Тоді кожна п’ята родина мала пральну машину, нині практично кожна, а добре лікування доступне вже не тільки для багатих.
Автомобілів у регіоні в сім разів більше, ніж кільканадцять років тому», — говорить Юміт Езтекін, мер міста Ельмалі, розташованого в горах на Півдні Туреччини, і одночасно керівник місцевого осередку ПСР.
Недавно мер був на зустрічі керівників осередків ПСР з усієї країни з президентом Реджепом Ердоганом. І там він почув, що найважливіше зустрітись з якнайбільшою кількістю виборців, а також вслухатись у потреби людей і обіцяти подальші зміни на краще.
Про те, як виглядають такі візити до турецьких родин, Езтекін розповів журналістам. На вихідні особисто мер відвідав 48 родин. Інші члени партії відвідують будинки потенційних виборців зазвичай трійками.
Молоді активістки розмовляють із молодими жінками, досвідчені діячі пояснюють користь від голосування за ПСР старшим членам родини.
В Ельмалі 40 тисяч жителів, із них аж 6,5 тисячі — члени ПСР. Інші партії мають тут заледве по кілька сотень членів. На перший погляд, маючи своїх людей майже в кожній родині, партія не мала б турбуватися про результат виборів. Проте...
Не йдеться про поразку на парламентських виборах — усі знають, що ПСР виграє. Але може втратити більшість, тобто погіршити свій попередній результат, і це визнають навіть найбільші прихильники.
Існує ймовірність, що на одночасних із парламентськими президентських виборах Ердоган не здобуде більше 50% голосів і потрібний буде другий тур, а в ньому все може статися.
Суперник має шанси притягнути до себе втомлених від правління Ердогана. Про цю втому говорить навіть губернатор Гюрбус Салтас: «Це показав уже минулорічний конституційний референдум», — підкреслює він. Зміни, які надають майбутньому президенту майже «султанську» владу, підтримали лише 51,4% виборців.
З того часу втома і незадоволення тільки зросли. Визнає це і мер міста, навіть на мить забувши про пропаганду: «Нам може зашкодити криза турецької валюти і продовження надзвичайного стану, введеного після липневого путчу 2016 року», — каже він.
З березня турецька ліра втратила до євро понад 20% вартості і до долара понад одну четверть, а перед виборами може бути ще гірше. Тому президент Ердоган заграв на патріотичних почуттях своїх співгромадян.
Він попросив їх «витягнути зпід подушок свої євро і долари» та обміняти на ліри, щоб зміцнити курс турецької валюти. Трохи подіяло — ліра стала дорожчою на кілька відсотків.
Падіння курсу ліри вигідне для експортерів, але імпорт перевищує експорт на кілька десятків мільярдів доларів щорічно.
Галопуюча інфляція і підвищення цін на закордонні товари — це останнє, в чому можуть бути «зацікавлені» президент і ПСР перед голосуванням.
Як нагадують експерти Аналітичного центру Брукінгс (Brookings), уже кілька років тому, напередодні невдалого путчу у 2016 році були застереження щодо демократичного характеру виборів. Не йшлося про саме голосування, а про можливості ведення кампанії.
З того часу держава все більше зрослася з правлячою партією, тисячі людей опинилися за ґратами, посилилося залякування і зменшилися можливості для вираження опозиційних поглядів.
Але залякані можуть відреагувати, отримавши в руки виборчий бюлетень. На це розраховує опозиція — і також намагається дійти до найбільшої кількості родин. В Анталії, столиці провінції, журналісти зустрілись із кандидатами у депутати, які готувалися до об’їзду будинків виборців на околицях міста.
«Ердоган не стане президентом, ПСР утратить більшість і з таким переконанням розпочинаю боротьбу», — говорить Назмі Гюндуз, 56річний власник великої фірми, яка торгує насінням овочів.
Він уникає гострої критики Ердогана, якого на Заході називають диктатором, навіть підкреслює, що той не відмовився, як дехто говорить, від ідей засновника світської республіки Ататюрка.
На будинку місцевого представництва найважливішої опозиційної партії висить великий портрет кандидата НДП на посаду президента — Мухаррема Інце. Він є добрим оратором і має надію залучити у другому турі голоси прихильників інших опозиційних партій і курдів.
Саме йому довірили це складне завдання, хоча він не є головою НДП, бо керівник Кемаль Кілічдароглу не вважається лідером, здатним повести за собою народ.
«Це — найважливіші вибори від початку республіки, бо після них почне діяти нова президентська система», — підкреслює Мавлут Єні, керівник Спілки журналістів провінції Анталія.
Важко його визнати опозиціонером, але і він визнає, що якби всі противники Ердогана об’єдналися, то могли б перемогти його у другому турі. Проте це здається малоймовірним, бо кожний із суперників апелює лише до частини опозиційного електорату і жодний не має такої, як в Ердогана, харизми.

Петро ПЕТРІВ