Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 19 Серпень 2016 10:26

Проблематизація мирного процесу

Rate this item
(0 votes)

У по­точ­но­му ро­ці Ні­меч­чи­на го­ло­вує в Ор­га­ні­за­ції з без­пе­ки і спів­ро­біт­ниц­тва в Єв­ро­пі (ОБ­СЄ). То­му знач­ну ува­гу ні­мець­ка дип­ло­ма­тія при­ді­ляє проб­ле­мам ре­алі­за­ції ми­ро­твор­чих зу­силь, пе­ре­важ­но — в зо­нах кон­флік­тів єв­ра­зій­сько­го «апен­дик­су» ОБ­СЄ.

Ідеться про конфлікт на Донбасі, у Придністров’ї, Нагірному Карабаху, а також у Абхазії та Південній Осетії. Росія безпосередньо залучена до виникнення, розвитку і актуального стану кожного з цих конфліктів. Це волеюневолею змушує головного німецького дипломата звертати увагу на позицію Кремля.
15 серпня 2016 року в Єкатеринбурзі відбулися переговори міністра закордонних справ Німеччини ФранкаВальтера Штайнмайєра та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Офіційні повідомлення про їхні результати фіксують факт різних підходів до логіки врегулювання.
Зокрема, Німеччина не в захваті від прогнозів щодо можливості проведення у Південній Осетії та Абхазії референдумів щодо їхнього приєднання до Росії. У Нагірному Карабаху Росія також намагається відігравати ексклюзивну роль посередника між Єреваном і Баку. Натомість щодо придністровського врегулювання, Німеччина наполягає на наданні Придністров’ю максимально можливої автономії, але у складі Молдови.

Як бачимо, по кожній із цих проблем дуже далеко навіть до проміжного врегулювання. Але найбільш тривожна ситуація складається навколо російськоукраїнського конфлікту. Як відомо, Росія висуває обвинувачення проти України, аби відволікти увагу від своїх неправомірних дій як на Донбасі, так і в Криму. Німецька сторона у відповідь зазначає, що за таких умов немає жодних підстав говорити про відносно близьку можливість скасування економічних санкцій, які другий рік діють проти Росії.
Імовірніше, помітна ефективність цих обмежень і змушує Путіна шукати військові шляхи вирішення суперечок з Україною. Нагнітання напруженості також вписується у календар думської виборчої кампанії.
Варто також нагадати, що підходи Німеччини і Росії щодо України є діаметрально протилежними. Німеччина наполягає на відновленні територіальної цілісності України, а Росія прагне провести подальшу фрагментацію української території. Тож не дивно, що рівень дипломатичних українськоросійських відносин зменшений до тимчасових повірених. Натомість новим послом Німеччини в Україні став Ернст Райхель. Він має досвід роботи в НАТО щодо проблеми Косова.
Відбувається ротація й інших західних послів у Києві. Зокрема, новим послом США призначена відомий експерт по пострадянському простору Мері Йованович. Від осені в Києві працюватиме також новий представник Європейської комісії в Україні Хьюго Мінгареллі. Він відомий як європейський дипломат із багатим досвідом врегулювання міжнародних криз.
Скоріше за все, нова дипломатична команда впливових послів у Києві намагатиметься за непростих міжнародних умов домогтися прогресу в мирному процесі. На заваді цьому залишається глухий кут на мінських переговорах як щодо питань обміну заручниками, так і розведення ворогуючих сторін на Донбасі. Крім того, Росія категорично відмовляється допускати спостерігачів ОБСЄ до окупованого Криму.
Загалом доля Мінських угод залишається невизначеною. Не в останню чергу провокаціями в Криму та на Донбасі Росія хоче представити Україну як сторону, відповідальну за зрив мирного процесу. На вирішення цієї мети працюватиме путінська дипломатія на початку вересня на саміті країн «великої двадцятки» в Китаї.
За цих складних обставин мета України полягає в одночасному триманні пороху сухим, а також у ефективному використанні всіх дипломатичних методів тиску на Росію з метою вирішення суперечок із максимальним урахуванням українських національних інтересів та норм міжнародного права.

Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».