ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
АВТОМАГІСТРАЛІ ПО-ЄВРОПЕЙСЬКОМУ
Цього року на автомобільних шляхах України відкриється кілька сучасних реконструйованих ділянок і розв’язок. Як розповів «ДУ» заступник голови Державної служби автомобільних доріг України Олег Мироненко, «Укравтодор» має намір здати в експлуатацію нову транспортну розв’язку на 26 км траси Київ— Одеса, що дасть змогу безперешкодно повертати у напрямку Василькова.

Розв’язка збудована за унікальною монолітною технологією. Розробників проекту та будівельників висувають на здобуття Державної премії в галузі архітектури та будівництва. На 478 км одеського автобану також завершується реконструкція шляхопроводу. Нова автомобільна розв’язка порадує водіїв за Полтавою.
Незабаром відкриється реконструйована ділянка дороги Харків — Дніпропетровськ завдовжки 130 км, кілька відновлених ділянок траси Київ — Харків і Київ—Ковель —Ягодин (Варшавська траса). Стане до ладу нова ділянка автостради Кіпті —Бачевськ, яка дозволить комфортно дістатися до гетьманської столиці — Батурина та місцевого краєзнавчого музею. До 2010 року дві автомагістралі Київ—Ковель—Ягодин і Київ—Чоп будуть повністю відновлені й відповідатимуть міжнародним вимогам.

Нова кільцева поблизу Києва — в задумах
Через Київ проходить кілька міжнародних транспортних коридорів, по яких інтенсивно рухаються великовантажні автомобілі. Щоб розвантажити місто і діючу кільцеву дорогу, планується спорудження нового великого напівкільця. Нині точного проекту немає, найбільша проблема — землевідведення, адже після розпаювання земель — це приватна власність. Під Києвом земля коштує дуже дорого, тому значну частину вартості проекту становитиме викуп землі. За попередніми висновками експертів, вартість нового напівкільця сягатиме щонайменше кілька мільярдів євро. Певна річ, таких коштів у держбюджеті немає, тому «Укравтодор» має намір розробляти проект як інвестиційний — на засадах державного і приватного партнерства. За кордоном для залучення інвестицій у великі інфраструктурні проекти, окрім концесії, широко використовується принцип партнерства між державою й приватними партнерами. Як можливий розглядається варіант будівництва нової кільцевої дороги за кошти приватного інвестора й передавання її в експлуатацію і управління. За такою схемою інвестор на власний розсуд споруджуватиме довкола дороги логістичні склади, станції сервісу, готелі, АЗС, станції техобслуговування.
За словами Олега Мироненка, проект нової окружної дороги навколо Києва покликаний розвантажити місто від транзитного транспорту. Зараз — це лише задум, але за п’ять-сім років постане нагальна потреба в новій кільцевій дорозі. Поки невідомо, чи входитиме до цього масштабного проекту зведення двох нових мостових переходів південніше та північніше від Києва. Два мости збільшать вартість проекту вдвічі, тому все залежатиме від грошей.
Поки проект нової кільцевої дороги лише планується розробляти, «Укравтодор» розширить «вузькі місця» діючої кільцевої. Найзавантаженіший — Жулянський шляхопровід, який перебуває в аварійному стані. Його треба повністю реконструювати або збудувати новий. Зведення нового шляхопроводу коштуватиме близько 300 млн грн, при цьому доведеться пустити в обхід транспортні потоки. Наступний етап — спорудження другого півкільця дороги від площі Тараса Шевченка до вул. Богатирської.
Щороку кількість автомобілів у Києві зростає, тому, за прогнозами експертів, незабаром для транзитних вантажних автомобілів (понад 3,5 тонн) в’їзд на внутрішньоміське транспортне кільце, що проходить бульваром Дружби народів, Червонозоряним проспектом і вул. Олени Теліги, буде заборонено.
Аби зменшити транзитний транспортний потік, «Укравтодор» пропонує уряду ухвалити спеціальну постанову про встановлення контролю за рухом великовантажних автомобілів. Окрім цього, влітку присутність вантажівок на дорогах державного значення також обмежуватимуть. У більшості європейських країн рух трейлерів припиняють, коли температура повітря сягає 25–27°, щоб вони не руйнували покриття доріг, яке за високої температури розм’якшується. Торік у спеку «Укравтодор» рекомендував зупиняти рух на автошляхах державного значення. Цього року цю практику й надалі використовуватимуть.

Платні дороги зачекають?
Автомобілістів найбільше хвилює якість доріг і можлива плата за користування автомагістралями. Олег Мироненко зазначає, що на цьому етапі «Укравтодор» має намір довести до європейського рівня головні автомагістралі державного значення, які мають найвищу інтенсивність руху. Водночас представники відомства поки не планують впроваджувати систему платних автодоріг, хоча й скаржаться на нестачу коштів для ремонту та будівництва сучасних трас.
Показовий приклад сусідів: у Польщі автомобільні дороги розподіляються на місцеві й державні. Польська Генеральна дирекція доріг крайових і автострад обслуговує 18 тис. км доріг. Її бюджет — 9,2 млрд злотих (15,3 млрд грн). До 2013 року Польща збирається вкласти у розвиток мережі доріг 51 млрд злотих (80 млрд грн), майже половину цих коштів надає Євросоюз. Маючи втричі менше коштів, «Укравтодор» обслуговує в десять разів більшу протяжність автомагістралей. Очевидно, що грошей бракує. Тому «Укравтодор», за зразком Польщі, хоче передати місцеву мережу доріг і облрайавтодори на баланс місцевої влади. Сучасні дорожні знаки, знаки маршрутного орієнтування, бар’єрна огорожа і розмітка також потребують чималих коштів. На все грошей в держбюджеті не вистачає, тому доводиться позичати.
Наприклад, для реконструкції дороги від Чопу до Стрия торік «Укравтодор» залучив 100 млн євро кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку. Для реконструкції магістралі від Бродів до Рівного і далі до Києва з ЄБРР та Європейським інвестиційним банком тривають переговори про відкриття кредитної лінії на 300 млн євро. Цей проект розрахований до 2009 року.
У багатьох європейських країнах автобани і автомобільні дороги високої якості — платні. У Польщі, Австрії, Угорщині, Німеччині запроваджено плату за користування основними автомагістралями для вантажних автомобілів повною масою понад 3,5 тонн, легковиків і автобусів. Плата розраховується залежно від довжини шляху. Середній тариф для вантажівок — 4–5 доларів за 100 км шляху, проїзд для легковиків удвічі дешевший. «Укравтодор» поки вивчає цей досвід. Можна припустити, що більшість українських водіїв змогли б заплатити 30–50 грн за 500 км проїзду автошляхами. Зібрані кошти стали б непоганим фінансовим підґрунтям для розвитку в Україні системи сучасних автошляхів.
За словами Олега Мироненка, плату за проїзд для вантажних автомобілів цьогоріч навряд чи запровадять, але в перспективі водії комерційних вантажівок таки платитимуть за користування дорогами залежно від пробігу. Один трейлер повною масою 40 тонн за один проїзд руйнує дорогу більше, ніж дві-три тисячі легковиків. Насамперед для вантажівок стануть платними автомагістралі Київ—Чоп, Київ—Чернігів, Київ—Одеса, Київ—Харків, Харків— Дніпропетровськ. У Німеччині подібну систему запроваджено 2003 року в тестовому режимі, а з 2005 року вона повноцінно функціонує. Експерти «Укравтодору» переконані, що українські водії вантажівок, які платять за користування дорогами в Європі, мають платити і в Україні. Щодо приватних легкових автомобілів, то для них плати за користування дорогами в найближчій перспективі, за словами Олега Мироненка, не буде. Це може втішити більшість автолюбителів, котрі користуються дорогами, лише сплативши раз на рік транспортний збір. Проте водії нарікають на наші дороги і люблять мандрувати зручними магістралями в європейських державах.

Роман ПІДВИСОЦЬКИЙ
також у паперовій версії читайте:

• ОБІЙДЕМОСЬ БЕЗ БОРГІВ
• ІНВЕСТОРИ ПРОПОНУЮТЬ СВОЇ ПОСЛУГИ «ГАЛИЧИНІ»

назад »»»