Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА РОЗМАЇТТЯ
ВЕРБНА НЕДІЛЯ. ВХІД ГОСПОДНІЙ В ЄРУСАЛИМ

Відтоді на згадку про цю подію віруючі напередодні свята несуть до церкви зелені віти. В Україні таким деревом стала верба — як відображення особливостей її природи. На цей час вона вкривається ошатним зеленим листям, тому в народі свято називають Вербною неділею. Святкують її за тиждень до Великодня, а весь тиждень перед нею теж називають Вербним.
У Вербну ж неділю святять у церкві гілочки верби, якій народ надавав магічних властивостей: вона відвертає бурю, грім, а кинута в полум'я — гасить пожежу. Освячена верба також має цілющу та очисну силу: відваром з неї лікувалися та вмивалися. Коли навесні вперше виганяли худобу на пасовисько, то брали освячені гілочки верби, щоб до тварин не чіплялася різна нечисть. У народній медицині її разом із цілющими травами використовують для лікування головного болю, гарячки та пропасниці.
Освячені гілочки верби залишали за образами, садили на городі. Якщо ж проросте, то коли є неодружений хлопець чи дівчина, обов'язково одружаться. За народними віруваннями, у Вербний тиждень не можна сіяти конопель і городини, бо «буде ликувате, як верба». Не сіяли колись у цю пору і буряків, бо «будуть гіркі». Вербовими гілочками розпалювали у печі, коли пекли паски. А хлопці й дівчата билися вербою, примовляючи:
Не я б'ю — верба б'є,
За тиждень — Великодень,
Недалечко — червоне яєчко.
Від Вербної неділі починали активну підготовку до Великодня: розписували писанки і варили яйця, фарбували крашанки, начиняли ковбаси, випікали обрядове печиво, а також пшеничну паску, а подекуди й солодку сирну бабку. На Страсний (Чистий) четвер кожна господиня намагалася принести з церкви запалену свічку. Нею випалювали хрести на стелі й дверях, сподіваючись захистити свій дім від злих духів. Тож для Вербної неділі характерні і християнська, й народна символіка, бо верба — тотемне (символічне), поширене й улюблене дерево українців.

Підготувала Ганна Іванова


ОБРАЗ РОЗП'ЯТТЯ МОЖЕ БУТИ НЕПРАВИЛЬНИМ
Образ Розп'яття, що впродовж багатьох століть вкорінився у християнській свідомості й став однією з найбільш значущих емблем християнства, може бути помилковим. Принаймні, так вважають учені з Медичного королівського товариства у Великій Британії.
Дослідники Пірс Мітчелл і Метью Мезієн стверджують: немає жодних доказів того, що Христос був розіп'ятий саме таким чином. Учені узагальнили свої висновки у квітневому номері журналу Royal Society of Medicine. Вони зазначають, що описи страт, які є в розпорядженні вчених і належать до I століття нашої ери, зроблені їхніми очевидцями, свідчать про те, що римляни страчували людей з особливою жорстокістю. Методи розп'яття встановлювалися тисячоліттями і залежали від соціального статусу жертви і від злочину, який скоїли засуджені.
Смерть на хресті вважалась у давнину найболіснішою і найганебнішою. Цей вид страти був відомий у багатьох народів, але найбільшого поширення він набув саме у римлян. Розп'яттю піддавалися тільки злочинці, котрі скоїли найважчі злочини: відкритий розбій на великій дорозі, державну зраду, заколот тощо. Як свідчать описи очевидців, у римлян у застосуванні було кілька форм хреста. Розіп'яту людину розташовували не тільки головою вгору, а й униз, а також у інших положеннях. Руки і ноги злочинця могли прибити цвяхами чи прив'язати мотузками.
Упродовж останніх 150 років лікарі не раз обговорювали, від чого саме, з фізіологічної точки зору, помер Христос. На цю тему було опубліковано щонайменше десяток книг і незліченну кількість статей. Крім того, завжди вистачало добровольців, готових піддатися експериментальному розп'яттю. З-поміж можливих причин смерті медики називали зупинку серця, емболію легенів, асфіксію, шок, спричинений зниженням кров'яного тиску, а також потрапляння тромбу в легеневу артерію. Проте всі дослідники виходили з традиційних уявлень про хрест і розп'яття.
«Очевидно, що від того, яким способом було розіп'ято жертву, безпосередньо залежала причина смерті»,— наголошує Пірс Мітчелл. Але нині наука не може точно сказати, як умирали на хресті жертви в римську епоху», повідомляє podrobnosti.com.ua.

також у паперовій версії читайте:
  • НОУ-ХАУ
  • ЩО Б ПРИГОТУВАТИ?..
  • ЗІ СВІТУ ТВАРИН
  • ФАКТ
  • КРОСВОРД

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».