Тоді сторони не лише відкликали дипломатичні місії, а й майже шість місяців балансували на межі збройного зіткнення.
Проте після перемоги у 2018 році на виборах у Пакистані колишнього відомого гравця у крикет Імрана Хана здавалося, що Делі та Ісламабад готові до широких компромісів. Але не так сталося, як гадалося.
Приводом для чергового погіршення індійсько-пакистанських відносин став масштабний терористичний акт на території спірного штату Кашмір. 11 лютого смертник на начиненому вибухівкою автомобілі врізався у колону індійських військових, які передислоковувалися до Кашміру. Внаслідок атаки загинули 40 індійських солдатів.
Офіційні власті Пакистану заперечили будь-які зв’язки з ісламськими терористами. Натомість офіційні власті Індії звично зауважили, що пакистанські спецслужби продовжують використовувати зв’язки з терористичними угрупованнями, аби спрямовувати їх проти індійських інтересів у спірному штаті Кашмір.
Пакистанська преса зазначає, що індійський прем’єр-міністр Нарендра Моді, опинившись перед гострою критикою з боку опозиції, намагається переключити увагу на пакистанську загрозу. Але цікаво, що цього разу перший крок, який мотивує Делі та Ісламабад до відновлення двостороннього діалогу, зробив Пекін.
Китай стурбований реальною перспективою появи у Південній Азії чергової гарячої точки, тому використовує свої стратегічні відносини з Пакистаном та Індією заради пом’якшення риторики обох сторін. Інтенсивність торговельних китайсько-пакистанських та китайсько-індійських зв’язків є вагомим аргументом, який мотивує Делі та Ісламабад дослухатися до позиції Пекіна.
Завдяки цьому китайська «тиха дипломатія» показала велику ефективність, пом’якшивши фактично за два тижні конфлікт, який міг серйозно дестабілізувати не тільки регіональну, а й глобальну безпеку.