Духовність
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Недiля Березень 24, 2019

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 23 Грудень 2016 13:53

В який же день слід відзначати Різдво Спасителя?

Rate this item
(0 votes)

Свя­то Різд­ва Хрис­то­во­го пра­во­слав­ні і ка­то­ли­ки від­зна­ча­ють у різ­ні да­ти. Ба­га­тьох ці­ка­вить за­пи­тан­ня: а ко­ли ж на­справ­ді на­ро­див­ся Хрис­тос — 25 груд­ня чи 7 січ­ня?

Насправді дата народження Спасителя світу достовірно невідома. Марно шукати відповідь на це запитання у Святому Письмі — там ви не знайдете ні дня, ні навіть точного року, коли відбулася ця знаменна подія. Існує думка, що Христос узагалі народився не взимку, а восени — на свято Суккот — саме тоді, вважають багато істориків, був проведений перепис населення в Іудеї, описаний в Євангелії.

А незнання точної дати народження Ісуса Христа пов’язане з тим, що в тогочасній іудейській традиції їй не надавали особливого значення. Також не було прийнято щорічно галасливо відзначати дні народження так, як це робиться сьогодні.
Не існувало такої традиції серед віруючих і в перші століття християнства, коли послідовниками Месії були переважно представники єврейської діаспори, що проживали на теренах Римської імперії. Саме через них християнство поширилося в країнах Європи.
Лише після того, як громади віруючих поповнилися язичниками (особливо в період правління імператора Константина) — греками, римлянами та іншими народами, під впливом їхніх звичаїв було розпочато святкування Різдва Христового. Офіційне ж рішення про святкування події 25 грудня було прийнято тільки на Третьому Всесвітньому Ефеському церковному соборі в 431 році.
Чому православні в Україні святкують Різдво 7 січня, а не 25 грудня? Це сталося через зміну календаря. У 1582 році Папою Римським Григорієм XIII був введений новий — григоріанський календар, який отримав назву «новий стиль». Старий юліанський календар стали називати старим стилем. Різниця між новим і старим стилями кожні сто років збільшується на 1 день і сьогодні становить 13 діб.
У той час як у Європі з’явився новий григоріанський календар, у Російській імперії, до складу якої входила й Україна, продовжували користуватися юліанським. Коли в 1918 році влада ввела григоріанський календар у Радянському Союзі, Православна церква такого рішення не схвалила.
Таким чином, більшість церков світу живуть за григоріанським календарем і відзначають свято Різдва Христового в ніч на 25 грудня. В ніч з 6го на 7 січня Різдво святкують Українська, Грузинська, Російська, Єрусалимська і Сербська православні церкви, афонські монастирі, що живуть за старим юліанським календарем, а також Українська грекокатолицька церква і частина протестантів східнослов’янських народів. Решта Помісних православних церков світу святкують Різдво Христове, як і католики, в ніч з 24го на 25 грудня.
Нещодавно на сайті Верховної Ради з’явився законопроект, яким пропонується визнати 25 грудня вихідним днем в Україні.
Авторами цього документа є 24 депутати від різних фракцій.
Зокрема, законопроектом пропонується внести до Кодексу законів про працю щодо святкових і неробочих днів такий пункт: «25 грудня і 7 січня — Різдво Христове».
У пояснювальній записці до проекту закону сказано, що в Україні налічується «близько 11000 релігійних католицьких і протестантських громад, що становить близько 30% від усіх релігійних організацій України, які святкують Різдво Христове за григоріанським календарем, тобто 25 грудня».
Важливо також зазначити, що святкування Різдва за юліанським календарем викликає в українських православних певну незручність — улюблене багатьма свято Новий рік припадає саме на період Різдвяного посту, коли віруючим належить обмежувати себе в їжі, алкоголі й веселощах.
На даний момент законопроект передано на розгляд Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Утім, у реалії, не чекаючи прийняття закону, жителі України вже давно звикли відзначати Різдво Христове і з католиками, і з православними. Адже головне — не дата, а подія. І тільки українці мають таку унікальну можливість — відзначати свято двічі. А якщо для цього буде запроваджено ще й додатковий вихідний, то хто ж відмовиться?

Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ, Укрінформ

 

НА­ПЕ­РЕ­ДО­ДНІ КА­ТО­ЛИЦЬ­КО­ГО РІЗД­ВА УКРАЇ­НУ ТА ПО­ЛЬЩУ З’ЄД­НАЄ ПО­ЇЗД

У рам­ках збли­жен­ня Ук­раї­ни з кра­їна­ми ЄС не­за­ба­ром бу­де впро­ва­дже­но рух елек­тро­по­їз­да «Ін­тер­сі­ті+» «Ки­їв — Львів — Пе­ре­мишль (РП)».
Пер­ший рейс елек­тро­по­їз­да «Ін­тер­сі­ті+» очі­кує­ть­ся на­пе­ре­до­дні ка­то­лиць­ко­го Різд­ва. В рам­ках під­го­тов­ки до за­по­чат­ку­ван­ня кур­су­ван­ня швид­кіс­но­го по­їз­да спів­ро­біт­ни­ки Львів­сько­го при­кор­дон­но­го за­го­ну спіль­но з мит­ни­ка­ми про­ве­ли тес­ту­ван­ня про­ве­ден­ня при­кор­дон­но-мит­но­го кон­тро­лю.
Під час ру­ху по­їз­да на шля­ху від стан­ції «Львів» до стан­ції «Мос­ти­ська-2» та у зво­ро­тно­му на­прям­ку при­кор­дон­ни­ки з ви­ко­рис­тан­ням пе­ре­нос­них при­ла­дів пас­порт­но­го кон­тро­лю здійс­ни­ли кон­троль ли­ше бри­га­ди по­їз­да, без па­са­жи­рів. Бу­ли про­тес­то­ва­ні мож­ли­во­сті здійс­нен­ня при­кор­дон­но­го кон­тро­лю під час ру­ху елек­тро­по­їз­да та вста­нов­ле­но хро­но­мет­раж ча­су, який не­об­хід­ний для здійс­нен­ня оформ­лен­ня па­са­жи­рів та ог­ля­ду ва­го­нів, а та­кож озна­йом­лен­ня з конс­трук­тив­ни­ми осо­бли­вос­тя­ми елек­тро­по­їз­да.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».