За неофіційною статистикою, у 1986 році померло понад 10 тисяч осіб, які зазнали ураження радіонуклідами.
Чому сталась аварія на 4-му енергоблоці? Хто винен? Версій того, що сталось, і по сьогоднішній день існує чимало. Оприлюднимо офіційну, яку, до речі, підтверджують і відомі вчені в галузі ядерної енергетики, а також колишні правоохоронці, котрі тоді проводили розслідування.
Увечері 25 квітня 1986 року група інженерів почала проводити на 4-му реакторі технічний експеримент, під час якого потужність реактора була знижена на 7% від норми, а контрольні пристрої — відключені. Робота реактора стала нестабільною і неконтрольованою, а спроба відновити стандартний режим його роботи — запізнілою. Тому і сталися вибухи.
Вони були не ядерними, а хімічними і сталися внаслідок перегрівання реактора. А також накопичення великої кількості газів, що з’явилися під час неконтрольованої реакції. Було зруйновано сталеву і свинцеву обшивку реактора, а в повітря здійнялося понад 60 тонн радіоактивних матеріалів.
Лише через три тижні вдалось ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію, і цим самим запобігти подальшому забрудненню ґрунту. З території в радіусі 30 км від місця аварії евакуювали більше 100 тисяч людей.
Через традиційну в СРСР секретність від громадян приховувалась інформація про дійсні масштаби катастрофи і в найбільш постраждалих областях України, Білорусії та Росії в перші дні після аварії не здійснювалися жодні заходи щодо захисту населення від радіації.
Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986 року четвертий реактор АЕС накрили спеціальним саркофагом, збудованим руками солдатів та офіцерів Радянської армії.
У 2000-му році був зупинений останній із діючих реакторів, 3-й, і Чорнобильська АЕС повністю припинила роботу. Сьогодні над цим реактором споруджується нове укриття, яке повинно надійно убезпечити від проникнення в атмосферу радіації. Як мінімум на 100 років. За цей час учені сподіваються розробити механізм вилучення з його черева ядерного палива і захоронити його у спеціальному сховищі.
Сергій ЗЯТЬЄВ
