Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Субота, 04 Серпень 2018 08:42

«Абсолютний» Ердоган

Rate this item
(0 votes)

Пройшло вже більше двох тижнів, як прийняв присягу президент Туреччини Реджеп Тайюп Ердоган. Своїми першими декретами він підпорядкував армію і культурні інституції, призначив нових ректорів у вищих навчальних закладах. Під його контролем має опинитися система правоохоронних органів і юстиції.

Міністр юстиції Абдулхаміт Гюль оголосив про намір скасування надзвичайного стану, який триває вже два роки. Його запроваджено відразу після невдалого путчу 15 липня 2016 року, коли військові спробували повалити Реджепа Ердогана. У сутичках по всій країні загинули 250 осіб, а 1,6 тисячі було поранено.

Парламентська більшість у складі правлячої Партії справедливості і розвитку циклічно кожні три місяці продовжувала з того часу надзвичайний стан. Він дозволяє закривати редакції газет, звільняти з посад наукових працівників та арештовувати людей під приводом співпраці з невдалими путчистами.
Але надзвичайний стан давав президенту лише тимчасове розширення повноважень виконавчої влади в системі парламентської республіки, кожного разу потрібна була згода парламенту. Більше місяця тому Ердоган виграв вибори і у Туреччині почала діяти президентська система правління.
Тепер президент може без жодних обмежень видавати укази, які мають силу законів. Він призначає і відкликає міністрів, одночасно виконуючи функцію прем’єр-міністра. Роль парламенту обмежена: він приймає або відхиляє законопроекти, запропоновані главою держави. Депутати можуть також призначити дострокові вибори — парламентські або президентські, але лише за згоди президента.
Незабаром Ердоган візьме під свій контроль судочинство — він призначить 12 із 15 суддів Конституційного суду та більшість із 15 членів Високої Ради суддів і прокурорів (НSYК), яка призначає суддів. НSYК може їх пересувати з одного суду до іншого і визначати для них завдання.
Ще один із президентських декретів підпорядковує армію Міністерству оборони. Досі армія мала широку автономію: військові були також відповідальними за державні замахи, які організовувались у разі найменшої спроби правителів зійти з дороги, визначеної Кемалем Ататюрком — засновником республіки, який відділив державу від релігії.
Останні рішення показують, що Ердоган прямує у протилежному напрямку. Після присяги одним із перших декретів він ліквідував державні театри і оперу. Виступи артистів припинено, а їхні контракти призупинено.
Критики Ердогана пояснюють це зміною курсу, який він планує нав’язати державним культурним установам. Торік у парламенті Ердоган говорив, що уряд «усе ще має проблеми з управлінням культурною і суспільною сферами». Він критикував державні інституції за перебільшене слідування «моді Заходу».
Символічна зміна з цієї точки зору повинна відбутись у листопаді майбутнього року. Тоді на площі Таксім, де у 2013 році відбувались антиурядові протести, постане великий театр на 2,5 тисячі глядачів.
Його збудують на руїнах Культурного центру Ататюрка, який існує з 1969 року і відомий постановками західних театральних творів (одним із перших була вистава «Салемських Відьом» Артура Міллера). Проти руйнування Центру протестувала турецька Палата архітекторів, звинувативши владу у диктаторських замашках.
Недавно Ердоган своїм указом призначив шість нових ректорів вищих навчальних закладів. Цим правом він скористався вже під час надзвичайного стану.
За даними ООН, протягом останніх двох років у Туреччині втратили роботу 160 тисяч осіб, а 50 тисяч запроторені за ґрати через підозри у приналежності до так званої терористичної організації Фетхуллаха Гюлена — ісламського проповідника, який із кінця 90-х років проживає у США.
Турецька влада звинувачує його у причетності до невдалого путчу у 2016 році (він сам заперечує це звинувачення).
Президентськими указами Ердоган тепер може без обмежень усувати з посад людей, підозрюваних у тероризмі. Недавно він прийняв рішення про звільнення 18 тисяч поліцейських, військових та працівників вишів. Але президент може також відновити їх на роботі, якщо тільки виразить таке бажання — недавно він здійснив такий жест щодо 148 осіб.
Суди продовжують засуджувати на великі терміни ув’язнення журналістів. Два тижні тому шість працівників закритої владою газети «Заман», яка підтримала рух Гюлена, засуджено до ув’язнення на терміни від 8,5 до 10,5 років за «приналежність до терористичної організації» (п’ятеро інших визнано невинними).
Емнесті Інтернешнл визнала журналістів політичними в’язнями, переслідуваними за власні переконання і критичне ставлення до правління Ердогана.

Євген ПЕТРЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».