Спочатку для своєрідної «акліматизації» випробовувані проводили по 4,5 дня в лабораторії і були повністю ізольовані від зовнішнього світу. Це було необхідно для того, щоб нейтралізувати у них відчуття пори року.
Потім вони виконували спеціальні тестові завдання, в ході яких учені вивчали активність різних ділянок мозку випробовуваних за допомогою методу функціональної магнітно-резонансної томографії.
Було встановлено, що мозок практично всіх учасників працював з найбільшою ефективністю в дні літнього сонцестояння, тобто 20–21 червня.
З іншого боку, максимальне зниження продуктивності інтелекту випробовуваних спостерігалося в дні зимового сонцестояння — 21–22 грудня.
На думку авторів цього дослідження, виявлене ними явище пов’язане з еволюцією людини і залишилося як своєрідний рудимент із доісторичних часів, коли в холодну пору року первісним людям доводилося знижувати активність, щоб уникнути переохолодження. До того ж і їжа цієї пори була, зазвичай, бідною.
З практичної точки зору це відкриття може бути використане в медицині для підвищення ефективності лікування людей, які страждають на сезонний афективний розлад.

Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ