Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 24 Липень 2015 11:36

Правдоподібність конфлікту збільшується?

Rate this item
(0 votes)

Змі­ни у сфе­рі без­пе­ки під­ви­щи­ли прав­до­по­діб­ність зброй­но­го кон­флік­ту (у то­му чис­лі пов­но­масш­таб­но­го) за учас­ті США. Вод­но­час зброй­ні си­ли США у пев­них ре­гіо­нах втра­ча­ють вій­сь­ко­ву пе­ре­ва­гу — на­пи­са­но у но­во­опуб­лі­ко­ва­ній вій­сь­ко­вій стра­те­гії Спо­лу­че­них Шта­тів. Од­ну з по­тен­цій­них за­гроз ста­но­влять дії Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції.

Нова військова стратегія США враховує зміни в середовищі безпеки, які відбулись після 2011 року. У вступі до документа керівник Комітету начальників штабів збройних сил США Джозеф Данфорт зазначив, що нинішня ситуація з безпекою є найбільш нестабільною за останні 40 років, відколи він розпочав службу.


Відповідно до змісту стратегії, Сполучені Штати можуть одночасно брати участь як у міждержавних конфліктах, так і з недержавними суб’єктами, наприклад, терористичними організаціями. Гібридний конфлікт визначається як поєднання особливостей боротьби між класичними національними збройними силами і терористичними організаціями.
Зразками гібридного конфлікту є дії Росії в Україні, де використовуються підрозділи армії РФ, але їхня участь приховується, та боротьба з терористичною організацією Ісламська Держава, яка попри недержавний характер здатна проводити операції за участі кількох родів військ (класичні збройні сили). Підкреслюється, що саме через вигоду для потенційного агресора поєднання терористичних, партизанських і конвенціональних характеристик гібридних конфліктів вони, ймовірно, набудуть широкого застосування у передбачуваному майбутньому.
В американській стратегії чітко зазначено, що ймовірність повномасштабного міждержавного конфлікту за участі Сполучених Штатів є низькою, але зростаючою. Підкреслюється, що в такому випадку евентуальні наслідки оцінити дуже складно. Одним із ключових елементів стратегії вважається підтримка сил ядерного стримування, особливо їхньої модернізації.
У США звертають увагу на початок процесу «ерозії» військової переваги над потенційними противниками. Особливо важливими названо, зокрема, здатність до дій у кіберпросторі (який може використовуватись як збройними силами, так і недержавними суб’єктами) і розповсюдження таких видів зброї масового враження, як балістичні ракети і високоточна зброя. Американські стратеги вказують на зростання ймовірності протистояння з високотехнологічними збройними силами.
У відповідь американці планують інвестиції для підвищення власних можливостей, у тому числі до проведення операцій за умов активної протидії противника, розвідки і контролю, протиракетної оборони, використання безпілотних засобів та дій у кіберпросторі. Варто також зауважити, що нині фінансування американських збройних сил обмежене законом Budget Control Act, який ускладнює процеси модернізації. Це тим більш важливо, що американці стоять перед необхідністю заміни елементів тріади ядерного стримування, що може коштувати навіть 270 мільярдів доларів у 2021–2035 роках.
Тому якщо не вдасться домовитись про виконання вимог Budget Control Act в інший спосіб, ніж шляхом автоматичних скорочень, то процес модернізації збройних сил США стане під знаком запитання. У перспективі це означатиме прискорення «ерозії» військової переваги і, тим самим, ослаблення потенціалу стримування США (і НАТО).
Стратегія враховує також глобальні зміни, наприклад, зростання популяції в Африці і на Близькому Сході, збільшення масштабу міграції, а також доступність високих комунікаційних технологій. Виразно вказується, що Сполучені Штати мусять бути готовими до одночасної протидії як екстремістським організаціям, так і національним державам.
У документі названо чотири держави, які становлять найбільшу потенційну загрозу для США: Росія, Китай, КНДР та Іран. Зазначено, що РФ, хоча підтримувала дії Вашингтона в сфері боротьби з тероризмом, «не поважає суверенності сусідів» і застосовує збройні сили проти інших держав. Звертається увага на порушення Росією Договору про обмеження звичайних озброєнь, Будапештського Меморандуму, Статуту Об’єднаних Націй та договору між НАТО і РФ від 1997 року.
У Доктрині зазначено, що багато років напередодні кризи в Україні американці в цілому не ставились до Росії, як до потенційного суперника і надавали перевагу партнерським відносинам. Нинішня стратегія становить підтвердження визнання загрози з боку РФ, передусім, для держав Північноатлантичного Союзу.
Стосовно Китаю зазначено, що дії Пекіна з вирішення територіальних спорів у регіоні Південно-Китайського моря суперечать міжнародному праву. Водночас американці підтримують розвиток та економічне зростання Китаю. Північна Корея вважається загрозою через намагання отримати доступ до зброї масового знищення і балістичних ракет, а також здійснення кібернетичних нападів. У свою чергу, Іран звинувачено у підтримці тероризму, зокрема, в Лівані, Іраку, Ізраїлю, Сирії і Ємені та на намаганні отримати доступ до атомної зброї.
Нова американська військова стратегія звертає увагу на проблему співпраці з союзниками і партнерами, у тому числі в рамках НАТО, зокрема, імплементацію прийнятого на саміті в Уельсі Readiness Action Plan та ініціативу зміцнення військової присутності на континенті (European Reasurance Initiative).
Нова стратегія військової безпеки США є відповіддю на зміну міжнародного оточення, вказує на зростання загроз як конвенціонального, так і неконвенціонального характеру. Як вважають країни Центрально-Східної Європи, особливе значення має ставлення до РФ як до джерела потенційної загрози — це результат агресії Москви проти України.
Імплементація принципів стратегії США вимагає збільшення фінансування збройних сил країни. Як вже зазначалось, у США діє Budget Control Act, який обмежує обсяг фінансів, призначених збройним силам. Не менш важливим є збереження і розвиток можливостей союзників і партнерів Вашингтона (особливо членів НАТО).
Навіть після скасування автоматичних скорочень складно сподіватись на кількісну розбудову конвенціональних сухопутних сил у США, тому союзні держави мусять дбати про власні можливості у цій сфері. Добрим прикладом підходу Вашингтона є підтримка сил швидкого реагування НАТО, для яких американці збираються виділити логістичні підрозділи, засоби розвідки, нагляду чи системи озброєння високоточного ураження, тоді як сухопутні підрозділи нададуть, в основному, держави Старого Континенту.
Петро ПЕТРІВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».