Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
КРЕМЛЬ ХОЧЕ ЩЕ ОДНІЄЇ «ГАРЯЧОЇ ТОЧКИ»?
Під приводом адміністративної реформи Кремль хоче ліквідувати одну з кавказьких республік. Президент Адигеї подає у відставку, мешканці протестують, а експерти, які не забули подій у Чечні, бояться вибуху нової пожежі на Кавказі.

Про плани приєднання Адигеї до Краснодарського краю говориться в колах російського політикуму вже добрих кілька місяців, але здавалось, що це не більше, ніж чутки. Аж повідомлення президента Адигеї Хазрета Совмена про зміст розмов з намісником Володимира Путіна в Південному федеральному окрузі Дмитром Козаком викликала в республіці обурення. Про необхідність об’єднання власті почали говорити ще у 2003 році, коли на московській сесії Всесвітнього економічного форуму Володимир Путін заявив, що занадто велика кількість регіонів заважає державі ефективно працювати. У межах адміністративної реформи було вирішено з 21 регіону РФ утворити вісім.
«Козак «вимахує шаблюкою» й вимагає приєднання нашої республіки до Краснодара»— заявив Совмен і незабаром подав у відставку. Його відразу запросили на розмову до Кремля, але досі залишається незрозумілим, чи прийнято відставку. А якщо вона й буде прийнята, то це вирішить долю Совмена як президента, але не Адигеї.
На думку відомого знавця Кавказу, керівника Кабардино-Балкарського центру захисту прав людини в Нальчику Валерія Хатажукова, «Кремль забув, що ситуація на Кавказі особлива. Москва веде тут дуже небезпечну гру, яка може закінчитись вибухом». Першим з «укрупнених регіонів» став Пермський край, потім почалось об’єднання Красноярського краю з Евенкією і Таймиром. А вже у 2005 році в пресі з’явилась інформація, що подібна адмінреформа чекає й на Південний федеральний округ.
Адигея — це мала республіка (її площа — 7,6 тисячі квадратних кілометрів), у якій живе 450 тисяч осіб, серед яких адигейці становлять лише п’яту частину. Але їхнє незадоволення може легко перекинутись на інші частини Кавказу. Адигейці та їхні сусіди кабардинці й черкеси — це, власне, єдиний народ, один з найстаріших у регіоні. Вони говорять однією мовою, пам’ятають про спільну історію і не забувають про те, що 90% їхньої нації, якій ще в ХІХ столітті належали землі, що тягнулися до Чорного моря, були вигнані з них або знищені російськими колонізаторами (одним з авторів виселення адигейців був сумнозвісний генерал Микола Муравйов, пізніше названий «катом повстання у Вільно»).
Уже нині в сусідніх республіках, Кабардино-Балкарії і Карачаєво-Черкесії інтелігенція вимагає створення громадського комітету на підтримку Адигеї. До протестів можуть приєднатись адигейці, які живуть у Туреччині, на Близькому Сході й у державах Європи, а їхню кількість оцінюють у сім мільйонів осіб. До цього часу більшість з них зберегли почуття до Адигеї і вважають її своєю прабатьківщиною.
Адигейці переконані, що після приєднання до російськомовного Краснодарського краю вони втратять свої традиції, мову й культуру. Вони не вірять у запевнення Москви, що йдеться лише про утворення економічно сильного регіону. Хатажуков прогнозує: «Незадоволення громадськості величезне. Можна сподіватись зростання радикальних, націоналістичних настроїв. Суспільство чинитиме опір».
Наслідки такого опору можуть бути трагічними. Торік у Нальчику, столиці Кабардино-Балкарії, озброєні групи молодих мусульман, які, очевидно, належали до місцевого Джамаату, напали на приміщення органів влади: міліцію, будинок МВС і в’язницю. У дводенних боях загинуло 90 бойовиків, 36 міліціонерів і дев’ять цивільних осіб. Понад 100 осіб були поранені.
Імовірності повторення нападів, подібних до нальчицького, не можна відкидати. Залишається сподіватись, що в Кремлі це нарешті зрозуміють і відмовляться від радикальних намірів.
також у паперовій версії читайте:
  • МИХАЙЛА ХОДОРКОВСЬКОГО ПОРАНЕНО В УВ’ЯЗНЕННІ
  • БЛЕР У ТЕНЕТАХ КОРУПЦІЙНОГО СЛІДСТВА

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».