Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Липень 06, 2022

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 20 Червень 2014 03:00

«Аль-каїда» наступає на Ірак

Rate this item
(0 votes)

Після завершення на початку 2014-го процесу виведення американських військ із території Іраку ця країна не могла похвалитися миром, безпекою і стабільністю. Там триває громадянська війна між різними етнічними та релігійними групами: шиїтською більшістю, сунітською меншістю та курдами. Причому цікаво, що курди також суніти, але вони мають не стільки релігійну, скільки етнічну ідентичність і фактично вже створили власну напівнезалежну державу на Півночі Іраку. 

Певне заспокоєння ситуації в Іраку спостерігалося з весни 2011 року, коли найбільш радикальні ісламістські угруповання відбули на війну до сусідньої Сирії. Утім, помітні військові успіхи урядової армії Башара Асада змусили чимало загонів, союзних «Аль-Каїді», відступити до Іраку. Тут вони перегрупувалися і вирішили відвоювати собі власну ісламістську державу на території Іраку. Тим паче що сирійські надра набагато бідніші за іракські. Адже на території провінції Кіркук можна розжитися чималими нафтовими багатствами.


Другий тиждень навколо Кіркука та Мосула — головних нафтовидобувних центрів Іраку — йдуть запеклі бойові дії. Прем’єр-міністр Іраку Нурі аль-Малікі закликав до введення надзвичайного стану у відповідь на захоплення ісламістами з угруповання «Ісламська держава Іраку і Леванту» нафтоносного міста Мосула.
Тим часом іракська армія залишила свої позиції на кордоні із Сирією, відкривши його для відступу ісламістів із цієї країни. Просування бойовиків у напрямку Кіркука поки що зупинили курдські воєнізовані формування. Проте активність ісламістів фактично випустила дух міжетнічної війни за нафтоносні райони Іраку. Західні нафтові корпорації, які донедавна контролювали цей район, звинуватили американські спецслужби у тому, що вони проґавили ризики від наступу загонів ісламістів, вишколених трьома роками війни на території Сирії.
Різке загострення становища в Іраку має серйозні стратегічні наслідки для всього Близького Сходу. Насамперед вони стосуються самого Іраку. Іракський прем’єр-міністр Нурі аль-Малікі, чия партія у квітні виграла вибори до іракського парламенту, не спромігся сформувати дієздатний уряд. Тепер аль-Малікі намагається скористатися ситуацією, аби консолідувати навколо себе як сунітів, так і шиїтів, які однаково невдоволені надмірною військово-політичною активністю орієнтованих на Саудівську Аравію радикальних ісламістів. Цей спільний ворог на певний час може вгамувати сепаратистські настрої серед іракських курдів.
Але не варто перебільшувати ступінь консолідації нинішньої внутрішньополітичної коаліції запеклих ворогів у Іраку, оскільки кожна з потенційних союзних сторін тримає кинджал за спиною на «союзників», позаяк має власне уявлення про найближче майбутнє Іраку. Тож вимушена протидія ісламістам навряд чи остаточно замирить ворогуючі іракські етнічні та релігійні громади. До того ж і ісламісти розуміють цю загрозу для себе і дуже вдало провокаційними терористичними актами у різних районах Багдада, де мешкають переважно суніти і шиїти, провокують ворожнечу і продовжують наступ.
Із регіональних потуг найбільше програють від такого розвитку подій Іран і Туреччина. Керівництво Ірану навіть офіційно запропонувало Нурі аль-Малікі військово-технічну допомогу у боротьбі проти ісламських радикалів. Що й зрозуміло, бо за їхніми плечима стоїть давній регіональний ворог Ірану — Саудівська Аравія. Правда, іракський уряд дуже обережно поставився до такої пропозиції Ірану, пам’ятаючи про зв’язки з Тегераном іракських шиїтів.
Ще більш знервовано на ситуацію в Іраку відреагувала Туреччина. Це не дивно, бо під час захоплення ісламістами Мосула там погрожували життям співробітникам турецького консульства. Туреччина була вимушена навіть звернутися до США та НАТО з вимогою військової допомоги. Однак президент США Барак Обама заперечив можливість направлення до Іраку великого угруповання американських військ і відразу наразився на різку критику від республіканців.
Зокрема, сенатор Джон Маккейн заявив, що республіканці завоювали Ірак, а демократи його втратили. Тож імовірні невдачі центрального іракського уряду у протистоянні з ісламістами можуть відгукнутися демократам уже у листопаді поточного року на виборах до Конгресу.
Безпосереднім наслідком бойових дій у нафтовидобувних районах Іраку стало зростання цін на нафту на світовому ринку. Бумерангом це б’є по політиці Заходу, спрямованій на мінімізацію цін на нафту і газ із метою нанесення максимальних економічних збитків Росії. Але поки що попри зусилля Саудівської Аравії щодо демпінгу на ринку нафти ціни на чорне золото неухильно зростають.
Ще однією неприємністю є той факт, що ісламісти отримали у захоплених банках Мосула серйозні фінансові кошти, яких, на превеликий жаль, вистачить на багато терористичних операцій по всьому світу. 

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».