Футбол[col=130]
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Грудень 02, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 21 Червень 2019 10:58

Cтарі гріхи Платіні

Rate this item
(0 votes)

Колишній президент УЄФА і легендарний футболіст знову в кримінальних новинах.

У Франції поліція затримала колишнього президента УЄФА Мішеля Платіні — він є фігурантом справи про корупційні зв’язки між оточенням колишнього президента Ніколя Саркозі і керівництвом Катару. Передбачається, що ці зв’язки могли вплинути на надання Катару права провести чемпіонат світу з футболу 2022 року.
Мішель Платіні після кількох годин допиту був звільнений з-під варти і залишив приміщення антикорупційного управління судової поліції (OCLCIFF) у французькому Нантері (Hauts-de-Seine). Про це повідомляє AFP.

«Екс-керівник УЄФА Мішель Платіні був звільнений з-під варти в середу після кількагодинного допиту у зв’язку з розслідуванням кримінальної справи про присвоєння Катару права проведення чемпіонату світу 2022 року.
Легендарний французький футболіст, який очолював керівний орган європейського футболу з 2007-го по 2015 рік, був затриманий у вівторок французькою антикорупційною поліцією, яка розслідувала ймовірну корупцію в голосуванні 2010 року на користь багатої газової держави Перської затоки», — йдеться в повідомленні.
Зазначається також, що Мішель Платіні заперечував правопорушення, а його представники заявили, що факти справи були «невідомі йому». Вранці в середу, 19 червня, його адвокат Вільям Бурдон сказав, що Платіні був звільнений без пред’явлення звинувачення.
Нагадаємо, у грудні 2010 року Катар був обраний місцем проведення чемпіонату світу-2022 з футболу. Після цього ряд футбольних чиновників звинуватили представників Катару в підкупі голосів. Однак розслідування Міжнародної федерації футболу (ФІФА) не виявило фактів підкупу.
Розслідування, яким займається Національна фінансова прокуратура, почалося ще в 2016 році. Його проводять за статтями про приватну корупцію, злочинну змову і торгівлю впливом. У грудні 2017 року Платіні вперше допитали — тоді в статусі свідка.
Разом із Платіні була затримана радниця Саркозі Софі Діон. Крім того, допитали політика Клода Геана, який займав посаду голови президентської адміністрації і міністра внутрішніх справ під час президентства Саркозі. Геан залишається на волі.
А тепер про головні моменти, які цікавлять французьку прокуратуру. У листопаді 2010 року в Єлисейському палаці відбувся обід, на якому були присутні Саркозі, Платіні та катарські шейхи і міністри. Голосування на виборах країни — господині ЧС-2022 відбулося через тиждень, на ньому Платіні як представник Франції віддав голос за Катар.
Раніше Платіні стверджував, що прийняв це рішення ще до зустрічі в Парижі. У 2014 році газета The Telegraph писала, що протягом кількох місяців перед голосуванням Платіні провів від 30 до 50 зустрічей із катарськими функціонерами.
У 2011 році фонд Qatar Sports Investments купив футбольний клуб «Парі Сен-Жермен» у американського інвестфонду Colony Capital, який володів ним з 2006 року. Як зазначає Le Monde, керівник європейського відділення Colony Capital Себастьєн Базін — близький друг Ніколя Саркозі.
У 2019 році інша компанія Базіна — Accor Hotel Group — стала генеральним спонсором «ПСЖ», уклавши трирічний контракт більш ніж на 150 мільйонів євро.
У 2012 році у Франції запустили спортивний кабельний телеканал beIN Sports — це «дочка» «Аль-Джазіри», що належить владі Катару. Уже в першому сезоні мовлення beIN Sports отримав права на показ Ліги чемпіонів у Франції, а також права на трансляцію матчів чемпіонату Франції в інших країнах.
У листопаді 2018 року сайт Football Leaks, що спеціалізується на публікації конфіденційних документів, писав, що Саркозі обіцяв владі Катару перемогу в голосуванні за ЧС-2022 в обмін на запуск beIN Sports, а також вкладення коштів у «ПСЖ».
У недавньому розслідуванні The Sunday Times стверджувалося, що на початку 2010-х років влада Катару уклала з ФІФА контракти на загальну суму у 880 мільйонів доларів; 100 мільйонів із цієї суми були прямо прописані як бонус ФІФА в разі перемоги Катару в голосуванні за ЧС-2022.
За даними Le Monde, французька прокуратура має намір допитати з цього епізоду колишнього главу ФІФА швейцарця Зеппа Блаттера. Він стверджував, що саме вплив Франції, яка схилила на свій бік ще три країни, призвів до підсумкової перемоги Катару над США (14 голосів проти восьми).
Голосування, за підсумками якого Катар отримав право прийняти ЧС-2022, відбулося на засіданні виконкому ФІФА в грудні 2010 року. Тоді ж країною — господаркою ЧС-2018 обрали Росію. Підсумки засідання майже відразу ж викликали підозри в корупції.
У першу чергу вони стосувалися Катару — країни без футбольних традицій і зі спекотним кліматом, що не відповідає умовам для проведення матчів чемпіонату влітку. Уже через кілька місяців у The Sunday Times вийшло розслідування, в якому говорилося про купівлю Катаром голосів африканських федерацій.
У 2012 році комісія ФІФА з етики під керівництвом американського адвоката Майкла Гарсії почала розслідування. Два роки по тому Федерація оголосила про те, що порушень при виборі країн — господарок ЧС-2018 і ЧС-2022 не виявлено, і опублікувала коротку цитату з доповіді, підготовленої за підсумками розслідування. Звіт цілком, незважаючи на вимоги Гарсії, ФІФА довгий час відмовлялася публікувати, це зробили лише в 2017 році.
Попри відсутність прямих доказів підкупу доповідь Гарсії призвела до розслідування корупції у ФІФА, яке почали правоохоронні органи Швейцарії і США. У 2015 році десяткам футбольних функціонерів пред’явили звинувачення, багатьох із них заарештували і згодом відсторонили від футболу. Блаттер і Платіні, проти яких не висували прямих звинувачень, згодом вимушено залишили посади президентів ФІФА і УЄФА.

За матеріалами іноземних ЗМІ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».