Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СПОРТ
ФРАНЦУЗЬКИЙ РЕНЕСАНС
Ось, нарешті, дочекалися. Сьогодні у Німеччині стартує чемпіонат світу з футболу. Поки не зіграно жодної зустрічі, ми продовжуємо ознайомлювати вас із учасниками світової футбольної першості. Сьогодні настала черга групи G, де виступатимуть збірні Франції, Кореї, Того і Швейцарії.

Франція
За останні десять років збірна Франції увійшла до когорти найкращих світових футбольних команд. Хоча й раніше французів завжди вважали непростим суперником, успіхи останнього десятиріччя перетворили їх на потужний механізм. Збірна Франції — одна з небагатьох європейських національних команд, яка взяла участь ще в першому чемпіонаті світу. Щоправда, тоді вона навіть не вийшла з групи. Перший серйозний успіх здобула 1958 року, коли посіла третє місце. У півфіналі вона не змогла нічого протиставити бразильцям на чолі з Пеле — 2:5, а в матчі за третє місце її розтрощила збірна ФРН — 6:3, у цьому двобої головний голеадор команди Фонтен забив чотири м'ячі. Сам Жуст Фонтен увійшов в історію як автор 13 голів упродовж одного чемпіонату світу — більше за нього не забивав жоден футболіст. Наступні нагороди французи здобули 1986 року, і це знову була «бронза». Наступні два чемпіонати світу пройшли без участі збірної Франції, а повернулися «триколірні» на велику арену через 12 років і відразу ж стали чемпіонами. Бенефіс Зідана і чудова перемога над бразильцями підняли французьку збірну до небачених висот. Із цих висот вона злетіла в Японії та Кореї. Виступ «триколірних» у 2002 році назвали ганьбою. Команда нинішнього наставника збірної Тунісу Роже Лемера не лише не вийшла з групи, а й не забила жодного м'яча.
Нинішній відбірний етап не приніс шанувальникам французької команди позитивних емоцій. В перших п'ятьох матчах «триколірні» забили лише чотири м'ячі та й ті у ворота Фарерських островів і Кіпру. Після повернення на поле Зінедіна Зідана ситуація дещо поліпшилась. В підсумку французи з 20 очками посіли перше місце. У нинішній збірній залишилося чимало гравців, які отримали досі єдине для Франції золото першостей світу. Зідан, Тюрам, Анрі, Бартез, Вієра, Трезеге — всі вони перевірені й досвідчені бійці. На місце у воротах претендують Купе і Бартез. Найшвидше Доменек зробить ставку на Купе, який стабільно грає в «Ліоні». У захисті грають Бумсон, Галлас, Тюрам, Сильвестр і Саньйоль. Вони непогано провели відбірний цикл і довели, що у французів усе гаразд із захисними редутами. У півзахисті діють Вієра та Зідан. Ці два футбольні монстри можуть загнати в глухий кут будь-якого іншого сильного футболіста. Нарешті в атаці є чимало чудових гравців. Головному тренерові буде вкрай важко визначити, кого саме поставити на матч. Сіссе, Вільтор, Анрі, Трезеге у своїх клубах — на провідних ролях. Із таким добором гравців французам до снаги вийти до фіналу, але для цього, крім майстерності, потрібна фортуна.

Корея
Збірна Кореї всьоме візьме участь у чемпіонаті світу з футболу. Корейці дебютували 1954 року, тоді вони у двох матчах поступилися із загальним рахунком 0:16. У 1986 році збірній Кореї пощастило досягти відразу двох серйозних досягнень — забити перший в історії своєї участі в чемпіонатах світу гол і заробити перший заліковий бал за нічию зі збірною Болгарії (1:1). У 1994-му в США в трьох іграх корейці завоювали два очки. Першу ж перемогу здобули вдома 2002 року. Збірна під керівництвом Гуса Хіддінка в першому поєдинку здолала поляків (2:0). Згодом була нічия з американцями та перемога над португальцями. У 1/8 фіналу завдяки судді корейці обіграли італійців. У 1/4 фіналу іспанці двічі забивали у ворота азійського суперника, але обидва рази арбітр із Єгипту Гамар Гандур не зараховував голи. У підсумку основний і додатковий час матчу завершився внічию, а в серії пенальті корейці виявилися сильнішими — 5:3. Після скандальних ігор з італійцями та іспанцями багато хто очікував, що і в зустрічі зі збірною Німеччини все буде «не чисто», але «німецька машина» не дала приводів для сумніву у своїй майстерності й упевнено вийшла у фінал. У поєдинку за третє місце корейці поступилися туркам, але, попри поразку, чемпіонат світу 2002 року став найуспішнішим фінальним турніром корейської команди.
Після закінчення першості в збірній відбулися певні перестановки, зокрема, це зачепило й посаду тренера. Після того як пішов Хіддінк, керівництво Федерації запросило іншого голландця — Діка Адвоката. Відтак «червоні дияволи» вдало завершили відбірний турнір, завоювавши путівку до Німеччини на чемпіонат світу.
Найголовніша проблема збірної — захист, де не вистачає досвідчених гравців. Схоже, проблеми саме в цій ланці стануть вирішальними для успіхів або невдач команди. Щоправда, непогано виглядає середня лінія збірної Кореї, де виступає гравець «Манчестер Юнайтед» Пак Чжі Сун. Проте для загального успіху одного футболіста замало. Тим більше, що корейці традиційно невдало грають на полях Європи.

Того
Збірну Того вважають найслабшою
з-поміж 32 команд першості світу. Сам вихід до фінальної частини змагань для африканської команди є найбільшим успіхом за всю її історію. Шлях до Німеччини для Того почався невдало — в першому стиковому поєдинку за право виходу у фінальний етап команда програла збірній Екваторіальної Гвінеї з рахунком 0:1. Проте в матчі-відповіді тоголезці забили два м'ячі та вийшли у груповий етап, де їхніми суперниками стали команди Ліберії, Малі, Конго, Сенегалу та Замбії. Футболісти останньої збірної були єдиними кривдниками команди Того, вигравши у першому турі з рахунком 1:0. Після цієї поразки керівники Федерації футболу Того вирішили відправити у відставку головного тренера команди бразильця Антоніо Думаса.
У наступному двобої збірна Того вийшла під керівництвом нігерійця Стівена Кеші. Дебют нового тренера був успішним — тоголезці з рахунком 3:1 здолали головного фаворита — збірну Сенегалу. У третьому турі збірна Того зіграла внічию зі збірною Ліберії. У решті семи матчах вона лише раз не змогла виграти і в підсумку збірна випередила головного конкурента на два очки.
Генеральною репетицією першого в історії Того чемпіонату світу мав стати Кубок африканських націй, який пройшов наприкінці січня — на початку лютого в Єгипті. Однак цей турнір не приніс уболівальникам Того нічого, крім розчарування. Три поразки у трьох матчах. Відтак керівники Федерації футболу Того вирішили знову змінити тренера.
На початку березня збірну Того очолив 68-річний німець Отто Пфістер. Нестача висококласних гравців призвела до того, що тоголезці почали шукати варіанти для посилення складу шляхом натуралізації футболістів. Одним із таких гравців став французький захисник Коджо Афану, котрий десять років виступав за «Бордо». Футбольне громадянство Того прийняв і нападник клубу другого французького дивізіону «Брест» Робер Мальм. У збірній немає зірок світового рівня. Крім Адебайора і Коджо Афану, у Європі, мабуть, добре відомий лише голкіпер Коси Агасса, який певний час був основним воротарем «Метца». Тому не важко спрогнозувати, що на мундіалі тоголезці навряд чи візьмуть бодай очко.

Швейцарія
Збірна Швейцарії — один із ветеранів світових першостей. Швейцарці дебютували у фінальних турнірах чемпіонатів світу ще 1934 року. Згодом в Італії, як і через чотири роки у Франції, збірна альпійської республіки зійшла з дистанції на стадії чвертьфіналу. Після війни Швейцарія певний час залишалася однією з провідних футбольних націй. На чемпіонаті світу 1954 року вдома вони вийшли з групи, й у чвертьфіналі поступилися австрійцям із рахунком 5:7. Цей матч став найрезультативнішим у історії чемпіонатів світу. Поступово збірна Швейцарії остаточно перейшла в розряд середнячків європейського футболу. Ренесанс швейцарського футболу розпочався лише на початку дев'яностих, коли під керівництвом Роя Ходжсона зібралася непогана команда, в якій діяли Суттер, Кнуп, Сфорца, Шапюїза. 1994 року в США збірна вийшла до 1/8 фіналу, де поступилася іспанцям — 0:3. Наступні два мундіалі швейцарці пропустили. У відбірному турнірі до чемпіонату світу 2006 року Швейцарія посіла друге місце в одній групі з французами. Альпійцям довелося проводити стикові матчі зі збірною Туреччини. Цей двобій був одним із найскандальніших в усьому відбірному циклі. Швейцарці з рахунком 2:0 виграли першу зустріч, яка проходила в них на батьківщині, а в Туреччині господарі зуміли взяти реванш з рахунком 4:2. Та завдяки голам на чужому полі квитки на мундіаль замовляли швейцарці.
Коли щасливі гості залишали поле стадіону «Шюкрю Сараджогли», з трибун у них полетіли різні предмети. Згодом відбулася бійка в коридорах стадіону. Винними в тих подіях визнали турків, які проводитимуть домашні матчі відбірної кампанії 2008 року на нейтральному полі.
Нині збірну Швейцарії укомплектовано футболістами, котрі чотири-п'ять років тому успішно грали за молодіжну збірну країни. Чимало з них нині виступають за потужні закордонні клуби: Сендерос і Джуру — за лондонський «Арсенал», Гріхтінг — за «Осер», Барнетта — за «Байєр», Мюллер — за «Ліон», Бехрамі — за «Лаціо». Найдосвідченішим гравцем команди є півзахисник Йоганн Фогель.
Молоді швейцарці вкрай амбітні й цілком спроможні створити сюрприз, тим паче, що група, в яку вони потрапили, — таки прохідна.

Михайло ГЕРАСИМЕНКО
також у паперовій версії читайте:
  • НА СТАРТ! УВАГА!..
  • ІСПАНСЬКИЙ ФІНІШ
  • У ТУНІСУ — МІНУС ОДИН
  • САУДИТИ — ЯК РИБИ
  • УБИВЦЯ ГОЛКІПЕРІВ

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».