Влада Кабула з великими зусиллями консолідувала різні групи впливу щодо потрібності досягнення компромісу з Талібаном. Це обумовлюється складною структурою афганського коаліційного уряду, який складається з представників різних етнічних груп.
Кістяк афганського уряду становлять еліти місцевих етнічних меншин узбеків, таджиків, хазарейців, а також «молодших» пуштунських племен. Найбільш «авторитетні» пуштунські племена з 1996 року послідовно підтримують своїх одноплеменців у складі партизанських загонів Талібану.
Постійна боротьба за владу в Афганістані відбувається на тлі непевних рішень президента США Дональда Трампа щодо необхідності поетапного виведення американських військ з Афганістану. Зрозуміло, що домогтися реалізації цього рішення неможливо без замирення між талібами і офіційними властями Афганістану.
Оглядачі звертають увагу на додатковий мотив, який спонукав талібів до пошуку компромісів, адже на території Афганістану з’явилися бойовики розбитої у Сирії «Ісламської держави». Правда, вони не дуже органічно вписались у міжкланову і міжплемінну боротьбу в Афганістані, вимагаючи постійної боротьби з «невірними» без міжплемінних конфліктів.
Але такий розвиток політичного процесу суперечить традиціям пуштунських племен, які складають кістяк руху Талібан. У підсумку минулого тижня у Катарі США домовилися з Талібаном про поетапне виведення американських військ в обмін на відмову талібів від підтримки тероризму.
Ефективність цієї угоди залежить від спроможності американців спонукати талібів до переговорів із чинним урядом Афганістану. Поки що ймовірність такого прориву у мирному процесі в Афганістані видається фантастичним проектом.