ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
ЗАКОН ПРО ВИБОРИ: КРАЩЕ ПІЗНО, НІЖ НІКОЛИ?
Можна по-різному ставитись до того, що за 13 днів до виборів парламент розглядає зміни до законів про вибори. З одного боку, чергова потреба в змінах у правилах гри доводить, наскільки «стабільне» наше суспільство. З іншого, якщо є час виправити помилки, то навіщо їх лишати?

Спочатку трохи історії. Тема внесення змін до виборчого законодавства в Україні ніколи не вщухала. Новітня ж хвиля піднялась відразу після того, як в 2004 році було ухвалено нові закони, які передбачали обрання депутатів за партійними списками. Однак усе нове містить багато невідомого. Законодавці примудрились допустити неточності в процедурі. Торік у авральному порядку було ухвалено зміни до цих законів, але тепер виборчі правила вступили у суперечку не просто між собою, а з практикою.
Останнім часом серед аналітиків і політичних діячів посилились вимоги докорінної зміни законодавства. Звичайно, ніхто не веде мову про скасування пропорційної системи. Але ще чути заклики «розвести» місцеві й парламентські вибори у часі. А наприкінці січня цього року Венеціанська комісія розкритикувала загальнонаціональні списки, рекомендуючи перейти на прийнятну для Європи систему регіональних округів. Та, власне, залишимо висновки комісії, бо більшість з них ґрунтуються на тому, що підходи українського законодавства є надто зарегульованими для «вільної конкурентної партійної системи», «розвинутого демократичного суспільства». З їхньої «дзвіниці» воно, можливо, й правильно, але для регулювання виборів європейським країнам достатньо 20–30 статей. В умовах суспільства, що лише розвивається в демократичному напрямі й партійної системи, що тільки формується як конкурентна, умови, звичайно, інші. Хоча слід погодитись з Венеціанською комісією — наше законодавство має недоліки. Хотілось як краще, а вийшло, як завжди... Здавалось, це дрібниці — члени виборчих комісій не мають можливості проголосувати на дільниці, в якій вони працюють, якщо вони зареєстровані в іншому місці. Тим часом в Україні в день голосування і під час підрахунку голосів на дільницях працюватимуть близько 700 тисяч. Із них не менше третини виконуватиме обов'язок не за місцем реєстрації. Тобто недолугість закону може вилитися у 230 тисяч «невикористаних» голосів. А це приблизно 2,5% виборців.
Не спиняючись зараз на технічних недоліках, слід розуміти, що головна причина необхідності зміни законодавства полягає в недорозвинутості партійної системи на місцях. Незважаючи на те, що кількість членів партій (названа самими партіями) становить більшу частину виборців взагалі, чимало виборчих дільниць так і залишились недоукомплектованими. Згідно із законодавством, у комісії має бути певний визначений мінімум — 10, 14 чи 18 осіб, залежно від кількості виборців. Отже, брак членів комісій — показник для виборчої системи, в якій партії мають монопольне право висувати туди кандидатів. При 127 партіях, котрі мають право брати участь у виборах, дільничні комісії лишаються без повного штату. Через це законодавці запропонували надати право місцевим органам влади терміново доформовувати комісії. Щоправда, в цієї монети є й інший бік. Існування подібної пропозиції навіть лише на папері дає змогу опозиції звинувачувати владу. Мовляв, через місцеві органи можновладці проведуть до комісій своїх представників і, таким чином, «відкриють двері» адмінресурсу. Однак ці звинувачення натягнуті, бо, по-перше, виборчі комісії місцеві органи доукомплектовуватимуть лише там, де партії не змогли забезпечити необхідного мінімуму. По-друге, ніхто не забороняв тим самим опозиційним партіям висувати людей від себе. Хіба що хтось був зацікавлений в тому, аби вибори було зірвано, і «притримав» своїх представників?
До речі, про опозицію. У понеділок прес-служба Партії регіонів заявила, що ПР готує зміни до виборчого законодавства, «які зменшують можливість фальсифікацій». Не вдаючись у подробиці, слід зауважити — у вівторок парламент вже розглянув пакет змін. А «регіонали» їх тільки розробляють. Навряд чи до одного й того самого питання парламент повертатиметься кілька разів за тиждень. Проте привід для того, аби звинуватити владу в тому, що вона не прислуховується до опозиції, Партія регіонів матиме.
Останній парламентський тиждень обіцяє бути гарячим. Треба ж показати себе борцем за народне благо. Сильні позиції як влади, так і опозиції утворюють такий паритет, який не дозволить ні одній, ні іншій стороні суттєво змінити правила гри. Тому все зведеться лише до відшліфування. Доречно нагадати досвід президентських виборів. Прогалини у законодавстві змусили парламентарів ухвалити уточнювальний закон вже після виявлення фальсифікацій. Тому, здається, краще вдатися до змін за два тижні до виборів, аніж поставити країну на межу політичної кризи. Щоправда, лишається поспівчувати членам дільничних комісій: багато з них не мали остаточного тексту закону і вивчали законодавство з двох документів — закону і змін, внесених до нього. Тепер доведеться вивчати за трьома. Та що поробиш — демократія вимагає жертв.

Богдан ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ЗУСТРІЛИСЯ СЕКРЕТАРІ РАДБЕЗІВ
• ГОЛОВА ЦВК: ВИБОРЧА КАМПАНІЯ ПРОХОДИТЬ ЧЕСНО І ПРОЗОРО
• БЛОК «НЕ ТАК!» ОЧІКУЄ РІШЕННЯ ЦЕНТРВИБОРЧКОМУ

назад »»»