ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПРОБЛЕМА
СПАД ЗРОСТАННЯ
Торік у економіці України не лише сповільнилися темпи реального зростання, а й сформувалися чинники, які можуть негативно вплинути на економічне середовище у середньостроковій перспективі.

Тому нині особливу увагу треба звернути на ризики і виклики, що стоять перед економікою, аби своєчасно вжити адекватних заходів для забезпечення стабільного розвитку, вважає директор Інституту економіки та прогнозування НАНУ Валерій Геєць.
Офіційно прогнозувалось, що зростання реального ВВП у 2006 році становитиме 7% (попередній прогноз був навіть оптимістичнішим — понад 9%). Проте досягти такого рівня навряд чи вдасться. Серед причин зниження темпів економічного зростання вчений називає низьку торішню інвестиційну активність.
Не додає оптимізму інвесторам й політична невизначеність. Адже нині, як імовірний сценарій, розглядається ситуація, коли новий парламент не зможе сформувати більшість, що призведе до його розпуску та урядової невизначеності.
Крім того, з 2006-го на Україну чекає конституційна реформа й децентралізація управління, що мають низку важливих особливостей. По-перше, перерозподіл повноважень між центральними органами влади та розвиток самоврядування відбуватимуться на тлі виборів депутатів усіх рівнів на партійній основі. В результаті матимемо партійну строкатість. До управління окремими територіями можуть прийти люди з протилежною політичною, а отже, економічною орієнтацією (які, до того ж, матимуть депутатську недоторканність).
По-друге, внаслідок конституційної реформи послаблюватимуться управлінські повноваження Президента. По-третє, з огляду на суперечливість результатів парламентських виборів, залишається невизначеність щодо політичної та економічної орієнтації майбутнього уряду. До цього додається значний дефіцит грошей в регіонах. Він відчувається вже сьогодні, коли основні кошти з місцевих бюджетів йдуть на зарплату бюджетників. Тож, вважає Валерій Геєць, цьогоріч у країні може виникнути ситуація певної некерованості. У більш віддаленій перспективі розширення місцевого самоврядування, за відсутності противаг з боку суспільства та відносної слабкості центральних органів влади, може призвести до формування так званого «регіонального феодалізму» з негативними наслідками, які перевищать негативні прояви «олігархізації».
Тож у короткостроковій перспективі не слід очікувати значної інвестиційної активності. Якщо вона й відбудеться, то не раніше, ніж у другій половині 2006-го. Це зможе прискорити економічне зростання не раніше, ніж у 2007-му (оскільки 1% інвестиційної активності дає лише 0,35% приросту ВВП).

Непрості часи для експортерів
Очікується, що цьогоріч ціни на енергоносії зростуть щонайменше на 20%. Це означає, що ВПП знизиться на 3%. Якщо ціни на енергоносії цього року не зростуть, то можна, на думку вченого, очікувати більш значного стрибка у 2007-му. Це ще негативніше позначиться на економічному зростанні, але вже у наступному році.
Торік, нагадує Валерій Геєць, зростання реального обмінного курсу призвело до зниження конкурентоспроможності вітчизняних експортерів (на 14,6% за дев'ять місяців 2005 р.). У результаті збільшився дефіцит торговельного балансу (хоча, приміром, рентабельність у металургії, основній експортоорієнтованій галузі, поки перебуває на рівні 20%). Наступне зростання реального курсу триватиме навіть якщо номінальний курс гривні до долара буде стабільним. Долар нині має тенденцію до зміцнення (за заявами Федеральної резервної системи США, ця тенденція збережеться і надалі). Тому слід очікувати зниження експорту. Це негативно впливатиме на економічне зростання у 2006-му, оскільки ВВП має значну частину експорту.
Прогнозується, що цьогоріч світові ціни на основні товари вітчизняного експорту знижуватимуться, а на товари імпорту, найперше енергоносії,— надалі підвищуватимуться. Це також негативно вплине на економічне зростання 2006-го.
Отже, у нинішньому році темпи економічного зростання будуть значно нижчими, ніж 7% і становитимуть, у кращому разі, 3,5–4%, зазначає Валерій Геєць.

Без інфляції не обійтись
Офіційний прогноз інфляції на 2006-й — 8,7%. Та, ймовірно, цей показник буде вищим. Адже торік зростання грошової маси (з урахуванням емісії під викуп валюти, що надійшла від приватизації «Криворіжсталі») досягло 155%. Починаючи з 2000-го в Україні не було таких високих показників зростання грошової маси. За інвестиційної пасивності, зростання грошових доходів населення, дефіциту ресурсів для збільшення товарної пропозиції рівень інфляції, на думку вченого, буде десь 11–11,5%.
Результатом бюджетної політики, започаткованої наприкінці 2004-го, є не лише необгрунтоване зростання доходів населення, а й висока інфляція немонетарного характеру внаслідок необхідності фінансування зростаючого дефіциту бюджету. За відсутності принципових змін, передовсім у політиці державних фінансів, 2006-й може стати роком наступних інфляційних шоків, констатує Валерій Геєць.
Торік темпи зростання реальних доходів населення перевищували темпи економічного зростання більше, ніж у сім разів. Цьогоріч уряд передбачає подальше зростання доходів бюджетників і пенсій. Оскільки у 2006-му зростатимуть ціни, то слід також очікувати зростання номінальних зарплат у приватному секторі. Тобто відбуватиметься розкручування інфляційної спіралі «заробітна плата — ціни» з одночасним зниженням темпів економічного зростання. Вихід із цієї ситуації вчений вбачає у припиненні зростання зарплати. Однак поки такі наміри не продемонстровані. Уряд має розпочати переговори з бізнесом, а не провокувати зростання зарплати та пенсій через їх підвищення для бюрократичного апарату, народних депутатів, урядовців... Оскільки 2006-й не буде роком значного економічного зростання, зобов'язання бюджету-2007 буде важко виконати без додаткових запозичень.
Тож надалі збільшуватимуться запозичення або через інфляцію знецінюватимуться соціальні виплати. Це негативно позначиться на економічному зростанні, наголошує Валерій Геєць.
До речі, дефіцит Пенсійного фонду покривається за рахунок бюджету, з урахуванням банківських кредитів — поза ПФ торік формувалося майже 40,3% його коштів. Не виключено, що цьогоріч доходи бюджету будуть меншими від запланованих. Тож треба буде посилити податкове навантаження для збільшення дохідної частини бюджету чи підвищити нормативи пенсійних відрахувань (це підриватиме інвестиційний ресурс бізнесу) або збільшити зовнішні запозичення. Це не вирішить проблеми наповнення ПФ, бо існують структурні невідповідності, без усунення яких позичати доведеться постійно, переконаний Валерій Геєць. Якщо уряд не вирішить проблем Пенсійного фонду, це негативно впливатиме на економічне зростання в довгостроковій перспективі.

Обережно: імпорт
Суттєвою проблемою лишається сільське господарство, від успіхів якого залежить харчова промисловість і наповнюваність внутрішнього ринку продуктами харчування. Відомо, що успіхи в цьому секторі залежать від ефективності державної підтримки. Останнім часом вона була нераціональною. Так, згідно з розрахунками Інституту економіки та прогнозування, позаторік 25,8% сільгоспвиробників у сфері тваринництва не отримували ніякої підтримки. 13,8% — мали дотації й доплати, які становили 0,2% виручки від реалізації (в середньому на одне господарство припадало 2 300 грн дотацій). 7,2% — одержували дотації й доплати в 10,4% виручки від реалізації, що, порівняно з попередньою групою, у 52 рази більше.
Така система несправедлива. Тому потрібно докорінно змінити умови діяльності сільськогосподарських товаровиробників, вважає Валерій Геєць. Торішні шоки на ринках зерна, м'яса, цукру свідчать про те, що держава має змінити свою поведінку на ринках, регуляторну політику і підтримку сільськогосподарських товаровиробників. Останнє особливо важливе після вступу України до СОТ та у процесі європейської інтеграції.
Існує загроза, що цьогоріч Україна матиме від'ємне зовнішньоторговельне сальдо. За дев'ять місяців 2005-го позитивне сальдо рахунку поточних операцій знизилось з $5,6 до $2,1 млрд, або в 2,7 раза. Це означає, що імпорт витискатиме національне виробництво та завойовуватиме внутрішній ринок. Йдеться не про імпорт товарів інвестиційного призначення (в умовах інвестиційної пасивності ця складова імпорту значно не збільшуватиметься), а про товари широкого вжитку. В результаті, зменшиться кількість робочих місць, зросте безробіття і посиляться еміграційні процеси.
Рівень безробіття за два-три роки може досягти 15–20%, а цей рівень вважається соціально небезпечним. Тому треба вжити заходів, спрямованих на підвищення зайнятості із урахуванням вартості й структури трудових ресурсів.
Державі, вважає Валерій Геєць, потрібно визначитися з пріоритетами, що реалізуються через державні програми. Нині є понад 200 програм економічного, науково-технічного і соціально-гуманітарного змісту, більшість з них не пов'язані із забезпеченням економічного зростання. Аналіз, проведений Інститутом економіки та прогнозування, засвідчив: держава за рахунок бюджету в жодному році, починаючи з 2003-го, не виконала своїх зобов'язань. Соціально-гуманітарні програми фінансувалися на рівні 40–60% плану, економічні та науково-технічні — на 42–45%. Щоправда, винятком був 2004-й, коли напередодні виборів зобов'язання були виконані на 98,5%. Із позабюджетних джерел програми фінансувалися на 13–25%.
Виходить, що під час розроблення державних цільових програм приймали необґрунтовані рішення щодо можливостей їх фінансування. По суті, відбувалося розпорошення коштів, а, отже, неефективне використання впливу держави (через державні цільові програми) на стан справ у економічній, науково-технічній, соціально-гуманітарній сферах.
Уряд ухвалив рішення не розробляти нових державних програм. Однак це не посилить ефективність цього інструменту державного впливу: вже прийняті програми потребують встановленого фінансування. Тому слід переглянути програми і привести їх у відповідність до наявних ресурсів. Це дасть змогу державі позитивно впливати на економічний розвиток.
Необхідно, наголошує Валерій Геєць, більш реалістично підходити до визначення макроекономічних параметрів і на цій основі — до виваженої економічної й бюджетної політики. Економічна політика у своїй базисній основі має сформувати передбачувані умови для діяльності бізнесу і населення, що забезпечить економічні здобутки, а не втрати.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ЇДЕ В СЕЛО АВТОБУС

назад »»»