Наскільки важливий цей крок для нашої охорони здоров’я? Наскільки поширений розсіяний склероз в Україні? Як борються медики із цією недугою? Про це ми розпитали фахівця — лікаряневропатолога Галину Сергіївну ГОЛИК.

— Це досить поширене, проте не до кінця вивчене захворювання. У світі понад 2 мільйони людей страждають на цю недугу, у нас в Україні хворих близько 20 тисяч. При розсіяному склерозі імунна система повністю знищує захисну оболонку, яка захищає нерви, — мієлінову оболонку. Внаслідок цього руйнується взаємозв’язок між мозком та іншими частинами тіла. У підсумку запускається незворотний процес, через який пошкоджуються нерви.
— Чим небезпечний розсіяний склероз?
— Останнім часом медики фіксують збільшення кількості випадків недуги. Розсіяний склероз або множинний склероз входить у трійку найпоширеніших захворювань у світі. У групі ризику — молоді люди у віці від 18 до 40 років. Зокрема, жінки, які вдвічі частіше страждають на розсіяний склероз. Чим старша людина, тим меншим є ризик виникнення цієї хвороби.
— Які ж симптоми розсіяного склерозу?
— Симптоми і ознаки розсіяного склерозу залежать від визначення місця пошкодження нервових волокон. На ранніх стадіях виникнення хвороби симптоми можуть бути непомітними, оскільки вони зазвичай не викликають занепокоєння.
Основні симптоми на ранніх стадіях: занепад сил на основі депресії або стресів; домашні та робочі справи здаються складними у виконанні; незначне зниження інтелектуальної активності; сильна втома. Медики також радять звернути увагу на втрату чутливості.
Варто пам’ятати, що на початкових стадіях симптоми розсіяного склерозу відчуваються фізично. Наприклад, це можуть бути мурашки або поколювання у кінцівках, розлади зору або порушення роботи вестибулярного апарата.
Однак якщо людина на початкових етапах хвороби відчуває себе добре, то при розвитку розсіяного склерозу симптоми стають гостро вираженими. Виникають — різке зниження рухової активності; невиразна, нечленороздільна мова; зниження рефлекторної діяльності; біль і ломота у тілі; порушення роботи сечостатевої системи; падіння зору, двоїння або розмитість; імпотенція у чоловіків; підвищена стомлюваність; порушення координації; оніміння по всьому тілу; зниження чутливості.
У важких випадках хворі з таким діагнозом можуть утратити можливість говорити і ходити.
— Які бувають ускладнення розсіяного склерозу?
— У деяких випадках, крім перелічених вище симптомів, у хворих можуть з’являтися такі ускладнення, як параліч, переважно ніг, судоми або м’язова ригідність (підвищений тонус м’язів), епілепсія (судомні напади), проблеми із сечовим міхуром, кишечником або сексуальною функцією, зміни розумової працездатності.
— А які причини розвитку хвороби?
— Незважаючи на численні медичні дослідження, лікарі досі не можуть дати відповідь на запитання, чому виникає розсіяний склероз.
Фахівці виділяють три групи причин, які часто призводять до розвитку цього захворювання: генетичні — хоча недуга не є генетичним захворюванням, проте при певному поєднанні генів ризик виникнення хвороби підвищується; зовнішні — погана екологія, географічне положення, підвищений радіаційний фон, вплив токсинів, перенесені травми і операції, інфекції й віруси і поведінкові — куріння, стреси, особливості харчування, значні розумові навантаження.
— Як проводиться діагностика розсіяного склерозу?
— Визначити розсіяний склероз зазвичай досить складно — ця патологія має багато спільного з іншими захворюваннями центральної нервової системи. Перш за все лікар оглядає і дізнається про симптоми. Попередньо діагноз можна поставити, якщо спостерігалося два або більше загострень.
Основним методом діагностики є магнітнорезонансна томографія, однак вона не дає точної відповіді про наявність патології (за відсутності інших досліджень). Також використовують метод викликаних потенціалів, при якому можна виміряти сигнали, які мозок під впливом імпульсу подає тілу. Аналіз спинномозкової рідини може свідчити про хронічне запалення у ЦНС.
— Як проводиться лікування захворювання?
— Сучасний підхід до терапії розсіяного склерозу включає симптоматичне лікування, лікування гострих рецидивів і прийом лікарських засобів, які модифікують перебіг захворювання. Симптоматичне лікування застосовують для полегшення симптомів та ускладнень, зумовлених захворюванням, таких як підвищена стомлюваність, спастичність (скутість м’язів), порушення ходи, слабкість тощо.
При рецидивах проводять лікування глюкокортикостероїдами у великих дозах. Ефективність такої пульстерапії більш висока, якщо її застосувати протягом перших двох тижнів після початку загострення. Лікування, спрямоване на зміну перебігу захворювання, включає імуномодулятори (бетаінтерферони, глатирамера ацетат), моноклональні антитіла (окрелізумаб, алемтузумаб, наталізумаб), аналоги сфінгозину (фінголімод), цитостатичні препарати. Призначають ці ліки, враховуючи особливості їхнього впливу на імунну систему, можливості розвитку побічних реакцій і зручність для тривалого використання.
— Що можна сказати про профілактику недуги?
— Лікарі радять вести здоровий спосіб життя, який передбачає чергування і розумний розподіл навантажень і відпочинку. Медики рекомендують відмовитися від шкідливих звичок — алкоголю і куріння.
Вторинна профілактика полягає у запобіганні загостренням захворювання. Лікарі ставлять перед собою завдання якомога довше утримувати хворого у стані ремісії. Для цього медики використовують препарати превентивної терапії — імуномодулятори, які запобігають активному розвитку розсіяного склерозу.