Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Четвер, 12 Липень 2018 18:52

Австрійське голосування в Євросоюзі

Rate this item
(0 votes)

Австрія перейняла на друге півріччя поточного року головування в структурах Європейського Союзу. На тлі цієї дипломатичної процедури відбулася знакова подія, коли у Відні побував міністр внутрішніх справ ФРН Хорст Зеєхофер.

На переговорах з австрійським канцлером Себастьяном Курцем ішлося про способи вирішення питання з нелегальними біженцями в країнах Євросоюзу. Хоча хвиля біженців упродовж 2016–2017 років почала спадати, протиріччя щодо долі вже прибулих у 2014–2015 роках набирає обертів.

Спочатку Хорст Зеєхофер ультимативно зажадав від канцлера Ангели Меркель, аби вона вимагала дотримання положення Шенгенських угод про вільне пересування громадян Євросоюзу країнами Союзу, яке передбачає можливість повернення нелегальних мігрантів до країн, в які вони із самого початку прибули.
У відповідь неформальну «коаліцію» утворили Австрія, Італія, Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, які категорично виступили проти цього. У підсумку знайшли компромісний варіант — створювати для нелегальних мігрантів своєрідні «фільтраційні» табори, де мають з’ясовувати їхній правовий статус та у разі відсутності прав на політичний притулок висилати за межі Шенгенського простору.
Місцем розташування таких таборів пропонували стати деяким північноафриканським державам, але Марокко, Алжир і Єгипет категорично відмовилися. Поки що тривають переговори з Лівією, але за умов фактичної запеклої громадянської війни у цій країні сподівань на успіх цих переговорів мало.
У свою чергу, Австрія та Італія консолідовано виступили проти повернення на свою територію біженців, які 2015 року транзитом їхньою територією прибули до ФРН.
Скоріше за все, вже восени міграційне питання знову актуалізує протиріччя в середині Євросоюзу. Австрія готова виступити каталізатором цих процесів. Варто пам’ятати, що лідер Австрійської народної партії Себастьян Курц має за коаліційного партнера ультраправу Австрійську партію свободи, яка не планує у міграційному питанні відступати від своїх програмних настанов.
Не менше проблем під час свого головування Австрія отримує з балканського напрямку. За час свого головування в ЄС у першому півріччі поточного року болгарська дипломатія спромоглася зблизити позиції Греції і Македонії щодо редагування назви країни Македонія.
На початку липня македонський парламент подолав вето президента Георге Іванова на зміни до Конституції країни, які затверджують назву «Північна Республіка Македонія». Однак грецька правоцентристська опозиція невдоволена присутністю у новій назві країни слова «Македонія».
Тож австрійській дипломатії доведеться від імені Євросоюзу доводити це питання до логічного завершення, без чого неможливо розпочати переговори про вступ Македонії до Євросоюзу. Утім, нині правляча у Відні коаліція скептично ставиться до подальших розширень Євросоюзу, тому розраховувати на прорив у цьому питанні також було б надто оптимістично.
Що стосується питання режиму санкцій Євросоюзу проти Росії, то основні дебати з цього приводу обіцяють відбутися наприкінці австрійського головування в Євросоюзі. Загалом на найближчі півроку австрійській дипломатії доведеться багато попрацювати.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».