Натомість Мадуро не погоджується і хоче прискорених парламентських виборів, тобто заміни єдиної, опанованої опозицією інституції, яку він не контролює після повної ліквідації розподілу влади.
Гуайдо, який 23 січня оголосив себе тимчасовим президентом і якого легітимним лідером вважають уже понад 50 держав, добре знає, що нескінченні розмови про ніщо зруйнують його репутацію.
Однак сторони розмовляють, щоб показати, що опозиція діє мирними засобами і не виключає домовленостей з урядом Мадуро, оскільки цього вимагає міжнародна спільнота, у тому числі ЄС і країни Латинської Америки.
Мадуро у країні майже ніхто не підтримує, крім армії і спецслужб, за кордоном він може розраховувати на Китай, Росію і Кубу. Однак він не може бути впевненим, що лояльність армії триватиме вічно і недавно відновив чистки, арештовуючи справжніх чи уявних змовників.
Останніми роками через бідність із країни втекли близько 4 мільйона осіб. За даними FAO, понад 21% із 32 мільйонів венесуельців голодують або недоїдають.
Петро ПЕТРІВ
