Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 20 Липень 2018 11:49

Гельсінкі: між розрядкою і новою "Холодною війною"

Rate this item
(0 votes)

У Гельсінкі відбулися переговори президента США Дональда Трампа й президента Росії Володимира Путіна. Трамп готувався до переговорів на зустрічах із найближчими американськими союзниками по Північноатлантичному альянсу.

Путін на тлі завершення чемпіонату світу з футболу, який пройшов у Росії, провів низку зустрічей із лідерами близькосхідних країн. У Кремлі побували ізраїльський прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху, іранська та палестинська делегації.

Така диспозиція зафіксувала основні теми переговорів. Насамперед це ситуація в Сирії та щодо іранської ядерної програми, а також північнокорейської ядерної програми та конфлікту на Донбасі.
Лунали прогнози, що у «вільному» порядку денному зустрічі можуть бути обговорені питання повернення до процесу ядерного роззброєння.
Тон гельсінкській зустрічі напередодні її початку задав звіт спеціального американського прокурора Міллера, який майже два роки розслідував втручання російських спецслужб у президентські вибори в США 2016 року.
Трамп і Путін ці факти продовжують послідовно заперечувати. У понеділок, під час підсумкової прес-конференції після зустрічі з Володимиром Путіним, президенту Трампу поставили пряме запитання: кому він вірить щодо втручання у вибори — розвідці США чи Росії?
«Я маю (слово. — Ред.) президента Путіна, він щойно сказав, що це не Росія. Я скажу так: я не бачу причин, чому б це могла бути вона (Росія. — Ред.)», — зазначив президент США. Він підкреслив, що Путін був «надзвичайно твердим» і переконливим у запереченні причетності РФ.
Нагадаємо, за два дні перед зустріччю президентів США і Росії Міністерство юстиції США висунуло офіційні звинувачення проти конкретних 12 співробітників ГРУ ГШ Росії у причетності до втручання у вибори президента США.
Заява Дональда Трампа про недовіру висновкам власної розвідки, а також те, що він більше вірить словам президента Росії Путіна, викликала різке обурення не тільки в таборі демократів, але й серед республіканців.
Свою реакцію на це в понеділок висловили кілька впливових однопартійців глави Білого дому, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
«Немає сумнівів, що Росія втручалася в наші вибори і продовжує свої спроби підірвати демократію у нас і в усьому світі. Це не просто висновки американського розвідувального співтовариства, але й Комітету з питань розвідки Палати представників», — заявив спікер Палати представників Пол Раян.
За його словами, президент має визнати, що Росія не є союзником Сполучених Штатів Америки.
«Не існує моральної еквівалентності між США та Росією, яка залишається ворожою для наших основних цінностей та ідеалів. Сполучені Штати повинні зосередити свою увагу на тому, щоб притягти Росію до відповідальності та покласти край її підступним нападам на демократію», — наголосив впливовий конгресмен.
Його критика була непоодинокою серед кола однопартійців, які розкритикували позицію Трампа в Гельсінкі. Голова Комітету сенату з питань збройних сил Джон Маккейн у цьому зв’язку підкреслив, що Трамп «не зміг захистити те, що робить нас (американців. — Ред.) тими, ким ми є — республікою вільних людей, відданих справі свободи як у країні, так і за кордоном».
Колишній спікер Палати представників, республіканець Ньют Гінгріч, який був давнім прихильником Трампа, назвав «найбільшою помилкою» заяву нинішнього глави Білого дому, що він вірить більше Путіну, ніж американській розвідці.
«Президент Трамп повинен роз’яснити свої заяви, які він зробив у Гельсінкі, про нашу систему розвідки й Путіна. Це найбільш серйозна помилка у його президентстві, яка повинна бути виправлена — негайно», — написав колишній впливовий конгресмен у своєму Twitter.
Зрештою, дипломатичні формулювання прес-конференції обох президентів за результатом переговорів зафіксували основні протиріччя, які об’єктивно існують між США і Росією. Найбільш явно ці протиріччя продовжують проявлятися щодо сирійської проблеми. Ізраїль за підтримки США наполягає на виведенні з території Сирії іранських військ. Утім, Росія не має вирішальних важелів впливу на Іран у цьому питанні.
Так само протилежними є позиції Росії і США щодо іранської ядерної програми. Росія засудила відмову США від виконання ядерної угоди 2016 року з Іраном. Також Росія не поспішає наслідувати приклад США та переводити своє посольство до Єрусалима, на що ізраїльський прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху навіть не сподівається.
Росія насторожено ставиться до прогресу, якого Трамп досяг щодо вирішення проблеми північнокорейської ядерної зброї. Оптимісти вже спрогнозували можливість надання Трампу за це цьогорічної Нобелівської премії миру.
Утім, сам Трамп навряд чи потребує такого «визнання», адже досі риторично продовжує засуджувати та критикувати зовнішньополітичний курс свого попередника нобелівського лауреата Барака Обами.
На цьому тлі Росія і США попри занепокоєння європейців налаштовані продовжити грати ядерними мускулами. Зокрема, у червні Пентагон інформував про успішне випробування надзвукової ракети. Взагалі важко розраховувати на ядерне роззброєння за ініціативи лідерів, які є втіленням традицій силової прагматичної політики.
До останнього моменту були сподівання, що більшого позитиву гельсінкській зустрічі може додати розв’язання «донбаського» питання.
Але, слід зазначити, Дональд Трамп жодним словом не висловився на прес-конференції щодо українського питання, віддавши ініціативу Володимиру Путіну формулювати акценти на власний розсуд.
Відкритим залишається питання, наскільки сторони готові до компромісу, яким може бути введення миротворців на Донбас не за російським сценарієм. Спеціальний представник Державного департаменту США по Україні Курт Волкер неодноразово декларував, що миротворча місія повинна мати мандат на контроль українсько-російської ділянки кордону на Донбасі.
Натомість Кремль продовжує наполягати на тому, що вирішення питання миротворців має синхронізуватися з виконанням політичних умов Мінських угод.
Отже, переговори у Гельсінкі, звичайно, не дали старту новому курсу розрядки міжнародного напруження. По-перше, тому, що ця розрядка вже не залежить виключно від стану російсько-американських відносин.
Адже, враховуючи розгортання торговельних війн, американсько-китайські відносини стають не менш напруженими, аніж відносини між Вашингтоном і Москвою.
По-друге, системне протистояння все ще потрібне елітам для обґрунтування збільшення військових витрат та наступу на соціальні права громадян. Але, як і впродовж «першої холодної війни», лідери готові час від часу зустрічатись, аби вносити корективи у протистояння та не доводити його до гарячого стану.

Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».