Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 30 Листопад 2018 09:16

Венесуела – в дипломатичній ізоляції

Rate this item
(0 votes)

Уже по­над 40 кра­їн роз­гля­да­ють мож­ли­вість роз­ри­ву дво­сто­рон­ніх від­но­син із Ка­ра­ка­сом. Се­ред них най­важ­ли­ві­ший су­сід — Колум­бія.

Наступ лідерів інших держав проти венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро розпочався вже кілька місяців тому. У вересні з нагоди щорічної Генеральної Асамблеї ООН у НьюЙорку група з п’яти держав Південної Америки і Канада оголосили безпрецедентну заяву, закликаючи Міжнародний кримінальний суд у Гаазі до початку розслідування щодо Мадуро.

Акт звинувачення мав би спиратися на факти цілеспрямованого доведення венесуельського суспільства на край гуманітарної катастрофи, викликаної економічною кризою і величезними проблемами з доступом до продуктів харчування і питної води.
За офіційними даними ООН, у 2015 році країну покинули понад два мільйони осіб. Половина з них потрапила у сусідню Колумбію, сотні тисяч — в Еквадор, США, Чилі і навіть в Іспанію.
Організація Американських Держав зі свого боку оцінює, що протягом найближчих 12 місяців кількість венесуельських біженців на континенті може збільшитися на додаткові 1,5 мільйона осіб.
До того ж фінансові проблеми уряду у Каракасі здаються нездоланними, інфляція на кінець року, за прогнозом МВФ, буде становити мільйон відсотків. На практиці це означає кошмар для тих, хто вирішив залишитись у Венесуелі або не має грошей чи можливості покинути країну.
Ціни основних продуктів харчування доходять до таких високих величин, що їх складно вимовити, не кажучи вже про проведення торгівлі. Куркагриль коштує майже 75 доларів, а для купівлі одного рулону туалетного паперу треба нести із собою понад 3 кг банкнот номіналом тисячу боліварів.
Звичайно, у сьогоднішній Венесуелі майже ніхто не торгує традиційним способом — квітне чорний ринок, а основним трансакційним інструментом є бартерний обмін. Ліки — за їжу, бензин — за засоби гігієни, питна вода — за транспорт до кордону для родини, яка втікає з країни.
Варто додати, що все це відбувається в країні, яка має одні з найбільших у світі родовищ нафти і ще понад два десятиліття тому залишалася лідером цілого регіону за показниками ВВП, економічного зростання і рівня життя.
У час, коли з країни втік майже кожний десятий громадянин, президент Мадуро займається культивуванням гротескної пропаганди, відкриваючи окремі дитсадки десь у провінції, веде багатогодинні дискусії з відібраними студентами у студентських містечках, обіцяючи, що за допомогою національної криптовалюти фінансуватиме шкільні підручники і приладдя для всіх венесуельських учнів.
Між одним і другим виступом він робить собі перерви від важкої праці, користуючись принадами життя — як, приміром, у вересні, коли камери зафіксували його у Стамбулі, де він замовляв собі стейк за кілька сотень доларів у ресторані кухаря і зірки соціальних медіа Нусрета Гекчі.
З початком нового року Ніколас Мадуро може мати набагато більшу проблему з далекими подорожами. Аж 46 країн, у тому числі 28 держав — членів Євросоюзу, заявили про готовність до відмови визнання його легітимним керівником уряду.
Дипломатична ізоляція може бути карою за порушення демократичних процедур на президентських виборах 20 травня. Загальна думка регіональних експертів: як голосування, так і виборча кампанія напередодні зламала майже всі стандарти свободи вибору і рівності доступу до засобів масової інформації.
Повністю контрольовані урядом радіо і телебачення надали виборчому комітету Мадуро понад 85% усього ефірного часу, призначеного на виборчу агітацію. У свою чергу, у сільськогосподарських провінціях у глибині країни, де підтримка опозиції є найбільшою, різко зменшено кількість виборчих комісій так, щоб якнайменше осіб могли проголосувати.
Очевидно, що Мадуро голосування виграв і згідно з діючим правом нову каденцію має розпочати 10 січня. Однак це відбудеться, напевно, під вогнем міжнародної критики.
Якщо дипломатичні санкції з боку Євросоюзу будуть мати радше символічне значення, обмежене до підтримки опозиції, дій на користь прав людини і заборони в’їзду для Мадуро і близьких співпрацівників, то розрив двосторонніх відносин з іншими латиноамериканськими країнами може загнати уряд у Каракасі в реальні проблеми.
Так звана Група з Ліми, у склад якої входять 14 країн Південної і Центральної Америки та Мексика і Канада, хоче повного виключення Венесуели з міжнародних відносин, також і торговельних.
Іван Дуке, обраний торік президент Колумбії, назвав існуючі відносини з Венесуелою «фарсом, який його уряд не збирається продовжувати».
У подібному тоні висловлюється і президент Чилі Себастіан Піньєра, який стає регіональним лідером наступу проти Мадуро. На думку Піньєри, президент Венесуели — це релікт минулого, коли корумповані політики, які часто називали себе рятівниками народу, привласнювали прибуток від природних багатств.
Ситуацію не поліпшило також недавнє обрання президентом Бразилії Жаіра Больсонаро, який уже оголосив, що дуже серйозно розглядає наказ своїм прикордонникам стріляти по всіх венесуельцях, які будуть намагатися нелегально перетинати кордон на північному заході країни.
Дипломатична блокада уряду в Каракасі має дві цілі. Поперше — привести до розколу і виснаження тамтешніх еліт, які, незважаючи на кризу, продовжують жити у достатку, переважно завдяки украденим раніше ресурсам із державного нафтового гіганта PDVSA.
Розрив двосторонніх відносин відріже їм шляхи втечі з країни і доступ до активів, розміщених за кордоном. Головною метою, однак, є стимулювання політичного протесту.
Відсутність міжнародної легітимізації для Мадуро може ослабити його позицію в країні і викликати сценарій, в якому до влади прийшов би другий у черзі політик — керівник Національних Зборів Омар Барбоза.
Збори є єдиним контрольованим опозицією елементом венесуельського державного устрою завдяки несподіваній перемозі опозиції на виборах 2015 року. Про те, яким дуже незручним для Мадуро політиком є Барбоза, найкраще свідчить набір епітетів, якими він регулярно його називає: від «корумпованого» до «повного збоченця».
План створення умов для мирного протесту здається малоправдоподібним. Поліпшитися може лише трохи ситуація біженців, яким у зв’язку з одностайною критикою Мадуро, можливо, буде легше добиватися політичного притулку у країнах Євросоюзу чи у Канаді.
Венесуела — недавній острів добробуту в Латинській Америці, напевно, і надалі буде островом утрачених шансів і економічної катастрофи.

Євген ПЕТРЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».