ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ГРАНІ ІСТОРІЇ
СІМЕЙНА ДРАМА СУВОРОВА
Хто такий Олександр Суворов, знає кожен. А от те, що його ім’я пов’язане з Полтавщиною, не всім відомо. 1779 року його було призначено командувачем малоросійської дивізії у місті на Ворсклі, через сім років потрапив у третю дивізію Катеринославської армії, а згодом командував Кременчуцькою дивізією.
Як стверджує шведська приказка, у війні всі зазнають поразки, навіть переможці. Так вийшло і в Суворова, особисте життя якого порівнюють з воєнною операцією, що завершилась для нього самостійністю, для дружини — важким випробуванням і ганьбою, для доньки — сирітством за живих батьків. Почалася ця драма на Полтавщині.

Варвара Прозовська вийшла заміж за Суворова у неповні двадцять чотири роки. Вона належала до старовинного аристократичного роду, батько — відставний генерал-аншеф, князь Іван Прозовський так «постарався», що від колишнього багатства не залишилось нічого, не було навіть посагу для доньки...
Відігравши весілля, молоде подружжя почало мандрівне життя. Незабаром сорокап’ятилітній Олександр став батьком, свою первістку назвали Наталією. Полководець був, як кажуть, на сьомому небі від щастя. Він дав доньці нове ймення, назвавши її Суворочкою.
Побоюючись за здоров’я донечки і хворої дружини, Олександр відправив їх до своїх родичів під Полтаву. Варюша і Суворочка жили в Опішні. Якось один із «доброзичливців» нашепотів полководцеві про зраду дружини. Порушником спокою виявився родич — троюрідний племінник секунд-майор Микола Суворов. Олександр Васильович поспішив до Опішні, він неабияк переживав і не сумнівався в тому, що ця звістка є сущою правдою.
Навіть не вислухавши дружину, наказав їй негайно залишити його і подав у Слов’янську духовну констисторію прохання про розлучення, заявивши, що «по таким беззакониям с нею более жить не может».
Церковники не бачили причин для розлучення і відмовили заявникові. Через кілька місяців після цього до Варвари прибув капітан Петро Корецький з документом, який зобов’язував жінку віддати чотирирічну доньку батькові.
За сприяння Потьомкіна Суворочка вступила до Смольного інституту.
Сімейним станом визначного полководця була занепокоєна імператриця Катерина II. Призначивши аудієнцію, вона відколола від свого плаття діамантову зірку Олександра Невського і прикріпила на мундир Суворова. Цариця порадила не розлучатися з дружиною. 1780 року він звернувся з проханням «приостановить временно разводное дело».
Невдовзі подружжя поїхало на нове місце служби Олександра Васильовича. Щоб примирити з Варварою, Катерина II замовила Суворовим портрет їхньої маленької доньки. Та сталось несподіване — Варвара зізналась, що невідомий, погрожуючи пістолетом, зґвалтував її. Суворов співчував дружині, але на серце знову впав камінь. Через чотири роки дороги Варвари і Олександра назавжди розійшлися. Катерина II (зазвичай безжальна до тих, кого вважала винним) взяла вагітну Варвару під свій захист.
У серпні 1787 року на світ з’явився синок, якого мати назвала Аркадієм. Однак Суворов спочатку не визнавав малюка, відмовився давати йому своє прізвище. Син прожив недовге, але бурхливе життя — він примирився з батьком, зробив чудову військову кар’єру.
Варвара Іванівна мала намір жити у родовому будинку, але Суворов наказав вивезти звідти все майно, тому вона поселилася спочатку в батька, а після його смерті переїхала до брата. Полководець назавжди викреслив її зі свого життя, більше не бачився і не листувався з нею, навіть родичам забороняв спілкуватися. В останні роки свого життя Варвара часто їздила на богослужіння до Воскресінського Новоєрусалимського монастиря, де її й поховано (померла 1806 року).
Як склалась Наталчина доля? Батько обожнював її, в листах називав сестрицею, посилав «поклони й поцілунки», намагався повчати, аби була «благочестива, благонравна». Після того, як 1791 року Суворочка залишила Смольний, Катерина II пожалувала її у фрейліни. Але через чотири місяці батько забрав її із Зимового. Невдоволена імператриця сприйняла це як образу.
Олександр Суворов сам знайшов для своєї доньки чоловіка. 1795-го відбулося весілля Наталії з Миколою Зубовим. Шлюб тривав десять років лише завдяки терплячості Суворочки, адже чоловік був людиною з важким характером, схильний до алкоголю. Коли графиня Зубова овдовіла, вона повернулась до Москви. Їй вдалося самій виховати дітей, котрі, за словами матері, стали «людьми редкого сердца, высокой честности и прямоты».

Петро ЖАБОТИНСЬКИЙ,
Полтавська область
також у паперовій версії читайте:

• ЧОМУ ПАВЛО ТИЧИНА СКЛАВ ІЗ СЕБЕ ПОВНОВАЖЕННЯ ГОЛОВИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УРСР
• ДО ФОНДУ ІНСТИТУТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ

назад »»»