Ще одна виставка — «Стоп-кадр, або Життя в Опереті» — дозволила всім присутнім вкотре пережити найяскравіші моменти з життя театру впродовж останніх п’яти років.
Але найбільше позитивних емоцій глядачі отримали, звичайно ж, під час святкового концерту. У першому відділенні були представлені сцени з найвідоміших у світі оперет: «Сільва», «Маріца», «Баядера», «Містер Ікс» та «Фіалка Монмартру» І. Кальмана; «Весела вдова» і «Джудітта» Ф. Легара; «Орфей у пеклі» Ж. Оффенбаха; «Летюча миша» і «Циганський барон» Й. Штрауса та мюзиклів «Різдвяна ніч» І. Поклада, «Звуки музики» Р. Роджерса, «Кордебалет» М. Хемліша, «Знедолені» К.-М. Шенберга. Музичне дійство гармонійно доповнили масштабні декорації, виконані у стилі римської колонади. Масивні, на перший погляд, конструкції легко переміщувалися сценою.
Пролунали привітання від Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, Київського міського голови, Української православної церкви Київського патріархату. Чимало працівників театру отримали різноманітні відзнаки та нагороди. Зокрема, почесне звання «Народний артист України» отримали солісти-вокалісти Людмила Бєльська, Ірина Лапіна та Сергій Бондаренко, а почесного звання «Заслужений артист України» удостоєні солістки-вокалістки Галина Грегорчак, Ася Середа-Голдун та артистка балету Юлія Ільченко.
У другому відділенні театр поступився місцем для привітання колегам з інших театральних колективів. Зокрема, вони прозвучали від давніх друзів Національної оперети, з якими було реалізовано чимало спільних міжнародних проектів. Це театри Литви, Угорщини та німецької продюсерської компанії «Аполлон-театр». Колег по сцені з київських театрів та інших міст держави, які виявили бажання висловити свої теплі почуття, взагалі було важко порахувати. Особливо ж запам’яталися привітання Харківського театру музичної комедії та Чернівецького українського музично-драматичного театру.
«Театр формує духовно багату, гармонійну особистість. Мистецтво оперети до того формує ще й оптимістично налаштовану особистість. Зараз ми, вся наша країна, переживаємо складні часи. Якщо пригадаємо історію, то виявиться, що в 1944 році було відкрито Бібліотеку імені Лесі Українки, а в блокадному Ленінграді йшли вистави.
Близько 100 років тому киянка Софія Федорченко написала книгу «Люди на війні» і велику частину присвятила театру — його ролі в долі тих людей, які йшли на фронт. Вона писала, що солдати в окопах поверталися до побаченого на сцені, і це допомагало їм жити. Ми теж мусимо жити, мусимо творити і вірити. Я прошу, щоб українська влада вірила українським митцям, а український народ вірив українській владі. Ми — разом. Слава Україні!», — з такими словами звернувся до всіх присутніх у залі художній керівник Національної оперети, заслужений діяч мистецтв України Богдан Струтинський.
Напевне, чимало шанувальників театрального мистецтва запам’ятають цей день, як один із найкращих у своєму житті, а попереду на них чекає ще безліч сюрпризів від юного у вісімдесят років театру.
Едуард ОВЧАРЕНКО