Глобальні фінансові еліти намагаються отримати прибутки негайно, а не у більш далекій перспективі. Конфлікт із Федеральною резервною системою США примусив Трампа до пошуку компромісів з Євросоюзом. Тому напередодні саміту БРІКС за підсумками візиту до Вашингтона голови Європейської комісії Жан-Клода Юнкера було досягнуто домовленості припинити трансатлантичну торговельну війну.
На цьому тлі увага аналітиків до саміту БРІКС була пов’язана з проектом глав цих держав поступово відмовлятися від використання американського долара на користь національних грошових одиниць у взаємній торгівлі між країнами БРІКС.
За великим рахунком цей проект мав грати на користь китайської національної грошової одиниці юаня, але узгодити цей проект не вдалося. Партнери Китаю вирішили дочекатися, чим завершиться торговельне протистояння Китаю і Сполучених Штатів Америки.
Крім того, за останні два роки змінилися політичні інтереси країн — учасниць БРІКС. Зокрема, нинішній бразильський президент Мішель Темер більше орієнтується на зв’язки із США. За прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді попри поліпшення політичних індійсько-китайських відносин помітними залишаються двосторонні економічні протиріччя. Індія конкурує з Китаєм у багатьох сферах індустріального і постіндустріального виробництва.
Водночас Бразилія, Індія, Китай, Південно-Африканська Республіка дистанціюються від Росії, яка залишається під тиском західних економічних санкцій.
За цих обставин говорити про консолідацію країн БРІКС немає підстав. Інша справа, що вони готові солідаризуватись одна з одною в питаннях конкуренції з країнами євроатлантичного простору у форматі Світової організації торгівлі.
Крім того, неформальний блок БРІКС готовий солідаризуватись у таких структурах, як «велика двадцятка» провідних економік світу. Це важливо, адже триває запекла конкуренція за місце у точках майбутнього економічного зростання.