Аби не допустити колапсу в системі ЖКГ, влада була змушена підвищити ціну на газ для населення, а заодно на гаряче водопостачання та опалення. Проте повну ціну платитимуть тільки заможні українці — уряд розробив масштабну програму надання субсидій і компенсацій для різних категорій населення. Передбачається, що допомогу від держави отримуватиме третина українців.
«Ми запроваджуємо амбіційну програму підтримки малозабезпечених верств населення, — сказав Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. — Загальна кількість домогосподарств, яка потрапляє під нашу програму соціальної допомоги, збільшується з 1,4 млн до 4,5 млн. Кожна малозабезпечена сім’я додатково отримуватиме на покриття вартості житлово-комунальних послуг до 500 грн. Уряд ухвалив відповідне рішення».
По-перше, продовжує діяти механізм субсидій. На них можуть розраховувати сім’ї з непрацездатними членами, чиї комунальні платежі перевищують 10% середньомісячного доходу. Отримують субсидії і родини, що складаються з працездатних громадян, але чиї платежі за комуналку з’їдають понад 15% родинного бюджету. У зв’язку з підвищенням тарифів на газ і тепло кількість сімей, які отримують субсидії, збільшиться на 185 тис. і становитиме приблизно 1 млн, підрахували в Міністерстві соціальної політики.
По-друге, окрім субсидій, уряд запроваджує для населення компенсацію додаткових витрат на оплату комунальних послуг. 5 квітня Кабмін прийняв постанову № 83, якою затверджено порядок призначення такої допомоги.
Компенсацію надаватимуть, якщо середньомісячний сукупний дохід родини за попередні шість місяців не перевищував прожиткового мінімуму — 1032–1286 грн на людину (визначається відповідно до належності члена сім’ї до основних соціальних і демографічних груп). Для таких сімей фактична вартість комунальних послуг не зміниться — вони платитимуть стільки, як і раніше.
Варто зазначити, що в деяких випадках виплату компенсації можуть припинити. Це станеться, якщо ви подали недостовірні відомості про доходи сім’ї або про її кількісний склад. Така ж доля спіткає тих, хто взагалі не платить за комунальні послуги. Поважними причинами можуть бути тільки затримки з виплатою зарплати або пенсії, причому підтверджені документально. Безпідставно одержані кошти доведеться повернути державі.
Новий порядок нарахування компенсацій почне діяти з 1 липня 2014 р. На цей вид держдопомоги в бюджеті передбачено близько 2 млрд грн.
«Ми знайшли ці гроші, — наголосив Арсеній Яценюк. — У результаті 30% українців не відчують підвищення цін на енергоносії та комунальні послуги, хоча Росія безпрецедентно підняла ціну на газ. Їй не вдасться підірвати соціальну стабільність в Україні».
Основний тягар підвищення ціни на газ, що відбулося з 1 травня, ліг на власників великих особняків, які споживають багато блакитного палива. Це той випадок, коли тариф зростає разом із кількістю спожитого газу. Для домогосподарств, які споживають до 2,5 тис. куб. м, ціна становить 1197 грн, хто споживає до 6 тис. куб. м — 1965 грн, а хто більше 6 тис. — 4011 грн за тис. куб. м.
Цікаво, що в Росії, звідки ми отримуємо газ, населення платить за блакитне паливо більше, ніж українці, — 128 дол. за 1 тис. куб. м. Ціни на газ там теж зростають; згодом планується довести їх до рівня світових — при цьому ніяких пільг при оплаті для малозабезпечених, як в Україні, федеральний закон не передбачає.

Чо­му зрос­та­ють та­ри­фи?
Перегляд тарифів на житлово-комунальні послуги та приведення їх до економічно обгрунтованого рівня є об’єктивною необхідністю для відповідальної влади. Зросла не тільки вартість енергоносіїв, значно подорожчали матеріально-технічні ресурси, збільшився рівень мінімальної заробітної плати у сфері ЖКГ. За словами комунальників, вони змушені працювати зі збитками, рятуючись лише кредитами. Проте віддавати позики підприємства не мають змоги. Про заміну зношених мереж годі й думати. Як повідомила прес-служба Мінрегіону, за підсумками чотирьох місяців роботи 2014 року збитки галузі сягнули 3 млрд грн, кредиторська заборгованість — 23,43 млрд.
Нині тарифи відшкодовують фактичну собівартість послуг у середньому на 78%. Зокрема, послуг із теплопостачання — на 70%, з водопостачання — 72, з водовідведення — 79, з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій — 92%. Тож зростання тарифів дасть змогу підприємствам ЖКГ передусім не піти на дно й надалі надавати послуги населенню. Значно занижені тарифи, що штучно утримувалися протягом останніх років, призвели до занепаду галузі й критичного руйнування мереж. Про поліпшення якості житлово-комунальних послуг навіть не йшлося.
Хай би якою була потреба у підвищенні тарифів, але органи місцевого самоврядування мають виважено ставитися до такого чутливого питання: підвищення мусить бути обґрунтованим і не призводити до негативних соціально-економічних наслідків.
Важливо провести широку інформаційно-роз’яснювальну кампанію, щоб люди не плутали житлові субсидії, які надаються державою вже понад 15 років, і компенсації, що паралельно почнуть діяти з 1 липня.
Якщо при призначенні житлової субсидії враховується майновий стан сім’ї, то у випадку з компенсацією до уваги береться лише показник користування загальною площею житла та норми споживання комунальних послуг. Компенсацію призначають згідно із середніми обсягами споживання послуг за попередній період і не перераховують відповідно до фактично спожитих обсягів послуг.
Проте економити мають усі — і індивідуальні споживачі, і промислові гіганти. Водночас із запровадженням компенсацій для громадян Кабмін ухвалив рішення стимулювати енергоефективність у промисловості: Україна спалює найбільше у світі енергоносіїв для виробництва одиниці товару. Навіть багата на газ Росія має економнішу промисловість.
На зменшення споживання енергоресурсів спрямована Програма модернізації галузі ЖКГ. Головне тут — знайти ефективного власника і дати йому в руки дієві інструменти. Це один зі складників реформи місцевого самоврядування, яку готує Кабмін, орієнтуючись на успішний досвід країн Європейського Союзу. Перший із напрацьованих урядом законів уже ухвалено — «Про співробітництво територіальних громад». Документ передбачає об’єднання територіальними громадами бюджетних ресурсів і створення власних підприємств для задоволення комунальних потреб.

Ва­ле­рій ІЛЬ­ЧЕН­КО