Наприклад, особа похилого віку одержує 1130 грн мінімальної пенсії. Вартість житловокомунальних послуг за однокімнатну квартиру в Києві — близько 2240 грн. Оформивши субсидію, особа з пенсії платитиме в межах 50–60 грн, а решту витрат гаситиме держава.
Тепер уявімо, що ми монетизували субсидії й віддали людині живі кошти. Не факт, що із 1130 грн пенсіонер візьме гривень 60, додасть туди 2000, які дає держава, і заплатить за комунальні послуги. Тим більш, коли є інші пріоритетні потреби, наприклад, ліки. Куди підуть ці гроші? Питання риторичне.
Апологети монетизації субсидій дорікають, мовляв, субсидії прямо з бюджету ідуть до виробників послуг, які потім на умовах взаємозаліків розраховуються за газ із монополістом — ПАТ «Нафтогаз України».
Міністр вважає, що за умови монетизації в цьому сенсі нічого не зміниться — ці гроші, тільки вже кожен особисто, знову віддасть виробникам. Різниця лише в тому, що банк заробить на цій операції. До того ж відкрити 9 млн рахунків (саме стільки уряд передбачає домогосподарств — гіпотетичних одержувачів субсидій), примусивши людей стояти в чергах, викличе нову хвилю збурення.
Відомо, що Кабмін на оплату субсидій запланував виділити 40 млрд грн.
Посадовець стверджує, що ці сорок мільярдів потрібно забезпечити живими грошима, а наразі 80% розрахунків — клірингові. Живих коштів немає. Що людині робити? Навіть, якщо розв’язати й цю проблему, вчасно переказавши їх на рахунок, потрібно зняти ці гроші й заплатити тому самому виробнику. Те саме зараз робить управління соцзахисту, тільки воно це робить єдиною платіжкою.
Заклики монетизувати субсидії — це популізм і демагогія. Якщо буде три мільйони субсидіантів, а не дев’ять, як сьогодні, буде сенс монетизувати субсидії. Щодо монетизації залишку, то в поточному році цього не зробили, тому що були завищені соціальні нормативи.
Два роки тому на опалення 1 м2 виділялося 11 м3 газу, потім знизили до 7. Минулої зими всі відкривали кватирки, тому що газовики для того, щоб люди не знижували споживання газу, всіх лякали: якщо ви не використаєте 700 м3, з вас субсидію знімуть. Люди вірили.
На наступний опалювальний сезон ми знизили цю цифру до 5,5 м3 (за підрахунками, споживання минулої зими було 5,3 м3). Порівняємо 11 і 5,5 м3: рівно у два рази знизилися соціальні нормативи. Якби ми цього не зробили й монетизували той залишок, то 11 млрд грн, що їх дали як субсидії за неспожитий газ, просто подарували людям.
Наразі ми маємо вийти на середній норматив. Поки що чіткої межі споживання житловокомунальних послуг не визначено.