— Ма­ріє Ми­ро­нів­но, що та­ке синд­ром по­драз­не­но­го ки­шеч­ни­ку?
— Коли у кишковій стінці немає інфекції, запалення, коли він не уражений найпростішими або не заселений гельмінтами, вільний від пухлин і анатомічних аномалій, а людину періодично турбують розлади випорожнень та больовий синдром — це і є синдром подразненого кишечнику (СПК). Симптоми синдрому подразненого кишечнику також не супроводжуються жодними змінами аналізів крові та калу. Найбільш часто на цю патологію страждають люди після 20 років, а 40 відсотків хворих — віком 35–50 років.
— Чо­му ж ви­ни­кає синд­ром по­драз­не­но­го ки­шеч­ни­ку?
— Немає єдиної універсальної причини, через яку розвивається СПК. Помічено, що патологія виникає при підвищеній збудливості нервової системи на тлі хронічних стресів (тому частіше хворіють молоді люди та жінки). При цьому виникає замкнене коло, коли несприятливі емоції викликають подразнення кишечнику, а саме захворювання вганяє пацієнта в депресію, на тлі якої починають страждати інші органи і системи.
У деяких пацієнтів із СПК при обстеженні у психоневролога виявляються психопатії, неврози. Лікарі жартома називають СПК «синдром подразненої голови», оскільки, крім основних симптомів, часто зустрічаються й ознаки порушення вегетативної і центральної нервової системи.
Також серед причин розвитку синдрому виявлені розлади моторики кишечнику та порушення у передачі м’язам кишки нервових імпульсів, які змушують кишечник скорочуватися. При цьому будьяких порушень у кишковій стінці або у нервовому апараті кишки немає, а існує періодична розрегульованість скорочень і розслаблень. Спадкова схильність тут також має місце: синдром досить часто спостерігається у людей, чиї батьки мали подібні розлади.
— Які симп­то­ми й озна­ки СПК?
— За своїми проявами та симптомами синдром подразненого кишечнику мало чим відрізняється від типових кишкових розладів.
Розрізняють кілька його варіантів. Варіант, при якому серед симптомів на першому місці діарея (пронос). При цьому спостерігаються виражені позиви до випорожнення відразу після чи навіть під час їжі, причому така картина повторюється кілька разів на день. Більш типові для цього вранішні години і перша половина дня. Іноді рідкі випорожнення виникають при надто емоційному порушенні або переживанні, страхах, наприклад, іспити тощо.
Варіант із переважанням закрепів характеризується теж здуттям та болем по ходу товстої кишки, але вони супроводжуються затримкою випорожнення понад 3 доби. Біль може виникати у вигляді кишкової коліки або мати тривалий ниючий характер, який вщухає після випорожнення кишківника.
Варіант СПК, при якому виникає біль у животі і почергово закрепи і проноси — це третій різновид синдрому.
Отже, для синдрому подразненого кишечнику характерні наступні ознаки: колючі, ниючі або спастичні болі в животі, дискомфорт, що зменшуються або зникають після випорожнення кишківника. А також розлади випорожнень: проноси, закрепи чи їх чергування.
— Як став­лять діа­гноз СПК?
— Оскільки при цій патології жодних істотних змін не можна знайти ні в аналізах, ні при рентгені або біопсії, то лікарі домовилися, що ознаками синдрому подразненого кишечнику вважати: біль або дискомфорт у кишечнику, якщо вони заважають хворому хоча б протягом трьох днів на місяць упродовж останніх 6 місяців та поєднуються з поліпшенням стану після випорожнення.
Допоміжними ознаками є: відхилення частоти випорожнень — менше 3 разів на тиждень (закрепи) або частіше 3 разів на добу (пронос) зміни форми випорожнень, патологічна дефекація: натуження або терміновий позив до туалету.
У зв’язку з тим, що основні симптоми синдрому подразненого кишечнику не специфічні, дуже важливо виключити інші, більш серйозні захворювання й ураження кишківника перед тим, як визначати діагноз СПК. Тому пацієнтам зі скаргами на нестійкі випорожнення, болі і здуття в животі призначають: загальний і біохімічний аналізи крові, при необхідності виконується ректороманоскопія та іригоскопія, за показаннями — біопсія кишкової стінки.
— Як про­во­дить­ся лі­ку­ван­ня хво­рих на СПК?
— Як відомо, основна причина розвитку такого синдрому — постійний стрес. Саме тому під час лікування слід уникати стресових ситуацій, якомога більше часу приділяти відпочинку, активним прогулянкам на свіжому повітрі та сну.
Принциповою є й спеціальна дієта при синдромі подразненого кишечнику. Денний раціон при цьому захворюванні складається лікарем на підставі його типу. Так, приміром, коли людину переважно турбує діарея, їй забороняється вживати такі продукти, як сирі овочі та фрукти, алкоголь, каву, часник, чорний хліб і бобові культури. При метеоризмі (здутті живота) різко обмежується вживання капусти, газованих напоїв та бобових.
У тому разі, коли СПК переважно виражено закрепами, необхідно, навпаки, якомога більше вживати свіжих фруктів і овочів. Крім того, рекомендується в день випивати не менше, ніж 1,5 літра води. Виключити слід ту їжу, після якої виникає відчуття дискомфорту.
При будьякому типі СПК потрібно намагатися уникати жирної їжі, оскільки вона посилює перистальтику кишечнику і викликає больові відчуття в животі.
Також при цьому захворюванні фахівці рекомендують їсти невеликими порціями 5–6 разів на день, у суворо визначений час.
— Чи мож­на до­по­мог­ти хво­ро­му ме­ди­ка­мен­тоз­но?
— Для усунення больових відчуттів, що виникають унаслідок спазмів гладкої мускулатури стінок кишечнику, використовують такі препарати: дюспаталин, спазмомен, дицетел, бускопан, еспумізан. Якщо при дотриманні дієти діарея все одно не проходить, зазвичай призначають лікарський засіб під назвою лоперамід, або імодіум. При такому розвитку хвороби також можна застосовувати всілякі адсорбенти, обволікуючі та в’яжучі засоби: смекту, дерматол, фосфалюгель, гефал та ін.
У тих випадках, коли СПК супроводжується сильними закрепами, рекомендується застосовувати дюфалак, форлакс, фітомуцил.
І ще один важливий момент. Для того, щоб успішно боротися із СПК, людині слід звернутися до психотерапевта, який у разі крайньої необхідності навіть може призначити короткий курс лікування антидепресантами та транквілізаторами.

Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ