ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
ЕКСПЕРТИ ВВАЖАЮТЬ ЗАЯВИ ЯНУКОВИЧА ПІАРОМ
Так сказала більшість політологів, до яких звернувся Центр досліджень політичних цінностей із питанням: «Чи має шанси Партія регіонів створити більшість у Верховній Раді?»

Віктор НЕБОЖЕНКО, керівник соціологічної служби «Український барометр»:
Якщо Партія регіонів доб'ється «розмивання» кордонів і з'являться канали взаємодії між різними фракціями й групами, що контролюють тих або інших депутатів, цілком можливо, що без усякого, грубо говорячи, зрадництва на очах усієї громадськості, завдяки політичній активності, ПР може не те щоб створити парламентську більшість, але принаймні включити механізм законодавчих ініціатив і голосувань й реалізувати свої інтереси з приводу керівництва і структури Верховної Ради».

Олесь ДОНІЙ, голова Центру досліджень політичних цінностей:
«Створити більшість у Верховній Раді Партія регіонів не може, й «регіонали» це добре усвідомлюють. Просто на тлі неспроможності «помаранчевих» Партія регіонів отримала чудову нагоду звернутися до виборців і показати себе як силу, що прагне конструктивної співпраці.
Якщо ж «коаліцгейт» триватиме, «помаранчеві» будуть неспроможні самостійно обрати спікера. Тоді доведеться розділити проблеми формування уряду й формування керівництва парламенту. Уряд у такому разі буде сформовано із трьох «помаранчевих» фракцій з Юлією Тимошенко на чолі, а керівництво парламенту доведеться обирати всім п'яти фракціям разом. У такому випадку цілком можливо, що конфігурація для позитивного голосування за голову парламенту може бути іншою, й, зокрема, включати до себе й Партію регіонів.
Тоді за участь у такому голосуванні опозиції доведеться віддавати частину парламентських портфелів: і не тільки посаду віце-прем'єра, а й значну частину комітетів, зокрема місце голови Бюджетного комітету».

Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ, директор Центру політичних досліджень і конфліктології:
«Відповідно до нового тексту Конституції, формування керівних органів парламенту не передбачає попереднього формування парламентської більшості. Так що, в принципі, мета створення такого міжфракційного об'єднання — задля того, аби сформувати керівні органи парламенту, — має право на існування.
Проте я майже не сумніваюсь у тому, що навряд чи буде таке зроблено, оскільки поки не вичерпано можливості процесу, який зараз пробує проводити «помаранчево-малинова» коаліція, й вони, звичайно, зацікавлені довести його до кінця. Тому я гадаю, що можливості використати людей із фракцій «помаранчево-малинової» коаліції для того, щоб провести голосування за керівні посади в парламенті, не буде.
Швидше, цю пропозицію можна розглядати просто як проведення публічної чи піар-кампанії, яка вочевидь може бути підтримана значною кількістю населення: з одного боку, тими, хто підтримує Партію регіонів чи комуністів, а з іншого — тими, хто роздратований нездатністю «помаранчевих» домовитися про посади у владі».

Володимир ФЕСЕНКО, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:
«Теоретично такі шанси у Партії регіонів можуть з'явитись у двох випадках: або переговори зі створення «помаранчевої» коаліції зайдуть у глухий кут, і тоді якраз фракції її потенційних учасників перебіжать до коаліції з Партією регіонів, або деякі депутати, котрі входять до тих фракцій, які зараз ведуть переговори про створення коаліції, візьмуть участь в такому міжфракційному об'єднанні.
Та мушу сказати, що в принципі зараз справді треба вести переговори не лише про створення коаліції, а й про формування керівних органів Верховної Ради, в усякому разі про формулу розподілу посад у парламенті. Це стосується не лише майбутньої коаліції, а також майбутньої опозиції. Обидві сторони мають визначитись стосовно того, що посада спікера, наприклад, залишається за майбутньою коаліцією, але треба водночас визначити, що отримає майбутня опозиція. Це має бути спільним рішенням».

Юрій ЯКИМЕНКО, директор політико-правових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова:
«На мій погляд, нині шанси створити більшість у Верховній Раді у Партії регіонів немає. Звичайно, така ініціатива, як створення міжфракційного об'єднання, чи міжфракційної більшості, по суті сформує ситуативну більшість, котра може стати прообразом майбутньої коаліції. Але для цього потрібно працювати з депутатами тих фракцій, які ведуть зараз коаліційні переговори. Тому набрати достатню кількість голосів, аби мати можливість розподілити «портфелі» в парламенті, я гадаю, не вдасться».
Андрій ЄРМОЛАЄВ, президент Центру соціальних досліджень «Софія»:
«Що таке більшість у Верховній Раді? Мені здається, це скоріше на сьогодні більше журналістська вигадка, ніж політична реальність. Такої інституції немає. Більшість може виявляти себе під час голосування, але вона не може існувати як організований суб'єкт.
У парламенті зараз може існувати коаліція, яка формує уряд, і опозиція з відповідними повноваженнями. Згідно з постановою про регламент усі керівні органи парламенту можуть бути сформовані лише після того, як буде сформовано урядову коаліцію. Така коаліція стане фактом після підписання угоди про її створення. Всі інші феномени, які можуть зараз створюватись, — міжфракційні об'єднання, більшості — це суто політичні проекти, але вони не зможуть існувати як легітимні феномени парламентського життя. Можливо, на жаль, а можливо, й на щастя, це є правдою. Спроба сформувати міжфракційне об'єднання, яке б узялося за формування парламентської коаліції — швидше політичний акт тиску».
також у паперовій версії читайте:

• ТАРАС СТЕЦЬКІВ: ТРЕТЬОГО ШАНСУ НЕ БУДЕ
• СПОЧАТКУ — ЗАКОН!
• МІЖФРАКЦІЙНА БІЛЬШІСТЬ — ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ РОЗПУСКУ ПАРЛАМЕНТУ?

назад »»»