служба, як кажуть, і відповідальна, і складна. Крім призначення пенсій, ми одержуємо сотні тисяч звернень громадян. Та жодними нормативними документами не визначено кількість осіб для опрацювання їх. Усе робимо наявними силами.
Чинники впливають на те, що, на жаль, спостерігається плинність кадрів у системі. Просто люди такого навантаження не витримують, а ми втрачаємо кваліфікованих працівників.
— Як нині у вас справа з укомплектованістю кадрами?
— Вона на рівні 94-96%. Проте утримувати її вдається величезними зусиллями і за рахунок постійного добору спеціалістів. Починаючи з 2001 року і за станом на 1 червня 2006 року в органи ПФУ в м. Києві було прийнято на роботу 3223 особи, звільнено — 2459. Із 303 фахівців соцзахисту, які виявили бажання працювати у нас, звільнилося 169 осіб. Кажуть, що в такому режимі не можуть працювати. Та це питання — до Мінпраці.
— Але ж усе-таки ви — держслужбовці, й цей статус мав би утримувати людей. До речі, як склад ваших працівників виглядає за стажем роботи?
— Найбільша їхня кількість припадає на термін від одного до трьох років і становить 369 осіб, або 24%, 20 — від трьох до п’яти років; від п’яти до десяти — 22,4%. Від десяти і більше в нашому управлінні працює 293 особи, або 19,1%. Ці цифри, самі розумієте, про що говорять. От ви кажете про «статус держслужбовця». Як на мене, держава не вельми цінує працівників нашої сфери. Тим-то від нас працівники йдуть до банків, органів податкової служби, страхових компаній, бо там умови прийнятні й навантаження менше. Та, зрештою, й оплата праці краща (у нас провідний спеціаліст зі стажем до року і колосальним навантаженням має 676–777 грн, головний спеціаліст із стажем до місяця 535–615грн).
— Може, варто людей якось заохотити грошовою винагородою чи премією?
— У межах структурного підрозділу розмір заробітної плати найефективніше міг би регулюватися розміром премії, надбавки, враховуючи особистий внесок кожного (теоретично). На практиці ж це, власне, неможливо. Якщо укомплектованість посад в управлінні вище 90% за незначної плинності кадрів і низького рівня захворюваності, то немає економії фонду заробітної плати й, як наслідок, відсутня премія, хоча показники роботи будуть і високими. Інакше кажучи, виходить, що працювати в стабільному високопрофесійному колективі не вигідно.
— Я звернула увагу на те, що в кабінетах у вас сидить по три- чотири працівники... Та до кожного приходить відвідувач у дні прийому... Отож, як на мене, їм важко вирішувати питання, вникати в проблеми людей.
— Ви торкнулися болючого питання. Мало того, що в кімнаті сидить по кілька спеціалістів, у нас ще пенсійні фонди «розкидані» по кількох майданчиках (Шевченківський і Дніпровський — на трьох, Подільський і Солом’янський — на двох). Крім того, в кожному управлінні має бути додаткова площа для розміщення пенсійних справ, персоніфікованого обліку та архіву платників страхового збору. Десь треба розмістити громадську приймальню...
Відтак пишемо листа міському голові Леонідові Черновецькому з проханням вирішити питання про надання приміщення для працівників із нарахування пенсій (бо Головне управління комунальної власності відмовляє нам, його керівники кажуть, що, мовляв, у вас є приміщення. Але ж у них розташовані районні управління пенсійного фонду).
— Та, попри всі труднощі, ви свою справу робите, і загалом непогано. Пенсії, принаймні, виплачують вчасно.
— У всякому разі ми повсякчас дбаємо про наповнення пенсійної скарбниці. До речі, планові показники першого півріччя за власними надходженнями ми виконали достроково на 102%. За плану 3672 маємо 3751 млн грн.

Інтерв’ю провела Лідія РУТА
також у паперовій версії читайте:
  • ПЕРЕРАХУЙ СОБІ ЗАРПЛАТУ
  • ПРОФСПІЛКИ СУДИТИМУТЬСЯ З МІН’ЮСТОМ
  • ПЕНСІОНЕРІВ НЕ ДІЛИТИМУТЬ НА «ЧОРНИХ» І «БІЛИХ»?

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».