ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОЛОГІЯ
ЯКЕ У НАС ПОВІТРЯ?
В умовах економічної кризи в Україні різко зменшилось виробництво промислової продукції, в результаті суттєво знизилась (у 2,6 раза) кількість викидів забруднювальних речовин у атмосферу. Однак, за підрахунками фахівців, у 2005-му на людину припадало 120 кг бруду. Тож рівень забруднення атмосферного повітря все ще лишається високим, особливо у містах східного регіону, де фіксується майже 2/3 викидів шкідливих речовин (Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька, Харківська області). За висновками фахівців санітарної служби МОЗ, у повітрі міст чимало бензапірену, пилу, діоксиду азоту, формальдегіду, фенолу, аміаку, сірководню, тобто речовин, які за впливом на людський організм є надто небезпечними.

Довгий «чорний список»
За оцінками спеціалістів Інституту гігієни та медичної екології, рівень сумарного забруднення атмосферного повітря у містах східного регіону за останні роки перевищував допустимі норми у 6,4–8,8 раза. На жаль, в Україні немає жодного міста, де якість повітря відповідала б санітарним вимогам. Навіть повітря курортної Ялти надто забруднене викидами автомобілів. 27 міст України значаться у «чорному списку» — там ситуація з повітрям надскладна.
Торік найвищий рівень забруднення спостерігався в Армянську, Горлівці, Дзержинську, Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Донецьку, Єнакієвому, Краматорську, Красноперекопську, Маріуполі, Одесі, Рубіжному, Кривому Розі, Луганську, Слов'янську, Черкасах...
Головними причинами забруднення повітряного басейну в промислових містах є недотримання багатьма підприємствами нормативів гранично допустимих викидів. Це передовсім стосується підприємств металургійного комплексу, машинобудівних, хімічної промисловості та вуглепереробки.
Проблема охорони середовища, яка є актуальною для України, може ще більше загостритися під час відновлення роботи підприємств із фізично та морально застарілим виробничим устаткуванням, що тривалий час не працює.
Як зазначають медики, частота виникнення багатьох недуг у населення промислових міст прямо залежить від рівня забруднення повітря. Приміром, серед населення, котре живе за високого і надвисокого забруднення, загальна первинна захворюваність на 13% більша. Рівень захворюваності на туберкульоз — на 49%, хвороб нервової системи — на 42, органів кровообігу — на 54, сечостатевої системи — на 50, злоякісних новоутворень — на 31, у тому числі органів дихання — на 72% перевищує рівень, що реєструється серед населення, яке мешкає за слабкого й помірного забруднення повітря. Страждає також фізичний розвиток дітей та їхнє психічне здоров'я.
Останнім часом особливо загрозливого характеру набуває забруднення повітря автомобільними викидами. Ні для кого не секрет, що Україна стала «смітником» старих автомобілів з Європи. У Києві 53% атмосферних забруднень — це викиди автотранспорту, 47% — промислові. Ця тенденція щороку збільшується.

І батогом, і пряником
Змінити ситуацію на краще має спеціальна Концепція впливу на підприємства-забруднювачі, яку, відповідно до міжнародних норм, розробило Міністерство охорони навколишнього природного середовища. Це, пояснює його міністр Павло Ігнатенко — своєрідна методика штрафів, які застосовуватимуться до суб'єктів господарської діяльності, якщо вони забруднюватимуть довкілля.
Поки деяким «проблемним» підприємствам продовжено термін дії дозволів на діяльність до кінця 2006 року за умови негайного усунення недоліків, які негативно впливають на навколишнє середовище. Якщо вони з цим не впораються вчасно, їх закриють повністю або деякі цехи-порушники. Проте, наголошує міністр, у боротьбі за чисте довкілля важливі не лише суттєві штрафи, а й заохочувальні механізми, аби підприємства були зацікавлені встановлювати очисні споруди, відкривати чисті виробництва, заощаджувати енергоресурси. Бо ж є прямий зв'язок між рівнем споживання енергоресурсів і обсягом забруднювальних викидів. Рентабельне підприємство потурбується про зменшення споживання газу, нафти, вугілля, а також чистоту навколишнього середовища.
Передбачається й проведення екологічного аудиту. Перший такий аудит пройшла «Криворіжсталь». У ньому були чіткі вимоги до того, що має зробити підприємство для охорони довкілля.
Що стосується штрафів, то розміри деяких будуть підвищені у сто разів. До того ж, суттєве їх збільшення передбачається за знищення тварин, рибних ресурсів, вирубування дерев. Якщо раніше за зрубану ялинку браконьєр мав заплатити 20 грн, нині віддасть понад дві тисячі.
У боротьбі за нормальну екологію не завадив би зарубіжний досвід. Так, у Німеччині спочатку були запроваджені стандарти якості води, повітря, відходів, а потім екологічні важелі. Приміром, хочеш їздити на автомобілі без каталізаторів — будь ласка, але плати гроші за цю забаганку.
Як стверджують фахівці, забрудненість повітря у приміщеннях у 1,5–2 рази вища, ніж на вулиці. 90% свого життя людина проводить у приміщеннях, де дихає газом, випарами синтетичних матеріалів, продуктами своєї життєдіяльності, тютюновим димом... Тож побережіть себе, частіше прибирайте у кабінетах і квартирах, провітрюйте їх.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ЧАРІВНІСТЬ «СВЯТИХ ГІР»
• ЕКОЛОГІЧНИЙ ВСЕОБУЧ

назад »»»