Духовність
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Квiтень 24, 2017

Шановні читачі! Ви тримаєте в руках 24151-й випуск газети «Демократична Україна», що веде свій родовід від червня 1918 року. На жаль, змушені повідомити про призупинення виходу газети із січня 2017 року через брак коштів. Сподіваємося, що спільними зусиллями ми подолаємо негаразди і незабаром випуск газети буде відновлено. 

Редакційна колегія

П'ятниця, 23 Грудень 2016 13:53

В який же день слід відзначати Різдво Спасителя?

Rate this item
(0 votes)

Свя­то Різд­ва Хрис­то­во­го пра­во­слав­ні і ка­то­ли­ки від­зна­ча­ють у різ­ні да­ти. Ба­га­тьох ці­ка­вить за­пи­тан­ня: а ко­ли ж на­справ­ді на­ро­див­ся Хрис­тос — 25 груд­ня чи 7 січ­ня?

Насправді дата народження Спасителя світу достовірно невідома. Марно шукати відповідь на це запитання у Святому Письмі — там ви не знайдете ні дня, ні навіть точного року, коли відбулася ця знаменна подія. Існує думка, що Христос узагалі народився не взимку, а восени — на свято Суккот — саме тоді, вважають багато істориків, був проведений перепис населення в Іудеї, описаний в Євангелії.

А незнання точної дати народження Ісуса Христа пов’язане з тим, що в тогочасній іудейській традиції їй не надавали особливого значення. Також не було прийнято щорічно галасливо відзначати дні народження так, як це робиться сьогодні.
Не існувало такої традиції серед віруючих і в перші століття християнства, коли послідовниками Месії були переважно представники єврейської діаспори, що проживали на теренах Римської імперії. Саме через них християнство поширилося в країнах Європи.
Лише після того, як громади віруючих поповнилися язичниками (особливо в період правління імператора Константина) — греками, римлянами та іншими народами, під впливом їхніх звичаїв було розпочато святкування Різдва Христового. Офіційне ж рішення про святкування події 25 грудня було прийнято тільки на Третьому Всесвітньому Ефеському церковному соборі в 431 році.
Чому православні в Україні святкують Різдво 7 січня, а не 25 грудня? Це сталося через зміну календаря. У 1582 році Папою Римським Григорієм XIII був введений новий — григоріанський календар, який отримав назву «новий стиль». Старий юліанський календар стали називати старим стилем. Різниця між новим і старим стилями кожні сто років збільшується на 1 день і сьогодні становить 13 діб.
У той час як у Європі з’явився новий григоріанський календар, у Російській імперії, до складу якої входила й Україна, продовжували користуватися юліанським. Коли в 1918 році влада ввела григоріанський календар у Радянському Союзі, Православна церква такого рішення не схвалила.
Таким чином, більшість церков світу живуть за григоріанським календарем і відзначають свято Різдва Христового в ніч на 25 грудня. В ніч з 6го на 7 січня Різдво святкують Українська, Грузинська, Російська, Єрусалимська і Сербська православні церкви, афонські монастирі, що живуть за старим юліанським календарем, а також Українська грекокатолицька церква і частина протестантів східнослов’янських народів. Решта Помісних православних церков світу святкують Різдво Христове, як і католики, в ніч з 24го на 25 грудня.
Нещодавно на сайті Верховної Ради з’явився законопроект, яким пропонується визнати 25 грудня вихідним днем в Україні.
Авторами цього документа є 24 депутати від різних фракцій.
Зокрема, законопроектом пропонується внести до Кодексу законів про працю щодо святкових і неробочих днів такий пункт: «25 грудня і 7 січня — Різдво Христове».
У пояснювальній записці до проекту закону сказано, що в Україні налічується «близько 11000 релігійних католицьких і протестантських громад, що становить близько 30% від усіх релігійних організацій України, які святкують Різдво Христове за григоріанським календарем, тобто 25 грудня».
Важливо також зазначити, що святкування Різдва за юліанським календарем викликає в українських православних певну незручність — улюблене багатьма свято Новий рік припадає саме на період Різдвяного посту, коли віруючим належить обмежувати себе в їжі, алкоголі й веселощах.
На даний момент законопроект передано на розгляд Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Утім, у реалії, не чекаючи прийняття закону, жителі України вже давно звикли відзначати Різдво Христове і з католиками, і з православними. Адже головне — не дата, а подія. І тільки українці мають таку унікальну можливість — відзначати свято двічі. А якщо для цього буде запроваджено ще й додатковий вихідний, то хто ж відмовиться?

Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ, Укрінформ

 

НА­ПЕ­РЕ­ДО­ДНІ КА­ТО­ЛИЦЬ­КО­ГО РІЗД­ВА УКРАЇ­НУ ТА ПО­ЛЬЩУ З’ЄД­НАЄ ПО­ЇЗД

У рам­ках збли­жен­ня Ук­раї­ни з кра­їна­ми ЄС не­за­ба­ром бу­де впро­ва­дже­но рух елек­тро­по­їз­да «Ін­тер­сі­ті+» «Ки­їв — Львів — Пе­ре­мишль (РП)».
Пер­ший рейс елек­тро­по­їз­да «Ін­тер­сі­ті+» очі­кує­ть­ся на­пе­ре­до­дні ка­то­лиць­ко­го Різд­ва. В рам­ках під­го­тов­ки до за­по­чат­ку­ван­ня кур­су­ван­ня швид­кіс­но­го по­їз­да спів­ро­біт­ни­ки Львів­сько­го при­кор­дон­но­го за­го­ну спіль­но з мит­ни­ка­ми про­ве­ли тес­ту­ван­ня про­ве­ден­ня при­кор­дон­но-мит­но­го кон­тро­лю.
Під час ру­ху по­їз­да на шля­ху від стан­ції «Львів» до стан­ції «Мос­ти­ська-2» та у зво­ро­тно­му на­прям­ку при­кор­дон­ни­ки з ви­ко­рис­тан­ням пе­ре­нос­них при­ла­дів пас­порт­но­го кон­тро­лю здійс­ни­ли кон­троль ли­ше бри­га­ди по­їз­да, без па­са­жи­рів. Бу­ли про­тес­то­ва­ні мож­ли­во­сті здійс­нен­ня при­кор­дон­но­го кон­тро­лю під час ру­ху елек­тро­по­їз­да та вста­нов­ле­но хро­но­мет­раж ча­су, який не­об­хід­ний для здійс­нен­ня оформ­лен­ня па­са­жи­рів та ог­ля­ду ва­го­нів, а та­кож озна­йом­лен­ня з конс­трук­тив­ни­ми осо­бли­вос­тя­ми елек­тро­по­їз­да.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».