ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА КРИМІНАЛ
ЗЛОЧИННІСТЬ НА ТРАНСПОРТІ
Окрім звичайних, територіальних органів внутрішніх справ, в Україні є ще міліція, котру колись називали відомчою. Це, зокрема, спеціальна і транспортна. Перша працює на державних підприємствах з певним режимом таємності, де, як і скрізь, трапляються крадіжки й економічні шахрайства. Транспортна ж обслуговує переважно лінії залізничних магістралей, а тому її органи так і називаються — лінійні відділи внутрішніх справ. Саме про їхню роботу — наша розповідь.

До революції 1917 року функції транспортної міліції в Російській імперії виконувала залізнична жандармерія. В Україні, наприклад, було п'ять жандармських управлінь на залізницях: Київське, Кременчуцьке, Одеське, Харківське та Царицино-Харківське, де за штатом там служили 1500 солдатів і офіцерів. Перші загони транспортної міліції, створеної 1919 року, швидше нагадували сучасні добровільні народні дружини, в яких у вільний від роботи час несли службу машиністи і робітники депо. Заробітної плати вони за це не отримували, а додаткове навантаження винагороджувалось за рахунок конфіскацій і продуктової плати за охорону ешелонів.
Після того як у середині 1920-х років міліцейська служба стала професійною, залізнична міліція тривалий час перебувала у відомстві народного комісаріату шляхів сполучення.
З 1938 року лінійними органами транспортної міліції керували управління внутрішніх справ при залізницях. У нас в Україні їх зараз шість, відповідно до кожної залізниці — Донецьке, Львівське, Одеське, Придніпровське (м. Дніпропетровськ), Південно-Західне (м. Київ) і Південне (м. Харків).
Протягом років неодноразово були спроби ліквідувати екс-територіальність залізничної міліції, як завжди з метою скорочення управлінського апарату, підвищення ефективності керівництва і економії державних коштів. Та все це оберталося ще більшими втратами й збитками для народного господарства. Так, 1982 року під час пробного експерименту лінійний відділ на станції Калінінград було виведено зі складу УВС на Північно-Західній залізниці й підпорядковано обласному управлінню внутрішніх справ. У результаті розкрадання вантажів стрімко зросли, а показник їх розкриття знизився до нуля. В Москві змушені були визнати: експеримент не вдався.
Аналогічний результат мав і експеримент, проведений у нас у 2000-му, коли ЛВВС на станції Сімферополь забрали з УМВС на Придніпровській залізниці й передали до ГУМВС у АР Крим. Через рік усе стало на свої місця.
Загальне керівництво лінійними органами на всіх шести залізницях нині здійснює Управління МВС України на транспорті. Як ми дізналися під час нашої зустрічі з його начальником В'ячеславом Гарбузом, торік на залізницях України було зареєстровано 13 тисяч злочинів, що характерно для міста з мільйонним населенням. Якщо, до речі, скласти разом 400 тисяч працівників «Укрзалізниці», пасажирів 639 потягів і 1692 приміських електричок, які впродовж доби курсують по країні, а також додати до цього усіх, хто зустрічає і проводжає тих, хто знаходиться в залах очікування та у буфетах вокзалів, то вийде, що в будь-який момент дня чи ночі на всіх об'єктах залізничного транспорту якраз і перебуває близько мільйона осіб.
Аби наша статистика була зрозуміла і корисна читачеві, пояснимо, що протягом останніх 15 років в Україні на мільйон населення щороку скоюється в середньому 10 тисяч злочинів. Із них сто убивств і тяжких тілесних ушкоджень зі смертельними наслідками, сто розбійних нападів, 800 пограбувань, п'ять тисяч крадіжок, 300 шахрайств і тисяча економічних злочинів. Ці дані відображають не загальну кількість вчинених злочинів і навіть не кількість заяв про них, а лише ті з них, за якими порушено кримінальні справи. Саме стільки злочинів спроможна «переварити» наша правоохоронна система, себто силами наявного штату міліції (п'ять тисяч працівників на мільйон населення) повноцінно провести по кожному з них весь обсяг оперативно-розшукових і слідчих дій.
Залізнична міліція, котра налічує у своїх лавах 8,5 тисячі співробітників, працює в дещо інших умовах, аніж територіальна, а тому структура злочинності на транспорті суттєво різниться від загальної в Україні. Тут, наприклад, немає квартирних крадіжок, зате набагато більше економічних злочинів (торік — 2247), а крім того частіше, ніж на «території» викривається і водночас реєструється злочинів, пов'язаних із перевезенням наркотиків і використанням підроблених документів. Завдяки останній обставині рівень розкриття злочинів на залізниці традиційно вищий — минулоріч він становив 74 відсотки, водночас у середньому в Україні — 64%.
Однією з найважливіших ділянок роботи транспортної міліції є боротьба з розкраданням залізничних вантажів, яких у минулому році було скоєно 1531, із них розкрито — 72%. Щодо цього кожна залізниця України має свою специфіку. Зокрема Донецька спеціалізується на крадіжках вугілля, Придніпровська — металу, Південна — нафтопродуктів.
У крадіїв із товарних вагонів, яких на кримінальному жаргоні прозвали «мавпами», особливою популярністю користується продукція заводів «Запоріжсталь» та Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча — прокатні, листові й чавунні злитки. В індустріальних районах України сформувалися стійкі злочинні угруповання, котрі, на жаль, діють у тісній взаємодії з деякими залізничниками. Їхні лідери з певного джерела отримують інформацію про пересування вантажу, який їх цікавить. Машиністи в обумовленій місцевості сповільнюють швидкість, а «мавпи» швиденько скидають метал із вагонів.
Подібні акробатичні трюки іноді трагічно закінчуються для самих «мавп», котрі гинуть під колесами. Але траплялися й випадки, коли через їхні дії страждали ні в чому не винні люди. Кілька років тому на одному з перегонів Донецької залізниці сталася трагедія: крадії на ходу скидали з товарного вагона металеві вироби (арки для кріплення шахтної проходки). Одна з них потрапила під колеса вагона, й потяг зійшов із рейок. Ешелон вийшов за межі своєї колії, й з ним зіткнувся зустрічний товарний потяг — загинули машиніст і його помічник.
Усього ж торік зареєстровано 769 крадіжок металу, а збитки «Укрзалізниці» від його розкрадань під час перевезень становили півтора мільйона гривень. Майже половину з них відшкодовано завдяки вмілим діям працівників міліції.
Не зменшується напруження і стосовно розкрадань світлих нафтопродуктів. Так, уздовж залізничних шляхів навколо Кременчуцького нафтопереробного заводу злочинці створили цілу інфраструктуру. В гаражах і сараях умонтовані цистерни, від яких таємно тягнуться закопані глибоко під землею шланги, котрі виходять аж на самому залізничному полотні. Входячи у змову із працівниками воєнізованої охорони залізниці та машиністами, зловмисники організовують технічні зупинки потягів і за півгодини скачують пальне з десятків цистерн. Минулого року працівниками транспортної міліції було викрито шість таких груп, ще кілька їх виявлено нинішнього року.
Останнім часом почали входити у моду шахрайства, пов'язані зі страхуванням. Прибуває, скажімо, в Україну порожній опломбований вагон, застрахований на величезну суму, де за документами нібито значиться цінний товар. Потім у змові з деякими представниками адміністрації залізниць отримується компенсація за втрату вантажу.
Один із таких випадків трапився нещодавно на Південно-Західній залізниці. На станції Дарниця в опломбованому вагоні не виявилось партії вина та макаронів, що була належно оформлена за документами. Власник вантажу на іншому кінці України вимагав швидше прислати папери з печаткою, котрі визнавали б його потерпілою стороною, щоб миттєво отримати страхову компенсацію, але того разу йому не пощастило. Один із найдосвідченіших співробітників місцевого лінійного відділу, уважно обстеживши вагон, виявив, що він був перефарбований, і на справжній його номер трафаретом було нанесено зовсім інший. Тобто зловмисники планували товар, який знаходився у справжньому вагоні, відвантажити на іншій станції й вигідно продати, заробивши грошей на порожнякові з підробленим номером. Та афера не пройшла.

Юрій КОТНЮК
також у паперовій версії читайте:

• ХТО, ХТО В ПРИЙМАЛЬНИКУ-РОЗПОДІЛЬНИКУ?
• ЦІНА КОХАННЯ
• ПРОДАВАВ ЧОЛОВІК МАШИНУ...
• ПІДПІЛЬНИЙ СИНДИКАТ СПОКУСИ

назад »»»