Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Четвер, 01 Лютий 2018 18:07

Чеський вибір

Rate this item
(0 votes)

26–27 січ­ня 2018 ро­ку від­був­ся дру­гий тур ви­бо­рів пре­зи­ден­та Чесь­кої Рес­пуб­лі­ки. Чи­ма­ло по­лі­то­ло­гів прог­но­зу­ва­ли, що Мі­лош Зе­ман про­грає лі­бе­раль­но­му кан­ди­да­ту Ір­жі Дра­го­шу, але цей прог­ноз не ви­прав­дав­ся.

Більшість політично активних громадян Чехії вкотре довели свій євроскептицизм. Адже від часів президентства Вацлава Гавела чехи регулярно обирали більш консервативних президентів, орієнтованих на послідовний захист національних інтересів.
Зокрема, на європейських скептичних позиціях був попередник Мілоша Земана — Вацлав Клаус.

У свою чергу, Мілош Земан за свій перший президентський термін став відомий скандальними заявами із зовнішньополітичних питань. Це стосується його засудження політики Євросоюзу щодо мігрантів. Крім того, Земан минулого року пропонував «виплатити Україні компенсацію за анексований Крим і закрити на тому питання».
Результат цьогорічних виборів у Чехії визначили мешканці провінції. Саме вони досі скептично ставляться до проліберального курсу, зокрема симпатизували пропозиції Земана провести референдум щодо виходу Чехії з Європейського Союзу.
Чеські ліберали закликають не робити помилок. Символічно, що, приймаючи вітання з перемогою, Земан зазначив, що це його «остання політична перемога, після якої поразок уже не буде».
У проміжку між першим і другим турами президентських виборів вибухнув скандал із прем’єрміністром Андрієм Бабішем. Приводом для цього став звіт аудиторів Європейського Союзу, які звинуватили чеського прем’єрміністра в розкраданні сільськогосподарських субсидій за часів занять аграрним бізнесом. Але популістська партія Бабіша зберігає за собою парламентську більшість. Тому другий президентський термін Земану доведеться розпочинати із залагодження конфлікту у виконавчій владі Чехії.
За чеською Конституцією президент обмежений у питаннях зовнішньої політики. Але результат цьогорічних виборів президента засвідчили зсув суспільнополітичних настроїв у країнах Вишеградської групи (Чехія, Польща, Угорщина, Словаччина).
Вони залишаються на консервативних позиціях щодо ліберального проекту європейської інтеграції та більше симпатизують «національному егоїзму», чітко сформованому щодо інтересів США президентом Дональдом Трампом. У цьому сенсі результат чеських президентських виборів засвідчує факт поглиблення ціннісних протиріч у Євросоюзі.

Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».