Активісти «Братів-мусульман» також мають контраргументи проти звинувачення Мухаммеда Мурсі в організації вбивств демонстрантів проти його влади. Підставами для заперечення цього факту вони вважають право президента Мурсі протидіяти заколоту військових, які зрештою й усунули його від влади. Ще більше роздратування єгипетських ісламістів викликає той факт, що єгипетські військові після минулорічного серпневого перевороту фактично згорнули судове переслідування екс-президента Єгипту Хосні Мубарака та його синів.
Нагадаємо, що родині Мубарака прихильники Мурсі закидали не лише тридцятирічний державний терор проти активістів партії «Братів-мусульман», а й масштабну корупцію. Однак судові засідання щодо справи Мубарака так і не підтвердили жодного з цих звинувачень. У підсумку після минулорічного військового перевороту Мубарак фактично опинився на свободі, хоча офіційно перебуває під арештом у лікарні, де лікується. Натомість Мурсі, попри поганий стан здоров’я, залишається під посиленою охороною в одній із казарм єгипетської армії.
Прихильники Мурсі не просто продовжують вважати його законним президентом Єгипту, якого взяли у заручники, а й вдаються до терористичних методів боротьби. Найбільш уразливими об’єктами інфраструктури єгипетської економіки залишаються туристичні маршрути.
Мобільні загони активістів партії «Брати-мусульмани» лише від початку поточного року здійснили десятки нападів на іноземних туристів. Унаслідок цього не просто єгипетська туристична галузь, а й уся економіка опинилася на межі банкрутства.
Такий стан справ дуже турбує міністра оборони Єгипту Абдул Фаттаха Ас-Сіссі, який є головним фаворитом на найближчих виборах президента Єгипту. Він висунув свою кандидатуру на цю посаду, але добре розуміє, що прихильники Мурсі можуть зробити йому неприємний сюрприз, адже неможливо забезпечити постійну посилену охорону для кожного прихильника військового режиму. Вони стають «законними мішенями» для терористичної активності єгипетського ісламістського підпілля.
Причому «Братам-мусульманам» не звикати до нелегальної діяльності, до якої вони були змушені вдаватися впродовж тридцяти років правління Хосні Мубарака. У свою чергу, слабкість позицій армії у протидії ісламістам обумовлюється тим, що кожна мечеть у країні де-факто є фортецею не влади, а «Братів-мусульман».
За обставин, які склалися, судовий процес над Мухаммедом Мурсі може принести чимало несподіванок. «Брати-мусульмани» попередили Абдул Фаттаха Ас-Сіссі, що смертний вирок колишньому президенту означатиме початок справжньої громадянської війни в Єгипті. Тому не можна виключати, що з метою мобілізації патріотичних почуттів єгиптян, у міру наближення до президентських виборів, єгипетські військові можуть вдатися й до авантюрної «маленької переможної війни», наприклад, проти давнього регіонального ворога — Ефіопії, з якою Єгипет століттями не може поділити води Нілу. Тож вимушений історичними обставинами вибір між військовими та ісламістами вже став фатальним для Єгипту.