ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!
ЧОГО НЕ ЛЮБЛЯТЬ ВУХА, ГОРЛО Й НІС
Із настанням холодів на прийом до отоларинголога Ніни Петренко (столична поліклініка № 2) кількість пацієнтів збільшилась майже вдвічі. Минулого тижня вона приймала щодня не менше п'ятдесяти хворих. Восьми хвилин, відпущених згідно з нормою на огляд, катастрофічно не вистачає, особливо якщо хворому потрібні процедури. Тож велике навантаження лягає й на медсестру кабінету Тетяну Гуренко, котра працює, не покладаючи рук.
Ось що розповідає Ніна Миколаївна нашим читачам про захворювання, з якими переважно звертаються нині пацієнти до отоларинголога. Передовсім з — гнійним гайморитом.

— Це запалення верхньощелепної придаткової пазухи носа. Головна причина його виникнення — інфекція, що проникає до гайморової пазухи через порожнину носа. При цьому слизова оболонка набрякає і поступово закриває просвіт, що йде з пазухи у порожнину носа. За таких умов у пазуху не надходить повітря, необхідне для нормальної роботи слизової оболонки, та виникає тиск — причина больових відчуттів. Поступово в пазусі накопичується слиз, застоюється і створює сприятливе середовище для розмноження бактерій та вірусів. Ті в свою чергу виробляють токсини — продукти життєдіяльності, які всмоктуються в кров і спричиняють нездужання, головний біль, зниження апетиту, підвищення температури тощо. Слиз перетворюється на гній, заповнює всю пазуху і загрожує прорватися в навколишні структури. Може розвинутися запалення кості верхньої щілини — остеомієліт.
— Що спричинює виникнення гаймориту?
— Несвоєчасне або неправильне лікування звичайної застуди, ОРЗ, риніту.
— Як розпізнати це захворювання?
— Виникає неприємне відчуття в носі, болить голова. Якщо процес однобічний, біль відчувається лише з одного боку. Утруднюється носове дихання, голос набуває гугнявої тональності. У більшості випадків спостерігається слизове виділення з носа. За гострого гаймориту температура тіла підвищується до 38° і вище, за хронічного — підвищується рідко. Але відчуваються стомленість, слабкість, втрата апетиту і порушення сну.
— Як лікувати гайморит?
— Мені часто доводиться спостерігати результати самолікування хворих. Повірте, краще цього не робити. Чомусь побутує думка, що можна просто поприймати антибіотики, яких нині багато, і все минеться.
Антибіотики нерідко справді можуть допомогти. Однак чи видужає пацієнт? Чи не стане процес хронічним? З досвіду можу сказати: гайморит рідко проходить сам. В основі його лікування обов'язково мають бути використані судинозвужувальні краплі, здатні усунути набряк слизової оболонки, такі як: нафтизин, тизин, називін, санорин, ксимелін, назол, галазолін та їхні аналоги.
До речі, під час гаймориту слід дотримуватися певних правил закапування в ніс. Пацієнтові треба лягти на бік, після чого закапати краплі в ту половину носа, на якій він лежить,— краплі мають потрапити на бічну стінку носа. В такому стані потрібно перебувати до п'яти хвилин. Потім — повернутися на другий бік і повторити процедуру. Через п'ять хвилин слід добре очистити ніс. Тільки після використання цих крапель можна закапувати інші, що мають антибактеріальний, антизапальний та знеболювальний ефект. У лікуванні гаймориту широко використовуються антибактеріальні препарати та антигістамінні засоби (трексил, кларисин та інші). Гарний ефект має промивання носа антисептичними рідинами, наприклад, фурациліном. З фізіопроцедур раджу традиційні методики: обробку порожнини носа ультрафіолетом, УВЧ на придаткові пазухи тощо.
— Чи варто робити прокол гайморової порожнини?
— У своїй роботі часто зіштовхуюсь з тим, що пацієнт, незважаючи на вкрай погане самопочуття, відмовляється від пункції (проколу) гайморової пазухи. Побутує думка, якщо хоча б раз поколоти пазуху, процес стане хронічним і доведеться колоти знову і знову. Це зовсім не так. Рецидив якщо й виникає, то з інших причин. Пункція ж робиться для того, щоб відкачати з пазухи гній, промити її, а після того внести туди антибіотики та протизапальні препарати. Сама процедура супроводжується неприємним відчуттям, але її ефективність дуже висока — хворий швидко одужує.
Зазначу також, що в кожного пацієнта є свої показання, далеко не завжди вимагається пункція. За легких форм запалення носових пазух можна обійтися так званою «зозулькою». Принцип дії такий. Пацієнт лягає на кушетку на спину та промовляє: «ку-ку» (при цьому перекривається сполучення між носом і гортанню). В цей час лікар повільно вливає в одну ніздрю лікувальну рідину й водночас відсмоктує її з іншої ніздрі за допомогою спеціального вакуумного приладу. Це сприяє інтенсивному промиванню порожнини носа та евакуації гною із пазух.
— Як лікувати гострий гнійний середній отит?
— В основі цього захворювання — запалення слизової оболонки середнього вуха, що спричиняється вірусною бактеріальною та грибковою інфекцією. Зазвичай, інфекційний процес проникає в середнє вухо з порожнини носа й носоглотки як ускладнення застуди, ГРЗ, гаймориту, ангіни та інших захворювань верхніх дихальних шляхів. На катаральній стадії спостерігається гострий біль у вусі з поступовим посиленням. Набрякання слизової оболонки і гній, що накопичується в середньому вусі, чинять тиск на нервові кінцівки барабанної перетинки. Непокоїть слабкість, знижується апетит, підвищується температура. Відбувається прорив гною. Інколи запальний процес переходить на кісткову тканину скроневої ділянки та спричиняє мастоїдит — захворювання, котре потребує лікарського втручання.
Виникнення гострого гнійного середнього отиту спричиняє захворювання придаткових пазух носа, носоглотки, гострі й хронічні риніти, а також викривлення носової перетинки, аденоїди. Усе в організмі взаємопов'язано, і для нормальної роботи структур середнього вуха ніс має дихати вільно. За затрудненого носового дихання не відбувається нормального відтоку з середнього вуха, що спричиняє інфекційне запалення. Гострий гнійний отит провокує і переохолодження. А ще — пірнання в ріках, морях та інших водоймах, коли брудна вода, що містить бактерії, потрапляє до слухових проходів, спричиняючи запальний процес. Отже, категорично не рекомендую пірнати у відкритих водоймах. Причиною отиту може бути й побутова травма, а також така, що наноситься пацієнтом самому собі, коли він, чистячи вуха, ненавмисно травмує барабанну перетинку, заносячи інфекцію. У будь-якому разі хворий з отитом має бути обстежений отоларингологом, аби отримати адекватне лікування та запобігти розвитку ускладнення.
Поширений метод лікування — проведення процедур прогрівання з використанням сухого тепла, крапель, компресів та інших фізичних засобів. Проте до цього методу варто ставитись обережно і використовувати його лише в перші часи захворювання. Категорично заборонено проводити теплові процедури за наявності гною у вусі. Ні в якому разі не можна закапувати у вуха краплі на спиртовій основі, бо це травмуватиме слизову оболонку.
Умовою для успішного лікування є очищення слухового проходу. Це можна проводити самостійно, але без використання таких підручних засобів, як сірники, шпильки або тверді ватні косметичні палички, що є у продажу. Використовувайте лише ватні джгутики, змочені 3% розчином перекису водню або 0,9% розчином хлориду натрію.
Якщо лікар призначив теплові процедури, можна прогрівати вуха синьою лампою, а також застосовувати напівспиртові (спирт із водою 1:2 або 1:3) компреси. Для компресів треба взяти марлеву серветку квадратної або овальної форми, розмір якої на 2 см виходить за межі вушної раковини. Посередині серветки роблять розріз, через який протягують вушну раковину. Серветку змочують розчином, «одягають» на вухо, зверху кладуть поліетилен, шар вати та все це «ховають» у теплу шапочку. Компрес лікує, поки тримає тепло (не менше двох годин).
Під час лікування отиту обов'язковим компонентом є судинозвужувальні краплі в ніс, які знімають набряк слизової оболонки порожнини рота та носоглотки.
Пам'ятайте, за нездужання потрібно звертатися до лікаря. Взимку завжди під рукою треба мати оксалінову мазь. Для профілактики вживайте вітаміни, загартовуйтесь і тепло вдягайтесь.

Леся ТУРОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:

• СІМДЕСЯТИП'ЯТИРІЧНИЙ ПАЦІЄНТ ПРОЗРІВ ЧЕРЕЗ... 55 РОКІВ

назад »»»